Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка

Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка — вищий мистецький навчальний заклад, заснований 1918 року на базі Музично-драматичної школи Миколи Лисенка. Восени 1919 року до складу цього вишу ввійшла частина викладачів і слухачів Театральної академії, яку очолював Володимир Сладкопєвцев.

Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка
Викладачі і студенти Інституту, 1924-1925.
В центрі: М. Малько, А. Буцький
?координати: 421866 ·R (Київ)
Типзаклад вищої освіти
Країна Українська Держава,  УНР і  Українська Радянська Соціалістична Республіка
Назва на честьМикола Лисенко
Засновано2 вересня 1918
Закрито1934
ВипускникиКатегорія:Випускники Державного музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка

1934 року інститут було поділено на самостійні виші: Київську консерваторію імені П. І. Чайковського та Київський інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.

Загальні відомості

ред.

Серед його фундаторів і викладачів перших років були відомі діячі культури: композитори — В. Косенко, К. Стеценко, М. Леонтович, П. Козицький, Д. Ревуцький; піаністи — Г. Нейгауз, Г. Беклемішев; викладачі співу — О. Муравйова, М. Микиша; хореограф і композитор В. Верховинець; режисери й актори — І. Мар'яненко, Л. Курбас, О. Загаров, Й. Стадник, М. Старицька.

1925 року до складу інституту ввійшли всі (крім виконавських) факультети консерваторії (яку було реорганізовано в музичний технікум), 1928 року приєднались і виконавські факультети.

Інститут готував митців-виконавців, педагогів і керівників професійних та аматорських мистецьких колективів.

В 1934 інститут було поділено на самостійні виші: Київську консерваторію імені П. І. Чайковського та Київський інститут театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого.[1]

Історія становлення

ред.

Ідея перетворення Музично-драматичної школи ім. М. Лисенка у вищу школу обговорювалась за часів Центральної ради 1917 року, проте подання, підписане директором цієї школи Мар'яною Лисенко, розглядалося лише 1918 року вже за часів Української Держави. Тоді Головне управління мистецтв і національної культури Міністерства освіти Української Держави підготувало законопроєкт «Про перетворення Музично-драматичної школи імені М. Лисенка на Вищий музично-драматичний інститут імені М. Лисенка з програмою і правами консерваторії», який був затверджений 2 вересня 1918 року за № 180 Головноуправляючим справами мистецтв і національної культури Петром Дорошенком.

 
1924-1925
Сидять: М. Вериківський, М. Грінченко, П. Козицький, Л. Ревуцький
Стоять: О. Кисіль, М. Калістратенко, А. Бабій, М. Коросташ

17 січня 1919 року Рада Міністрів відновленої УНР видала постанову про асигнування в розпорядження Міністерства народної освіти 72 тисяч карбованців на одноразову субсидію Вищому музично-драматичному інститутові імені М. Лисенка на друге півріччя 1918—1919 навчального року, але невідомо, чи інститут встиг отримати ці гроші.

За радянських часів Комісаріат для охорони культурно-освітніх установ і організацій в лютому-березні 1919 року, прийнявши делегацію інституту, задовольнив її прохання стосовно надання йому кращого приміщення: інститут переїхав з Великої Підвальної, 15 на вул. Велику Володимирську, 45.

За часів денікінської навали становлення інституту затримувалось і лише 1922 року Народний Комісаріат освіти УСРР допоміг вишу певними асигнуваннями. Тоді ж інститут переїхав у краще приміщення на вул. Хрещатик, 52.

Факультети

ред.
  • Педагогічний (з відділом професійної освіти й музичного виховання)
  • Диригентський (хоровий і симфонічний відділи, також окремий відділ теорії та композиції)
  • Драматичний (з режисерським відділом)
  • Робітфак

Ректори

ред.

Відомі особистості

ред.
викладачі
випускники

Примітки

ред.

Посилання

ред.