Донецький академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка

Донецький академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка — один з наймолодших вітчизняних музичних театрів.

Донецький академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка
Донецький театр опери і балету, фасад з вулиці Артема
Донецький театр опери і балету, фасад з вулиці Артема

48°00′21″ пн. ш. 37°48′10″ сх. д. / 48.00611110002777338° пн. ш. 37.80277780002777632° сх. д. / 48.00611110002777338; 37.80277780002777632Координати: 48°00′21″ пн. ш. 37°48′10″ сх. д. / 48.00611110002777338° пн. ш. 37.80277780002777632° сх. д. / 48.00611110002777338; 37.80277780002777632
Країна Україна Україна
Місто
Місце Донецьк і Ворошиловський район
Адреса
Архітектор Котовський Людвиг Іванович
Тип оперний театр
Статус національний академічний
Відкрито 1932
Оф. відкриття 1941
Керівництво Заслужений діяч мистецтв України Денисенко Є. І.
donbassopera.com
Ідентифікатори і посилання
Європейська театральна архітектура 2735


CMNS: Донецький академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Створений в 1932 році у місті Луганську на базі пересувного оперного театру Правобережної України. Будівництво нового театру в місті Сталіно (зараз місто Донецьк), було пов'язане з генеральною реконструкцією міста. 12 квітня 1941 року Донецький російський музичний театр відкрив свій сезон в м. Донецьку в новій театральній будівлі, спорудженій за проєктом Л. Котовського, прем'єрою опери М. Глінки «Іван Сусанін».

Під час Німецько-радянської війни колектив театру був евакуйований до Киргизстану, де проводив концертну діяльність і працював над створенням нових вистав. В кінці січня 1944 року театр реевакуйований в рідне місто, і вже у вересні в театрі відбулася прем'єра опери О. Бородіна «Князь Ігор». У вересні 1947 року Донецький російський музичний театр перейменований в Сталінський державний російський театр опери та балету. В 1970-х режисером був народний артист УРСР Кушаков Євген Іванович. Довголітнім художником театру був Московченко Володимир Петрович. 1982—1993 років головним балетмейстером театру був Володимир Шумейкін.

2 жовтня 1977 року театру було надано звання «академічний».

Новітня історіяРедагувати

  Зовнішні відеофайли
  Летючий голандець у постановці Донецької опери, фрагмети (2013)

В 1999 році Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року театру надано ім'я А. Б. Солов'яненка[1]. 26 листопада 2009 року Указом Президента України театру бул присвоєно статус національного. 2012 року театр розпочав роботу під брендом «Донбас опера»[2]

Впродовж 20 років театром керував Василь Рябенький. Під його орудою 2012 року на сцені Донецької опери було вперше в Україні поставлено оперу «Летючий Голландець» Р. Вагнера. За цю постановку в 2014 році В. Рябенький, а також диригент-постановник Василь Василенко, режисер-постановник Марія Курочка, хормейстер-постановник Людмила Стрельцова, і артистка Тетяна Плеханова були удостоєні Шевченківської премії.[3]

Окупація ДНРРедагувати

  Зовнішні відеофайли
  дует О.Захарченка і Й.Кобзона на сцені Донецької опери (2014)

Після Захоплення Донецька сепаратистами Донецька опера поступово перейшла під контроль сепаратистів. Після відкриття нового сезону у жовтні 2014 року В. Рябенький помер від серцевого нападу. На його місце призначили режисера Євгена Денисенка, який до того очолював місцевий краєзнавчий музей[4].

Вже 27 жовтня на сцені Донецької опери дебютував лідер бойовиків О. Захарченко, заспівавши дуетом з Й. Кобзоном пісню «Я люблю тебя жизнь»[5]. 7 грудня 2014 значний резонанс викликала допомога Донецькому театру у сумі 1 млн рублів (близько 19 тис. USD)[6], яку надала солістка Великого театру Москви Анна Нетребко. Гроші були вручені особисто Олегу Царьову, за що той подарував співачці прапор ДНР.[7]. У 2015 році театр гастролював на Уралі[8]. У 2018 році саме в приміщенні Донецької опери відбулася «інавгурація» нового ватажка ДНР — Дениса Пушіліна[4][9]

Зазнала змін і репертуарна політика театру. Так, востаннє твори українських авторів ставились на сцені Донбас-опери у квітні (М. Лисенко)[10] та травні 2014 (М. Скорульський, І. Поклад)[11], пізніше твори українських авторів на сцені Донбас-опери не ставились.

Архітектура театруРедагувати

 
Архітектурний проєкт театру
архітектора Л. І. Котовского

В 1936 році у зв'язку з реконструкцією міста було розпочато будівництво будівлі театру опери та балету, що спочатку було спроєктована під драматичний театр. Головним архітектором будівництва був Людвіг Іванович Котовський, а загальне керівництво будівництвом було призначено Соломону Давидовичу Кролю. Вже під час будівництва було вирішено віддати будівлю театру опери та балету, оскільки у драматичного театру було своє приміщення, після чого до проєкту були внесені відповідні зміни[12].

Котлован під театр був викопаний лопатами вручну, причому він був глибоким, оскільки був розрахований на підземні гаражі (в цих приміщеннях надалі розташувалися виробничі цехи)[12]. Будівництвом керували виконроби Н. А. Мілютін і Г. І. Шипов. На будівництво театру було виділено 6,2 мільйона радянських рублів, але цієї суми не вистачило і кошторисна вартість була збільшена до 9 256 200 рублів[12]. Відкриття планувалося зробити 23 лютого 1941 року до Дня Червоної армії, але до цього терміну не встигли і перенесли відкриття на 12 квітня 1941 року, присвятивши його Першотравню[12].

Будівля театру виконана в класичному стилі. Підходи до театру організовані з трьох сторін. Глядацька зала і фоє декоровані ліпними деталями. Спочатку глядацький зал був розрахований на 1300 місць. В даний час — на 976. Над бельетажем і балконами залу для глядачів, а також в окремих нішах фоє встановлені скульптурні бюсти композиторів, поетів, драматургів і декоративні вази.

Театр має механізовану сцену, що складається з основної сцени площею 560 м². Її коло може витримати навантаження до 75 т.

У 2013 р був представлений проєкт капітального ремонту та реставрації будівлі театру вартістю 300 млн гривень[13].

Відомі артистиРедагувати

Оперна трупа
Балетна трупа

В 1932—1938 головним диригентом театру був Єрофєєв Олександр Гаврилович.

В 1948—1968 роках головним режисером театру був Здиховський Олександр Панасович.

У 1963—1964 роках головний диригент — Петро Варивода.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Постанова КМУ від 9 грудня 1999 «Про увічнення пам'яті видатного українського співака А. Б. Солов'яненка»
  2. Донецький театр опери та балету став DONBASS OPERA
  3. Визначені цьогорічні лауреати Шевченківської премії
  4. а б Народный директор Донбасс Оперы. donbassopera.ru. Донецкий государственный академический театр оперы и балета им. А.Б. Соловьяненко. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020. 
  5. Як Кобзон співав «Я люблю тебе, життя» разом з терористом Захарченком (відео)
  6. За курсом валют у Москві на той час
  7. Співачка Анна Нетребко передала гроші Олегу Царьову для Донбас-опери
  8. Донецкий оперный театр может превратиться в низкопробное варьете
  9. В Донецке прошла инаугурация Главы Донецкой Народной Республики Дениса Пушилина. glavgeodpr.ru. Главное управление геологии и геоэкологии при Главе Донецкой Народной Республики. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020. 
  10. афіша на квітень 2014. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016. 
  11. афіша на травень 2014. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016. 
  12. а б в г Стёпкин В. П., Гергель В. П. Полная история Донецка. — Донецк : Апекс, 2008. — С. 333-335. — ISBN 978-966-8242-69-4.
  13. Донецький оперний театр в аварійному стані: якою буде установа після реконструкції (ФОТО). Архів оригіналу за 22 грудень 2015. Процитовано 12 грудень 2015. 

ПосиланняРедагувати