Кочерга Анатолій Іванович

Кочерга Анатолій Іванович
Anatoli Kotscherga.jpg
Народився 9 липня 1949(1949-07-09) (71 рік)
село Самгородок, Козятинського району Вінницької області
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність оперний співак, бас
Alma mater Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Партія КПРС
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Народний артист СРСР Народний артист УРСР Заслужений артист УРСР
Премії
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1989Премія ЛКСМУ імені Миколи Островського — 1980
IMDb nm0462486

Кочерга́ Анато́лій Іва́нович (нар. 9 липня 1949(19490709)[1]) — український оперний співак, бас. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання.

Біографічні відомостіРедагувати

Народився 9 липня 1947 (за даними ЕСУ — 1949) року в селі Самгородок Козятинського району Вінницької області. У 1965—1966 роках — машиніст котла електростанції у Вінницькій області.

У 1973 році закінчив Київську державну консерваторію.

З 1973 року — соліст опери Державного академічного театру опери і балету Української РСР імені Тараса Григоровича Шевченка у місті Києві. Член КПРС з 1977 року.

З 1979 року — народний артист УРСР, з 1983 року — народний артист СРСР.

Лауреат Шевченківської премії 1989 року — «за створення партій в операх „Борис Годунов“ М.Мусоргського, „Дон Карлос“ Дж. Верді, «Милана» Георгія Майбороди у Державному академічному театрі опери та балету УРСР імені Т.Шевченка».

В 2000-х роках Анатолій Кочерга разом із дружиною Ліною мешкають переважно у передмісті Відня. Також вони мають помешкання у Києві. А. Кочерга не змінював громадянства і залишається громадянином України. За словами самого співака «Я тільки працюю за кордоном. Хоча мені постійно пропонують залишатися за кордоном. А я не хочу. Я їзджу на роботу… На всіх афішах, практично всіма мовами світу написано, що я — з України. І я пишаюся цим»[2]

З 2018 - радник ректора НМАУ з творчих питань.[3]

ТворчістьРедагувати

 
Анатолій Кочерга у виставі «Борис Годунов»

Розпочав кар'єру в Київському театрі опери та балету, солістом якого був з 1972 року. У 1975—1976 роках стажувався у «Ла Скала». У 1989 році отримав Державну премію УРСР за виконання партій у оперних виставах «Борис Годунов» Модеста Мусоргського, «Дон Карлос» Джузеппе Верді та «Мілана» Георгія Майбороди. Поет Євген Євтушенко так написав про співака:

«У Кочерги, у Анатолия,
особенная анатомия:
он глоткой только ест и пьёт,
а сердцем дышит и поёт»

У 1982 році зіграв роль Мефістофеля у фільмі-опері «Фауст», знятому режисером Б.Небієрідзе на Укртелефільмі.

У 1989 році співав в опері «Хованщина» Модеста Мусоргського у Віденській державній опері, після чого почалась його тісна співпраця з диригентом Клаудіо Аббадо та іншими визначними діячами оперного мистецтва. А. Кочерга також співав у Зальцбурзькому фестивалі, Зальцбурзькому Великодньому фестивалі, Віденській державній опері, а також у турне Віденської опери по Японії. У 2011—2012 роках А. Кочерга брав участь у постановках опер «Дон Карлос» у Мюнхені, «Леді Макбет Мценського повіту» у Мадриді, «Хованщині» у «Метрополітен опера» (Нью-Йорк). Співак також співпрацював із М. Ростроповичем, Ґ. Кремером, О. Сейдзі, В. Ашкеназі та іншими.

Цікаві фактиРедагувати

  • В 1980-х роках Герберт фон Караян надіслав Анатолію Кочерзі пропозицію співпраці, але не отримав на неї відповіді. Це його не зупинило і він далі продовжував надсилати Кочерзі запити, не отримуючи на жоден відгуку. Анатолій Кочерга про ці спроби маестро познайомитися з ним дізнався вже перебуваючи за кордоном, коли вони особисто зустрілися і Караян дорікнув Кочерзі його нечемністю. Виявилося, що ці запрошення Анатолію Кочерзі в театрі просто не передавали. Однак попрацювати разом Караян та Кочерга, на жаль, уже не встигли. На час знайомства Караян був хворий і помер у 1989 році.[4]
  • У 1998 році в Мехіко на Кочергу вчинив напад грабіжник, простреливши співаку ногу. Втім уже за тиждень Кочерга виступав у Мексиканській опері в інвалідному візку.
  • Гонорар за участь Анатолія Кочерги в одній виставі «Метрополітен опера» сягає 10 тисяч доларів.
  • У 1987 І. Кочерга став упорядником збірки "Арии, романсы и песни из репертуара Анатолия Кочерги", в якому арії композиторів Західної Європи представлені в російських перекладах[5][6]
  • У 2003 році європейська жовта преса жваво обговорювала роман доньки Анатолія Кочерги Юлії, яка живе у Франкфурті-на-Майні, із зіркою німецького футболу Лотаром Маттеусом.
  • У 2010 А. Кочерга висловив невдоволення українським гімном, риторично спитавши — «хіба нормально — сваритися зі своїм сусідом?»[7]

АудіоальбомиРедагувати

  • 1989 — «Леді Макбет Мценського повіту» Дмитра Шостаковича, диригент Степан Турчак — Старий каторжник
  • 1989 — «Хованщина» Модеста Мусоргського, диригент Клаудіо Аббадо — боярин Шакловитий
  • 1992 — «Леді Макбет Мценського повіту» Дмитра Шостаковича, диригент Мун-Вун Чунг — Поліцмейстер
  • 1993 — «Мазепа» Петра Чайковського — Кочубей
  • 1993 — «Борис Годунов» Модеста Мусоргського, диригент Клаудіо Аббадо — Борис Годунов
  • 1996 — «Скупий лицар» Сергія Рахманінова, диригент Нееме Ярві — Слуга
  • 1997 — «Алеко» Сергія Рахманінова, диригент Нееме Ярві — Старий циган
  • 1998 — «Дон Жуан» Моцарта, диригент Ален Ломбар — Командор
  • 2000 — «Війна і мир» Сергія Прокоф'єва, диригент Gary Bertini — Кутузов
  • 2001 — «Фальстаф» Джузеппе Верді, диригент Клаудіо Аббадо — Пістоль
  • 2002 — «Дон Жуан» Моцарта, диригент Bertrand de Billy — Командор
  • 2002 — «Леді Макбет Мценського повіту» Дмитра Шостаковича, диригент Олександр Анісімов — Борис Тимофійович
  • 2004 — «Борис Годунов» Модеста Мусоргського, диригент Себастьян Вайгле — Варлаам

Нагороди і званняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Енциклопедія Сучасної України. Кочерга Анатолій Іванович
  2. Інтерв'ю Анатолія Кочерги Дзеркалу Тижня[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Легенда Анатолій Кочерга повернувся до Консерваторії!. museum-ukraine.info. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019. 
  4. Алла Вишнева (13 червня 2006). Звання голосу не додають. День. Архів оригіналу за 2013-07-16. Процитовано 2012-07-24. 
  5. Арии, романсы и песни из репертуара Анатолия Кочерги : Для голоса с сопровожд. ф.-п. - Search RSL, search.rsl.ru (Перевірено 8 лютого 2020)
  6. Другий відкритий лист ректору Національної музичної академії України М. О. Тимошенку – Слово Просвіти, slovoprosvity.org (Перевірено 8 лютого 2020)
  7. Співак Анатолій Кочерга: «Може, варто було б змінити гімн України?» - Соціум - dt.ua. web.archive.org. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019. 
  8. Відомості Верховної ради УРСР. Том 34. 1975. — с. 310
  9. Анатолий Кочерга примет участие в международном фестивале «Сходы до Неба» — 1 Июня 2011 — mi-re

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати