Зо́я Миха́йлівна Гайда́й (19 травня [1 червня] 1902(19020601), Тамбов, Російська імперія21 квітня 1965, Київ, Українська РСР, СРСР) — українська радянська співачка (сопрано), народна артистка УРСР (1940), народна артистка СРСР (1944). Дочка відомого фольклориста та хорового диригента Михайла Гайдая (1878—1965).

Зоя Гайдай
Зображення
Основна інформація
Дата народження 19 травня (1 червня) 1902
Місце народження Тамбов, Російська імперія[1]
Дата смерті 21 квітня 1965(1965-04-21)[1] (62 роки)
Місце смерті Київ, Українська РСР, СРСР[1]
Поховання
Громадянство СРСР СРСР
Національність українка
Професія оперна співачка
Освіта Житомирське музичне училище
Київський музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка
Праця в операх Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка
Харківська опера
Співацький голос сопрано
Нагороди
Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораМедаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Премії
Сталінська премія — 1941
Звання
Народний артист СРСР— 1944Народний артист УРСР— 1940
CMNS: Файли у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Закінчила Житомирське музичне училище, потім, у 1927 році — Київський музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка.

У 19281930 і 19341955 роках — солістка Київського, у 19301934 роках — Харківського театрів опери та балету. Під час Німецько-радянської війни перебувала в евакуації в Уфі й Іркутську разом із чоловіком, співаком-тенором Миколою Платоновим та іншими артистами київської опери.

У 19471965 роках — викладач Київської консерваторії1963 року — професор). Серед вихованців Зої Гайдай — Людмила Божко, Ганна Колесник-Ратушна.

Володіла міцним і водночас гнучким голосом красивого тембру широкого діапазону.

ПартіїРедагувати

Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Любов Шевцова («Молода гвардія» Мейтуса, перше виконання) та ін. Лауреат Сталінської премії (1941).

Ушанування пам'ятіРедагувати

Поховано в Києві на Байковому кладовищі. У 1967 році на могилі встановлено гранітний надгробок (скульптор Петро Остапенко, архітектор Валентина Шевченко) та меморіальні дошки. На честь Зої Гайдай названо вулицю в Києві.

Вихованці Зої ГайдайРедагувати

  • Божко Людмила Федорівна — українська співачка (сопрано). Заслужена артистка УССР. Народна артистка України. Професор Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка, завідувч кафедри сольного співу.
  • Довбня Петро Іванович — український співак (тенор), народний артист України, професор кафедри теорії та методики постановки голосу Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
  • Поліщук Тамара Адамівна — українська співачка (мецо-сопрано), заслужена артистка України.
  • Інкіна Клара Акимівна — російська співачка (сопрано), заслужена артистка РРФСР.
  • Красноплахін Олександр Савелійович — український співак (тенор), заслужений діяч мистецтв України.
  • Гладченко Вікторія Олексіївна — російська співачка (сопрано), заслужена артистка Росії та Карелії, професор кафедри сольного співу й оперної підготовки Петрозаводської державної консерваторії (академії) імені О.К. Глазунова.
  • Данилюк Світлана Пилипівна — білоруська співачка (мецо-сопрано), народна артистка СРСР.

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати