Кочерга Анатолій Іванович
Кочерга Анатолій Іванович | |||
---|---|---|---|
Народився | 9 липня 1949 (75 років) село Самгородок, Козятинського району Вінницької області | ||
Країна | СРСР Україна | ||
Діяльність | оперний співак, бас | ||
Alma mater | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського | ||
Знання мов | українська | ||
Партія | КПРС | ||
Нагороди | |||
Премії | |||
IMDb | ID 0462486 | ||
Кочерга́ Анато́лій Іва́нович (нар. 9 липня 1949[1]) — український оперний співак, бас. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання.
Біографічні відомості
ред.Народився 9 липня 1947 (за даними ЕСУ — 1949) року в селі Самгородок Козятинського району Вінницької області. У 1965—1966 роках — машиніст котла електростанції у Вінницькій області.
У 1973 році закінчив Київську державну консерваторію. Учень оперної співачки Римми Разумової та піаністки Зої Ліхтман[2].
З 1973 року — соліст опери Державного академічного театру опери і балету Української РСР імені Тараса Григоровича Шевченка у місті Києві. Член КПРС з 1977 року.
З 1979 року — народний артист УРСР, з 1983 року — народний артист СРСР.
Лауреат Шевченківської премії 1989 року — «за створення партій в операх „Борис Годунов“ М.Мусоргського, „Дон Карлос“ Дж. Верді, «Милана» Георгія Майбороди у Державному академічному театрі опери та балету УРСР імені Т.Шевченка».
В 2000-х роках Анатолій Кочерга разом із дружиною Ліною мешкають переважно у передмісті Відня. Також вони мають помешкання у Києві. А. Кочерга не змінював громадянства і залишається громадянином України. За словами самого співака «Я тільки працюю за кордоном. Хоча мені постійно пропонують залишатися за кордоном. А я не хочу. Я їзджу на роботу… На всіх афішах, практично всіма мовами світу написано, що я — з України. І я пишаюся цим»[3]
З 2018 - радник ректора НМАУ з творчих питань.[4]
Творчість
ред.Розпочав кар'єру в Київському театрі опери та балету, солістом якого був з 1972 року. У 1975—1976 роках стажувався у «Ла Скала». У 1989 році отримав Державну премію УРСР за виконання партій у оперних виставах «Борис Годунов» Модеста Мусоргського, «Дон Карлос» Джузеппе Верді та «Мілана» Георгія Майбороди. Поет Євген Євтушенко так написав про співака:
- «У Кочерги, у Анатолия,
- особенная анатомия:
- он глоткой только ест и пьёт,
- а сердцем дышит и поёт»
У 1982 році зіграв роль Мефістофеля у фільмі-опері «Фауст», знятому режисером Б.Небієрідзе на Укртелефільмі.
У 1989 році співав в опері «Хованщина» Модеста Мусоргського у Віденській державній опері, після чого почалась його тісна співпраця з диригентом Клаудіо Аббадо та іншими визначними діячами оперного мистецтва. А. Кочерга також співав у Зальцбурзькому фестивалі, Зальцбурзькому Великодньому фестивалі, Віденській державній опері, а також у турне Віденської опери по Японії. У 2011—2012 роках А. Кочерга брав участь у постановках опер «Дон Карлос» у Мюнхені, «Леді Макбет Мценського повіту» у Мадриді, «Хованщині» у «Метрополітен опера» (Нью-Йорк). Співак також співпрацював із М. Ростроповичем, Ґ. Кремером, О. Сейдзі, В. Ашкеназі та іншими.
Цікаві факти
ред.- В 1980-х роках Герберт фон Караян надіслав Анатолію Кочерзі пропозицію співпраці, але не отримав на неї відповіді. Це його не зупинило і він далі продовжував надсилати Кочерзі запити, не отримуючи на жоден відгуку. Анатолій Кочерга про ці спроби маестро познайомитися з ним дізнався вже перебуваючи за кордоном, коли вони особисто зустрілися і Караян дорікнув Кочерзі його нечемністю. Виявилося, що ці запрошення Анатолію Кочерзі в театрі просто не передавали. Однак попрацювати разом Караян та Кочерга, на жаль, уже не встигли. На час знайомства Караян був хворий і помер у 1989 році.[5]
- У 1998 році в Мехіко на Кочергу вчинив напад грабіжник, простреливши співаку ногу. Втім уже за тиждень Кочерга виступав у Мексиканській опері в інвалідному візку.
- Гонорар за участь Анатолія Кочерги в одній виставі «Метрополітен опера» сягає 10 тисяч доларів.
- У 1987 І. Кочерга став упорядником збірки "Арии, романсы и песни из репертуара Анатолия Кочерги", в якому арії композиторів Західної Європи представлені в російських перекладах[6][7]
- У 2003 році європейська жовта преса жваво обговорювала роман доньки Анатолія Кочерги Юлії, яка живе у Франкфурті-на-Майні, із зіркою німецького футболу Лотаром Маттеусом
Аудіоальбоми
ред.- 1989 — «Леді Макбет Мценського повіту» Дмитра Шостаковича, диригент Степан Турчак — Старий каторжник
- 1989 — «Хованщина» Модеста Мусоргського, диригент Клаудіо Аббадо — боярин Шакловитий
- 1992 — «Леді Макбет Мценського повіту» Дмитра Шостаковича, диригент Мун-Вун Чунг — Поліцмейстер
- 1993 — «Мазепа» Петра Чайковського — Кочубей
- 1993 — «Борис Годунов» Модеста Мусоргського, диригент Клаудіо Аббадо — Борис Годунов
- 1996 — «Скупий лицар» Сергія Рахманінова, диригент Нееме Ярві — Слуга
- 1997 — «Алеко» Сергія Рахманінова, диригент Нееме Ярві — Старий циган
- 1998 — «Дон Жуан» Моцарта, диригент Ален Ломбар — Командор
- 2000 — «Війна і мир» Сергія Прокоф'єва, диригент Gary Bertini — Кутузов
- 2001 — «Фальстаф» Джузеппе Верді, диригент Клаудіо Аббадо — Пістоль
- 2002 — «Дон Жуан» Моцарта, диригент Bertrand de Billy — Командор
- 2002 — «Леді Макбет Мценського повіту» Дмитра Шостаковича, диригент Олександр Анісімов — Борис Тимофійович
- 2004 — «Борис Годунов» Модеста Мусоргського, диригент Себастьян Вайгле — Варлаам
Нагороди і звання
ред.- Лауреат 5-го Всесоюзного конкурсу вокалістів імені М. І. Глінки (тепер це Міжнародний конкурс вокалістів імені М.І. Глінки) (1-а премія) (Вільнюс, 1971)
- Лауреат конкурсу вокалістів 10-го Всесвітнього фестивалю молоді і студентів в Берліні (1973)
- Лауреат Міжнародного конкурсу ім. П. І. Чайковського (5-а премія) (Москва, 1974)
- Заслужений артист Української РСР (1975)[8][9]
- Народний артист Української РСР (1979)
- Народний артист СРСР (1983)
- Державна премія Української РСР ім. Т. Шевченка (1989) — за виконання партій в оперних спектаклях «Борис Годунов» М. П. Мусоргського, «Дон Карлос» Дж. Верді, «Милана» Г. Майбороди
- Почесний академік Національної академії мистецтв України (2018)
- Премія Ленінського комсомолу України імені Н. А. Островського (1980)
Примітки
ред.- ↑ Енциклопедія Сучасної України. Кочерга Анатолій Іванович. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 28 липня 2016.
- ↑ Анатолій Кочерга: «В Європу мене не випускала Москва»
- ↑ Інтерв'ю Анатолія Кочерги Дзеркалу Тижня[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Легенда Анатолій Кочерга повернувся до Консерваторії!. museum-ukraine.info. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
- ↑
Алла Вишнева (13 червня 2006). Звання голосу не додають. День. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 24 липня 2012.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
(довідка) - ↑ Арии, романсы и песни из репертуара Анатолия Кочерги : Для голоса с сопровожд. ф.-п. - Search RSL, search.rsl.ru (Перевірено 8 лютого 2020)
- ↑ Другий відкритий лист ректору Національної музичної академії України М. О. Тимошенку – Слово Просвіти [Архівовано 8 грудня 2019 у Wayback Machine.], slovoprosvity.org (Перевірено 8 лютого 2020)
- ↑ Відомості Верховної ради УРСР. Том 34. 1975. — с. 310
- ↑ Анатолий Кочерга примет участие в [[Сходи до Неба (фестиваль)|международном фестивале «Сходы до Неба»]] — 1 Июня 2011 — mi-re. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 жовтня 2015.
Джерела та література
ред.- І. М. Лисенко. Кочерга Анатолій Іванович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 250. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- М. П. Линник. Кочерга Анатолій Іванович [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.344-345
Посилання
ред.- Кочерга Анатолій Іванович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 581-582.
- Кочерга в гостях програми «Вечір з Миколою Княжицьким» (відео) [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Анатолій Кочерга виконує арію Дона Базіліо «Наклеп» з «Севільського цирульника» Россіні (Національна Опера України, м. Київ) (відео)
- «Думи мої, думи мої» Тараса Шевченка у виконанні А.Кочерги (відео)
- Анатолій Кочерга виконує арію Кривоноса з третього акту опери Костянтина Данькевича «Богдан Хмельницький» (відео)
- Інтерв'ю газеті «День» напередодні фестивалю «Сходи до неба» червня 2011 р.
- https://www.pisni.org.ua/persons/3244.html [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.]