Відкрити головне меню

Володимир Йосипович Пірадов (2 (14) лютого 1892(18920214), Варшава — 20 квітня 1954, Київ) — український радянський диригент. Народний артист Казахської РСР1943 року), Народний артист УРСР1947 року).

Володимир Йосипович Пірадов
Пірадов Володимир Йосипович.jpg
Народився 14 лютого 1892(1892-02-14)[1][2] або 2 лютого 1892(1892-02-02)
Варшава, Російська імперія[1]
Помер 20 квітня 1954(1954-04-20)[1][2] (62 роки)
Київ, СРСР[1]
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Національність вірмен[3]
Діяльність Диригент
Партія КПРС
Рід Дворянський
Батько Йосип Пірадов
Мати Дар'я Майсурян
У шлюбі з Пірадова Алла Луїджіївна
Діти Пірадова Елеонора Володимирівна
Нагороди Народний артист України
Народний артист Казахстану, Народний артист України, кавалер Ордену Трудового Червоного Прапора

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 2 (14 лютого) 1892 року у Варшаві, де його батько служив полковником інженерних військ. Після смерті батька в 1905 році повернувся з матір'ю в Тифліс, де у 19101914 роках навчався в Тифліському музичному училищі, закінчив Тифліську консерваторію за класами композиції та співу (одночасно).

Диригент та зав. музичною частиною театрів в м Тифлісі (1914-18), Баку (1919-22), Ташкенті (1923), Казані (1924-27), Баку (1928-29), Владивостоці (1930), Свердловську (1931-33), Єревані (1934), Горькому (1935), одночасно професор музичних вузів в Баку, Свердловську, Єревані, Києві; художній керівник та головний диригент Театра опери та балету Казaхської РСР (1941/42-1943). Диригент Великого Театру в Москві (1947-48), Головний диригент Державного Великого театра опери та балету Беларусі (1948-50), професор Мінської консерваторії.

З 1936 року (з перервою) — в Київському театрі опери і балету1950 року — головний диригент та художній керівник). В 19441947 роках був головним диригентом Харківського театру опери та балету. З 1936 року — викладач, з 1941 року — професор Київської консерваторії.

Працював з такими видатними українськими співаками, як Б.Гмиря, М.Гришко, П.Белінник, Є. Чавдар, Л.Руденко, Ж. Любимова, М. Литвиненко-Вольгемут та І. Паторжинський та інші.

 
Могила Володимира Пірадова

Жив у Києві. Помер 20 квітня 1954 року. Похований на Байковому кладовищі.

Дочка — Народна артистка України Безано-Пірадова Елеонора Володимирівна.

ПостановиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати