Богдан Хмельницький (опера)

опера Данькевича

«Богдан Хмельницький» — опера на 4 дії українського композитора Костянтина Данькевича, написана 1951 року на лібрето Ванди Василевської і Олександра Корнійчука. Уперше поставлена 21 червня того ж року у Київському театрі опери та балету імені Шевченка. Другу редакцію опери здійснено 1953 року, третю — 2006. Оперу ставили у Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Одесі, Харкові, Тбілісі, Москві, Ленінграді, Саратові та інш.

Опера «Богдан Хмельницький»
Афіша опери «Богдан Хмельницький»(Хмельницька обласна філармонія)
КомпозиторКостянтин Данькевич
Автор лібретоВанда Василевська, Олександр Корнійчук
Мова лібретоукраїнська
Кількість дій4
Рік створення1951
Перша постановка1951
Місце першої постановкиНаціональний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка
Інформація у Вікіданих

Редакції опери

ред.

Сюжет опери в тогочасних радянських традиціях відрізняється численними історичними неточностями й акцентом на рабській покорі українців Московському царству[1]. Попри це, оперу гостро розкритикували на сторінках газети «Правда», де композитора було звинувачено у проявах буржуазного націоналізму і нерозумінні завдань соціалістичного реалізму. Композитор створив другу редакцію опери, тоді як перша зникла за невідомих обставин. Це дозволило композиторові продовжити успішну кар'єру — композитор далі провадив викладацьку діяльність у Київській консерваторії й тривалий час очолював Спілку композиторів України.

Третя редакція була створена 2006 року у зв'язку з її постановкою Донецьким театром опери та балету. Твір було суттєво скорочено, зокрема пафосну сцену Переяславської ради, Є. Станкович дописав епілог на основі попередніх ескізів Данькевича.

У жанрово-стилістичному плані композитор орієнтувався на написану 70 роками раніше оперу «Тарас Бульба» М. Лисенка, хоча навіть у третій редакції, за висловом Л. Кияновської, слухача «не полишає відчуття соцреалістичної стилістики»[2]. Водночас дослідниця відзначає в деяких епізодах надзвичайну музикальність, органічну національну природу і яскравий драматичний талант композитора.

Дійові особи

ред.


Сюжет

ред.

Пролог

ред.

Сцена поневоленого українського народу закутого у кайдани.

Перша дія

ред.

Мирна Запорозька Січ, де козаки демонструють свою молодецьку відвагу. Серед них - стара вдова Варвара та симпатична дівчина в козачій амуніції - Соломія. Молодий красень - полковник Богун - починає дорікати їй, що жінкам шабля не личить. Дівчина викликає його на бій. Він приймає виклик, а потім під сміх воїнів кладе свою шаблю до її ніг. Що дозволило йому результативніше залицятися до дівчини. Їхні стосунки завершила арія-дует, що закінчилася на високій еротичній ноті.

Доповнює усе поява Гетьмана Богдана Хмельницького за викликом Максима Кривоноса. Відбувається щира бесіда полковника Кривоноса з Хмельницьким. У полковника вельми дружні стосунки з Гетьманом, бо він дозволяє називати його на прізвисько - "Хміль" та привселюдно вимагати відповідей на обіцянки дані перед народом.

Контрастною стає наступна комедійна сцена - дяка Гаврила Тура та Кожуха "Пити чи не пити".

Друга дія

ред.

У табір привозять дружину Хмельницького - Гелену, яка була: поневолена іродом Чаплінським. Між Геленою та Богданом розгораються справжні пристрасті . На зміну однієї любовної сцени приходить інша. Богун та Соломія зустрічаються під покровом ночі та до світанку в палких обіймах прощаються перед боєм.

Любовну лірику змінює бій у палаці Потоцького та перемога війська Богдана Хмельницького.

Третя дія

ред.

Такий собі полковник-писар Лизогуб зазіхає на владу Гетьмана. Він уже примірявся до булави. Цей символ влади йому дуже до душі. Він влаштовує дві інтриги.

Перша - фальшивий лист лідеру поляків - Вишневецькому. Нібито Богун зробив йому "пропозицію про співпрацю". Богуна звинуватили у зраді. На раді на чолі з Хмельницьким його засуджують до страти. Виконати вирок доручають полковникові Кривоносу. Між Кривоносом і Богуном відбувається важка розмова. Кривоніс намагається дізнатися чи дійсно Богун писав лист-зраду.

Друга інтрига писаря-злочинця полягала в тому, що він підмовив дружину Хмельницького Гелену отруїти чоловіка - Богдана Хмельницького.

Гелена насипає отруту в келих чоловіка, але Варварі доводиться силою вирвати в нього напій і проковтнути. Підступний Лизогуб зголошується доставити Гелену до в'язниці, але дорогою вбиває її "за спробу втекти". Однак його незабаром також викривають у "подвійній грі" та - страчують.

Четверта дія

ред.

У фіналі полковники (зокрема й Богун, страту якого встигли затримати), які залишилися живими, розмірковують про майбутнє України. Увесь український народ звертається до Богдана Хмельницького з подякою: "Прийшла жадана днина, возвеселися, о, мати-Україно!".

Література

ред.
  • Михайлов М. Костянтин Данькевич. — КК., 1974.
  • Кияновська Л. Українська музична культура: навч. посіб. — Львів : Тріада плюс, 2008. — С. 202-205.

Примітки

ред.
  1. Кияновська, 203
  2. Кияновська, 204