Відкрити головне меню

Велика двадцятка, або G-20 (формальніше — Група Двадцяти Міністрів Фінансів та Керівників Центральних Банків) є групою міністрів фінансів та керівників центральних банків 20 економік: 19 з найбільших економік світу та Європейського Союзу. Загалом, економіки G-20 становлять 90% світового ВНП, 80% світової торгівлі (включаючи внутрішню торгівлю у ЄС) та дві третини населення світу.

Велика двадцятка
G20.svg
   Країни-члени G-20
   Постійний гість
   Члени Європейського союзу не представлені окремо
Абревіатура G-20 або G20
Засновано 1999
2008 (Голови держав самітів)
Тип міжурядова організація
Мета Зібрати разом системно важливі промислово розвинені країни для обговорення ключових питань у світовій економіці.
Членство
Нинішній голова Німеччина Ангела Меркель
Веб-сайт g20.org

CMNS: Велика двадцятка на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

 
Саміт G20 у Лондоні, квітень 2009 року
 
Саміт G20 у Сеулі, листопад 2010 року
 
Саміт G20 у Каннах, листопад 2011 року
 
Саміт G20 у Мексиці, червень 2012 року

Рішення про організацію міжнародного форуму «Група двадцяти» (G-20) було прийнято на зустрічі міністрів фінансів і голів центральних банків країн «Великої сімки» у Вашингтоні 25 вересня 1999 року.

Ідея створення «Великої двадцятки» обумовлена прийнятим на зустрічі лідерів «Великої сімки» в Кельні в червні 1999 року рішенням встановити «неформальний механізм для діалогу з ключових питань економічної і фінансової політики між системоутворюючими країнами світу з метою досягнення стабільного і стійкого зростання світової економіки на благо всіх країн».

Засновницька конференція міністрів фінансів і керівників центральними банками «Великої двадцятки» відбулася 15-16 грудня 1999 року в Берліні. Конференція визначила, що «Група двадцяти» є неформальною організацією, що об'єднує країни з різних регіонів світу і з різним рівнем господарського розвитку, а також провідні міжнародні фінансові організації на основі зацікавленості в колективному вирішенні найважливіших світових економічних і фінансових проблем.

Членами «двадцятки» є Австралія, Аргентина, Бразилія, Велика Британія, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Корея, Мексика, Німеччина, ПАР, Росія, Саудівська Аравія, США, Туреччина, Франція, Японія і Європейський Союз. Постійними учасниками зустрічей «двадцятки» є МВФ, Європейський центральний банк і Світовий банк.

Загалом на країни «Великої двадцятки» припадає понад 85% світового ВВП. У них живе понад 60% населення світу, причому 66% бідного населення також припадає на ці країни.

Основна форма діяльності G20 — щорічні зустрічі на рівні міністрів фінансів і голів центробанків. Зустрічі проходять в країні, яка є головою групи.

Країна-голова G20 міняється щорічно за принципом ротації. При цьому щороку країни, що головують, повинні бути з різних регіонів (наприклад, у 2007 році головувала ПАР, у 2008 році — Бразилія, в 2009 році — Велика Британія). Тимчасовий секретаріат розташовується в країні, що головує.

Посилення ролі форуму під час світової кризиРедагувати

14-16 листопада 2008 року у Вашингтоні відбувся саміт «великої двадцятки», в рамках якого обговорювалися наслідки світової фінансової кризи і заходи, необхідні для його подолання. Учасники саміту в спільній декларації затвердили п'ять принципів реформ для зміцнення фінансових ринків і режимів регуляцій для запобігання майбутнім кризам, а також домовилися провести наступну зустріч «двадцятки» до 30 квітня 2009 року. У роботі вашингтонського форуму брали участь лідери держав-членів G20, ЄС, ООН, МВФ, Світового банку і Форуму фінансової стабільності.

Саміт «великої двадцятки» в Лондоні 2 квітня 2009 року продовжив обговорення шляхів подолання кризи, і водночас зібрав значні виступи антиглобалістів.

25 вересня 2009 на саміті G20 в Піттсбурзі лідери країн «Великої двадцятки» домовилися про перерозподіл квот в Міжнародному валютному фонді і Світовому банку на користь розвиткових країн. На користь динамічних розвиткових ринків і країн буде перерозподілено не менше трьох відсотків голосів у СБ і щонайменше п'ять відсотків голосів в МВФ. Крім того, вирішено, що з 2011 року саміти G20 проходитимуть щорічно, а не двічі в рік, як раніше. У 2010 році зустрічі «двадцятки» пройшли в червні в Канаді і в листопаді в Південній Кореї. У 2011 році саміт відбувся у Франції. Згідно з рішеннями саміту, «Велика двадцятка» стане головним форумом для вирішення питань глобальної економіки замість «Великої сімки», а Світовий банк візьме на себе вирішення таких глобальних проблем, як продовольча безпека і зміна клімату.

СтруктураРедагувати

СамітиРедагувати

Докладніше: Список самітів G-20

Саміти G-20 були створені як відповідь на глобальну фінансову кризу 2007–2010 років і на зростаюче визнання того, що ключові розвиткові економіки не були належним чином включені до основної глобальної економічної дискусії й управління. Саміти глав держав та урядів G-20 проводяться на додаток до засідань міністрів фінансів і керівників центральних банків. Після дебюту в 2008 році на найвищому рівні у Вашингтоні, лідери G-20 зустрічалися двічі на рік в Лондоні і Піттсбурзі в 2009, Торонто і Сеулі в 2010 році. Також саміти було проведено у Франції (2011), Мексиці (2012), Росії (2013), Австралії (2014), Туреччина (2015), Китайська Народна Республіка (2016), Німеччина (2017), Аргентина (2018), Японія (2019).

Дата Держава Місто
Листопад 2008   США Вашингтон
Квітень 2009   Велика Британія Лондон
Вересень 2009   США Пітсбург
Червень 2010   Канада Торонто
Листопад 2010   Південна Корея Сеул
Листопад 2011   Франція Канни
Червень 2012   Мексика Лос Кабос[en]
Вересень 2013   Росія Санкт Петербург
Листопад 2014   Австралія Брисбен
Листопад 2015   Туреччина Стамбул
Вересень 2016   КНР Ханчжоу[1]
Липень 2017   Німеччина Гамбург
Листопад 2018   Аргентина Буенос-Айрес
Червень 2019   Японія Осака[2]

УчасникиРедагувати

Двадцятим, колективним членом організації, є Європейський союз, який репрезентують черговий голова Європейської Ради та Європейський центральний банк.

Поточні лідериРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати