Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво
Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (англ. The Asia-Pacific Economic Cooperation, скорочено АТЕС, англ. APEC) — форум економік Тихоокеанського узбережжя. Заснований у 1989 році з метою сприяння тіснішій економічній співпраці та вільній торгівлі держав Азійсько-Тихоокеанського регіону. Аналог таких утворень як Європейський Союз та Північноамериканської зони вільної торгівлі, що існують в інших регіонах світу. Наразі до кооперації входять 21 економіка. Частка держав-членів становить 40,5 % планетарного населення, 54,2 % ВВП та 43,7 % міжнародної торгівлі.[6]
Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво | |
---|---|
англ. Asia-Pacific Economic Cooperation[1] | |
Абревіатура | Помилка Lua: expandTemplate: template "ref-zh-tw" does not exist. |
Гасло | open regionalism |
Тип | міжурядова організація[2] |
Засновано | 6 листопада 1989[3] |
Країна | Сінгапур[4] |
Штаб-квартира | Помилка Lua у Модуль:Wikidata у рядку 691: attempt to index field 'property' (a nil value). |
Місце діяльності | Азіатсько-Тихоокеанський регіон |
Членство | Австралія Бруней Канада Індонезія Японія Південна Корея Малайзія Нова Зеландія Філіппіни Сінгапур Таїланд США Тайвань Гонконг КНР Мексика ПНГ Чилі Перу Росія В'єтнам |
Офіційні мови | англійська[4] |
Членів | 21 |
Штат працівників | 50 осіб (2022)[5] |
Вебсайт: apec.org | |
Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво у Вікісховищі |
Щорічно відбувається форум держав-членів на рівні глав урядів, місце зустрічі чергується поміж всіма державами. Специфічною особливістю є дрес-код — національні костюми держави господаря.
Економіки-учасниці
ред.До АТЕС входить 21 член, це більшість з-поміж держав, що омиваються Тихим океаном. Організація є однією із небагатьох куди входить Тайвань (хоча й під кострубатою назвою Китайський Тайбей), при цьому за цілковитої згоди материкового Китаю. Та на догоду Піднебесній щодо членів використовується термін «економіки-учасниці» замість звичнішого «держави-учасниці».
Економіка-член | рік вступу |
---|---|
Австралія | 1989 |
Бруней | 1989 |
Індонезія | 1989 |
Канада | 1989 |
Малайзія | 1989 |
Нова Зеландія | 1989 |
Південна Корея | 1989 |
Сінгапур | 1989 |
США | 1989 |
Таїланд | 1989 |
Філіппіни | 1989 |
Японія | 1989 |
Гонконг, КНР | 1991 |
КНР | 1991 |
Китайський Тайбей (Тайвань) | 1991 |
Мексика | 1993 |
Папуа Нова Гвінея | 1993 |
Чилі | 1994 |
В'єтнам | 1998 |
Перу | 1998 |
Росія | 1998 |
Індія, попри те що не омивається Тихим океаном також робила запит щодо членства в організації. Попервах її заявку підтримали США, Японія та Австралія. Але з низки причин її не прийняли до організації, та було оголошено про мораторій на прийняття нових членів до кінця 2010 року.
Окрім Індії, ще з десяток держав висловили бажання приєднатися. Зокрема: Монголія, Пакистан, Лаос, Бангладеш, Коста-Рика, Колумбія, Еквадор. Також Гуам, за прикладом Гонконгу та Китаю намагається стати повноправним членом окремим від США.
Принципи діяльності
ред.- Рівноправне партнерство;
- Схильність до відкритого діалогу й досягнення консенсусу у обговоренні найважливіших проблем;
- Взаємовигода економічного співробітництва з урахуванням країн, що розвиваються.
Організаційна структура
ред.- Зустрічі на вищому рівні
- Міністерські зустрічі
- Зустрічі старших посадових осіб
- Група видатних діячів
- Тихоокеанський діловий форум
- Комітет торгівлі та інвестицій
- Бюджетно-адміністративний комітет
- Робочі групи
- Секретаріат
- Економічний комітет
Саміти
ред.Щорічні[7] зустрічі на високому рівні лідерів держав АТЕС:
Рік | # | Дата | Країна | Місто |
---|---|---|---|---|
1989 | 1 | 6–7 листопада | Австралія | Канберра |
1990 | 2 | 29–31 липня | Сінгапур | Сінгапур |
1991 | 3 | 12–14 листопада | Південна Корея | Сеул |
1992 | 4 | 10–11 вересня | Таїланд | Бангкок |
1993 | 5 | 19–20 листопада | США | Острів Блейк |
1994 | 6 | 15–16 листопада | Індонезія | Богор |
1995 | 7 | 18–19 листопада | Японія | Осака |
1996 | 8 | 24–25 листопада | Філіппіни | Маніла, Субік |
1997 | 9 | 24–25 листопада | Канада | Ванкувер |
1998 | 10 | 17–18 листопада | Малайзія | Куала-Лумпур |
1999 | 11 | 12–13 вересня | Нова Зеландія | Окленд |
2000 | 12 | 15–16 листопада | Бруней | Бандар Сері Бегаван |
2001 | 13 | 20–21 жовт | КНР | Шанхай |
2002 | 14 | 26–27 жовт | Мексика | Лос-Кабос |
2003 | 15 | 20–21 жовт | Таїланд | Бангкок |
2004 | 16 | 20–21 листопада | Чилі | Сантьяго |
2005 | 17 | 18–19 листопада | Південна Корея | Пусан |
2006 | 18 | 18–19 листопада | В'єтнам | Ханой |
2007 | 19 | 8–9 вересня | Австралія | Сідней |
2008 | 20 | 22–23 листопада | Перу | Ліма |
2009 | 21 | 14–15 листопада | Сінгапур | Сінгапур |
2010 | 22 | 13–14 листопада | Японія | Йокогама |
2011 | 23 | 12–13 листопада | США | Гонолулу |
2012 | 24 | 9–10 вересня | Росія | Владивосток |
2013 | 25 | 5–7 жовт | Індонезія | Балі |
2014 | 26 | 10–11 листопада | КНР | Пекін |
2015 | 27 | 18–19 листопада | Філіппіни | Пасай |
2016 | 28 | 19–20 листопада | Перу | Ліма |
2017 | 29 | 10–11 листопада | В'єтнам | Дананг |
2018 | 30 | 17–18 листопада | Папуа Нова Гвінея | Порт-Морсбі |
2019 | 31 | 16–17 листопада (скасовано) | Чилі | Сантьяго |
2020 | 32 | 20 листопада | Малайзія | Куала-Лумпур (розміщено віртуально)[8] |
2021 | 33 | 12 листопада | Нова Зеландія | Окленд (розміщено віртуально)[9] |
2022 | 34 | 18–19 листопада | Таїланд | Бангкок |
2023 | 35 | 15–17 листопада | США | Сан Франциско |
2024 | 36 | 10–16 листопада | Перу | Куско |
2025 | 37 | Буде оголошено | Південна Корея | Сеул |
2026 | 38 | Буде оголошено | Бруней | Бандар Сері Бегаван |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ https://www.apec.org/about-us/about-apec
- ↑ https://www.apec.org/about-us/how-apec-operates/policy-level
- ↑ https://www.apec.org/meeting-papers/annual-ministerial-meetings/1989/1989_amm
- ↑ а б https://www.apec.org/meeting-papers/annual-ministerial-meetings/1992/1992_amm/annex3
- ↑ https://www.apec.org/about-us/apec-secretariat/employment
- ↑ стаття "Про АТЕК", на офіційному сайті організації ((англ.)) . Архів оригіналу за 19 листопада 2010. Процитовано 17 жовтня 2010. [Архівовано 2010-11-19 у Wayback Machine.]
- ↑ APEC/History. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 25 квітня 2021.
- ↑ Apec leaders' summit to be virtual. Kyodo News. 4 вересня 2020. Процитовано 5 квітня 2021 — через The Bangkok Post.
- ↑ New Zealand to host virtual APEC in 2021. The Beehive (англ.).
Література
ред.- А. М. Копистира. Азійсько-тихоокеанське економічне співробітництво // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
Посилання
ред.- Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво [Архівовано 4 січня 2018 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Азійсько-Тихоокеанське економічне співтовариство // Митна енциклопедія : у 3 т. / редкол.: І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін. ; Держ. НДІ мит. справи. — 2-ге вид. — Хм. : ПП Мельник А. А, 2014. — Т. 1 : А — З. — 592 с. — ISBN 978-966-346-853-2.