Геноцид уйгурів

постійне переслідування етнічних меншин на північному північному-заході Китаю за адміністрації Сі Цзіньпіна

Геноцид уйгурів — серія порушень прав людини, які уряд Китаю вчиняє проти уйгурів та інших етнічних і релігійних меншин у Сіньцзяні, як геноциду. З 2014 року китайський уряд під керівництвом генерального секретаря Комуністичної партії Китаю (КПК) Сі Цзіньпіна проводить політику, внаслідок якої ув'язнено понад мільйон тюркських мусульман у таборах для інтернованих без будь-якого судового процесу.[1][2][3] Це найбільше затримання етнічних та релігійних меншин з часів Другої світової війни.[4][5] Тисячі мечетей були зруйновані або пошкоджені, а сотні тисяч дітей насильно відлучено від батьків і відправлено до шкіл-інтернатів.[6][7]

Геноцид уйгурів
Частина Сіньцзянський конфлікт[en]
Xinjiang in China (de-facto).svg
Сіньцзянь, виділений червоним, на карті Китаю
Місце атаки Сіньцзян-Уйгурський автономний район, Китай
Мета атаки уйгури, казахи, киргизи та інші тюркські мусульмани
Дата 2014 — нині
Спосіб атаки примусові аборти[en], примусова стерилізація, примусова контрацепція, зґвалтування (у тому числі групове зґвалтування[en]), примусова праця, тортури, побої, інтернування, промивання мізків

Урядова політика включає свавільне утримання уйгурів у таборах для інтернованих,[8][9] примусову працю,[10][11] придушення релігійних обрядів уйгурів,[12] політичну індоктринацію,[13] жорстоке поводження,[14] примусову стерилізацію,[15] примусову контрацепцію[16][17] і примусові аборти .[18][19] Урядова статистика Китаю повідомляє, що з 2015 по 2018 рік народжуваність в переважно уйгурських регіонах Хотан і Кашгар впала більш ніж на 60 %.[15] За цей же період народжуваність по всій країні знизилася лише на 9,69 %.[20] Китайська влада визнала, що в 2018 році народжуваність в Сіньцзяні знизилася майже на третину, але спростувала повідомлення про примусову стерилізацію та геноцид.[21] Рівень народжуваності в Сіньцзяні впав ще на 24 % у 2019 році, тоді як загальнонаціональне зниження склало 4,2 %.[15]

Спочатку ці дії описувалися як примусова асиміляція Сіньцзяну, етноцид чи культурний геноцид.[22][23] У міру того, як з'явилося більше подробиць, деякі уряди, активісти, неурядові організації, експерти з прав людини та науковці назвали це геноцидом, вказуючи на навмисні дії, вчинені урядом Китаю, які, на їхню думку, суперечать статті II Конвенції про запобігання злочину геноциду .[24][25][26] Китайський уряд публічно заперечує, що він порушує права людини в Сіньцзяні.[4][27]

Міжнародна реакція різниться. Деякі країни-члени Організації Об'єднаних Націй (ООН) виступили із заявами до Ради ООН з прав людини, в яких засуджували політику Китаю, тоді як інші підтримали політику Китаю.[28] У грудні 2020 року Міжнародний кримінальний суд відмовився розслідувати Китай на підставі юрисдикції.[29][30] Сполучені Штати були першою країною, яка проголосила порушення прав людини геноцидом, зробивши заяву про це 19 січня 2021 року[31] . Законодавчі збори кількох країн ухвалили необов'язкові пропозиції, які описують дії Китаю як геноцид, у тому числі Палата громад Канади,[32] парламент Нідерландів,[33] Палата громад Сполученого Королівства,[34] Сейм Литви,[35] і Національні збори Франції.[36] Інші парламенти, такі як парламенти Нової Зеландії,[37] Бельгії[38] та Чехії, засудили ставлення китайського уряду до уйгурів як «серйозні порушення прав людини» або злочини проти людства.[39]


ПриміткиРедагувати

  1. One million Muslim Uighurs held in secret China camps: UN panel. Al Jazeera. 10 серпня 2018. Архів оригіналу за 31 березня 2021. Процитовано 19 лютого 2022. 
  2. Welch, Dylan; Hui, Echo; Hutcheon, Stephen (24 листопада 2019). The China Cables: Leak reveals the scale of Beijing's repressive control over Xinjiang. ABC News (Australia). Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 19 лютого 2022. 
  3. UN: Unprecedented Joint Call for China to End Xinjiang Abuses. Human Rights Watch. 10 липня 2019. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2020. 
  4. а б Finley, Joanne (2020). Why Scholars and Activists Increasingly Fear a Uyghur Genocide in Xinjiang. Journal of Genocide Research 23 (3): 348–370. doi:10.1080/14623528.2020.1848109. 
  5. Kirby, Jen (25 вересня 2020). Concentration camps and forced labor: China's repression of the Uighurs, explained. Vox. Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 19 лютого 2022. «It is the largest mass internment of an ethnic-religious minority group since World War II.» 
  6. Feng, Emily (9 липня 2018). Uighur children fall victim to China anti-terror drive. The Financial Times. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 19 лютого 2022. 
  7. Adrian Zenz[en] (July 2019). Break Their Roots: Evidence for China's Parent-Child Separation Campaign in Xinjiang.. The Journal of Political Risk 7 (7). Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 19 лютого 2022. 
  8. Waller, James; Albornoz, Mariana Salazar (2021). Crime and No Punishment? China's Abuses Against the Uyghurs. Georgetown Journal of International Affairs (англ.) 22 (1): 100–111. ISSN 2471-8831. doi:10.1353/gia.2021.0000. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 19 лютого 2022. 
  9. Danilova, Maria (27 листопада 2018). Woman describes torture, beatings in Chinese detention camp. Associated Press. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 2 грудня 2019. 
  10. Turdush, Rukiye; Fiskesjö, Magnus (28 травня 2021). Dossier: Uyghur Women in China's Genocide. Genocide Studies and Prevention 15 (1): 22–43. doi:10.5038/1911-9933.15.1.1834. 
  11. Sudworth, John (December 2020). China's 'tainted' cotton. BBC News. Архів оригіналу за 24 березня 2021. Процитовано 19 лютого 2022. 
  12. Congressional Research Service (18 червня 2019). Uyghurs in China. Congressional Research Service. Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 2 грудня 2019. 
  13. Muslim minority in China's Xinjiang face 'political indoctrination': Human Rights Watch. Reuters. 9 вересня 2018. Архів оригіналу за 9 November 2020. Процитовано 18 грудня 2020. 
  14. Responsibility of States under International Law to Uyghurs and other Turkic Muslims in Xinjiang, China. Bar Human Rights Committee. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 18 грудня 2020. 
  15. а б в China cuts Uighur births with IUDs, abortion, sterilization. Associated Press. 28 червня 2020. Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 18 грудня 2020. 
  16. China Forces Birth Control on Uighurs to Suppress Population. Voice of America. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 19 лютого 2022. 
  17. Samuel, Sigal (10 березня 2021). China's genocide against the Uyghurs, in 4 disturbing charts. Vox. Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 19 лютого 2022. 
  18. China: Uighur women reportedly sterilized in attempt to suppress population. Deutsche Welle. 1 липня 2020. Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 14 березня 2021. 
  19. China 'using birth control' to suppress Uighurs. BBC News. 29 червня 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 7 липня 2020. 
  20. Birth rate, crude (per 1,000 people) - China. The World Bank. Архів оригіналу за 3 квітня 2021. Процитовано 2 січня 2021. 
  21. Ivan Watson, Rebecca Wright and Ben Westcott (21 вересня 2020). Xinjiang government confirms huge birth rate drop but denies forced sterilization of women. CNN. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020. 
  22. 'Cultural genocide': China separating thousands of Muslim children from parents for 'thought education'. The Independent. 5 липня 2019. Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 27 квітня 2020. 
  23. Finnegan, Ciara (2020). The Uyghur Minority in China: A Case Study of Cultural Genocide, Minority Rights and the Insufficiency of the International Legal Framework in Preventing State-Imposed Extinction. Laws 9: 1. doi:10.3390/laws9010001. 
  24. Uighurs: 'Credible case' China carrying out genocide. BBC News. 8 лютого 2021. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021. 
  25. Alecci, Scilla (14 жовтня 2020). British lawmakers call for sanctions over Uighur human rights abuses. International Consortium of Investigative Journalists. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 18 грудня 2020. 
  26. Piotrowicz, Ryszard (14 липня 2020). Legal expert: forced birth control of Uighur women is genocide – can China be put on trial?. The Conversation. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021. 
  27. Griffiths, James (17 квітня 2021). From cover-up to propaganda blitz: China's attempts to control the narrative on Xinjiang. CNN. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 19 лютого 2022. 
  28. Basu, Zachary (8 жовтня 2020). Mapped: More countries sign UN statement condemning China's mass detentions in Xinjiang. Axios. Архів оригіналу за 1 November 2020. Процитовано 18 грудня 2020. 
  29. Griffiths, James. China avoids ICC prosecution over Xinjiang for now, but pressure is growing. CNN. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2020. 
  30. Report on Preliminary Examination Activities 2020. International Criminal Court. 14 грудня 2020. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2020. 
  31. Gordon, Michael R. (19 січня 2021). U.S. Says China Is Committing 'Genocide' Against Uighur Muslims. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021. 
  32. Ryan Patrick Jones (22 лютого 2021). MPs vote to label China's persecution of Uighurs a genocide. Canadian Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 23 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2021. «A substantial majority of MPs — including most Liberals who participated — voted in favour of a Conservative motion that says China's actions in its western Xinjiang region meet the definition of genocide set out in the 1948 United Nations Genocide Convention. ... The final tally was 266 in favour and zero opposed. Two MPs formally abstained.» 
  33. Dutch parliament: China's treatment of Uighurs is genocide. Reuters. 25 лютого 2021. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 25 лютого 2021. 
  34. Hefffer, Greg (22 квітня 2021). House of Commons declares Uighurs are being subjected to genocide in China. Sky News. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021. 
  35. Basu, Zachary (20 травня 2021). Lithuanian parliament becomes latest to recognize Uyghur genocide. Axios. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 19 лютого 2022. 
  36. French Parliament Denounces China's Uyghur 'Genocide'. AFP News. 20 січня 2022. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 19 лютого 2022. 
  37. Manch, Thomas (5 травня 2021). Parliament unanimously declares 'severe human rights abuses' occurring against Uyghur in China. Stuff. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 5 травня 2021. 
  38. Belgian MPs warn of 'risk of genocide' of China's Uyghurs. Alarabiya. AFP. 15 червня 2021. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 19 лютого 2022. 
  39. Gerlin, Roseanne (15 червня 2021). Belgium, Czech Republic Legislatures Pass Uyghur Genocide Declarations. Radio Free Asia. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 19 лютого 2022.