Національна спілка композиторів України

Національна спілка композиторів України (НСКУ) — творча громадська організація, що об'єднує професійних композиторів і музикознавців музики академічного напрямку України.

Національна спілка композиторів України
NSKU-1.JPG
Будинок НСКУ
Абревіатура НСКУ
Тип творча спілка
Засновано 22 січня 1992 (28 років)
Штаб-квартира Київ, вулиця Пушкінська, 32[1]
50°26′29″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. / 50.44138889002777404° пн. ш. 30.51638889002778043° сх. д. / 50.44138889002777404; 30.51638889002778043Координати: 50°26′29″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. / 50.44138889002777404° пн. ш. 30.51638889002778043° сх. д. / 50.44138889002777404; 30.51638889002778043
Місце діяльності Україна
Директор Щербаков Ігор Володимирович
Членів 452 (станом на 17 жовтня 2020)[1]
Код ЄДРПОУ 00015776
Веб-сайт composersukraine.org

CMNS: Національна спілка композиторів України у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Історія спілки бере початок 1922 року, коли було створено Всеукраїнське музичне товариство імені М. Д. Леонтовича[2], що 1928 року дістало назву Всеукраїнське товариство революційних музик[3][4], замість якого в листопаді 1932 й було створено Спілку радянських музик України (СРМУ)[3] - подія, що й вважається точкою відліку існування сучасної спілки[5].

Поступово створювались підрозділи, що іменувалися секціями або обласними спілками: Харківська (з 1932), Одеська (з 1937) та Львівська (з 1940)[3]. У 1939 році Спілку радянських музик України було перейменовано у Спілку радянських композиторів України (СРКУ), що у 1941 році вже налічувало 150 осіб, а в 1957 році — в Спілку композиторів України (СКУ)[6].

Станом на 1968 рік СКУ налічувала разом 161 члена (120 композиторів і 41 музикознавець). З 1972 року спільно з Міністерством культури і Музичним товариством УРСР, Спілка композиторів видає журнал «Музика». При СКУ існувала філія Музичного фонду СРСР.[джерело не вказане 46 днів]

За споадами М.Черкашиної-Губаренко, Спілка композиторів була створена як інструмент ідеологічного контролю і виконувала роль первинної ланки, на рівні якої визначалася ціннісна ієрархія написаних творів, а також будувалася жорстка ієрархічна структура самого композиторського середовища, при цьому цілий ряд бар’єрів, які належало подолати молодому композитору, щоб увійти у елітний клас членів спілки і зайняти там певне місце[7].

  У самій спілці існували свої методи регуляції творчого життя. Різні групи одержували різну вагу в очах партійного керівництва всіх рівнів, від секретарів з ідеологічних питань райкомів, обкомів до Центрального комітету партії. Розподіл по групам мав кілька окремих рівнів. Вся спілчанська маса поділялася на керівників і рядових членів. Хто попадав до складу правління, тим більше – ставав секретарем або головою спілки, перетворювався в очах партійних ідеологів на передовий спілчанський загін, який повинен був втілювати офіційну політику і здійснювати ідеологічне спрямування всієї роботи спілки. У сферу впливу керівної верхівки попадали серед іншого такі функції, як розподіл матеріальних благ, рекомендації нових творів до виконання і подальшої пропаганди. Ясно, що творам секретарів надавалася перевага при оформленні державних замовлень, при формуванні концертних програм. Вони першими одержували почесні звання, премії і нагороди, входили до складу різних рад, комітетів, колегій, тобто мали змогу активно впливати на загальну картину і державну культурну політику, формувати громадську думку[7]  


СучасністьРедагувати

Організаційна структура включає 10 регіональних організацій: Київська, Львівська, Івано-Франківська, Одеська, КримськаСімферополі), Дніпровська, Харківська, Донецька й Закарпатська та 5 осередків: Полтавський, Дрогобицький, Волинський, Миколаївський, Луганський[8].

  Зовнішні відеофайли
  Флешмоб українських композиторів 11 грудня 2015 на сайті YouTube

Щорічно НСКУ та її регіональні організації проводять фестивалі сучасної академічної музики, такі як «Київ Музик Фест»[9], «Прем'єри сезону», «Форум музики молодих» (Київ), «Два дні й дві ночі нової музики» (Одеса), «Контрасти» (Львів)[10].

У 1998 році Спілці композиторів було надано статус національної[11].

Після Революції гідності всупереч очікуванням, умови існування спілки лише ускладнилися[12] — 2015 року держава суттєво скоротила фінансування, що призвело до загрози її виселення зі свого історичного приміщення[13].

Станом на 2020 рік склад налічує понад 450 членів (з них понад 290 — композитори та понад 160 — музикознавці), суттєва частина яких отримала найвищі державні нагороди, наукові ступені та вчені звання. До спілки приймаються виключно композитори та музикознавці з суттєвим творчим доробком, що сприяє розвитку національної музичної культури України[1].

КерівництвоРедагувати

Протягом існування спілки під різними назвами її очолювали[2]:

ПІБ Роки головування
Борис Лятошинський 19391941
Костянтин Данькевич 1941, 19561967
Левко Ревуцький 19441948
Григорій Верьовка 19481952
Пилип Козицький 19521956
Георгій Майборода 19671969
Андрій Штогаренко 19691989
Євген Станкович 19901992, 20042010 (співголова)
Михайло Степаненко 19922004
Мирослав Скорик 20042010 (співголова)
Ігор Щербаков 2010

БудівліРедагувати

З наприкінці 1960-х років штаб-квартирою спілки є приміщення у двоповерховому будинку на вул. Пушкінський, 32, де до революції 1917 року було розташовано приватну музичну школу та який в радянські часи було проголошено історичною пам'яткою. З 1990 й аж до 2018 року київська влада планомірно здійснювала кроки, спрямовані на виселення спілки з цього приміщення[14].

 
Будинок творчості композиторів Ворзель, вхід і центральний корпус

На балансі спілки також є так званий Будинок творчості композиторів, що у Ворзелі, — територія, де на площі у 11 га розташовані 23 спеціалізовані споруди. Свого часу його відвідували композитори Костянтин Данькевич, Георгій Майборода, Андрій Штогаренко, Олександр Білаш, Євген Станкович[15], піаніст Микола Сук та багато інших[16]. Переданий спілці він був ще 1998 року[17], за кошт з продажу частини території 2010 року було частково відремонтовано 9 споруд[18], але 2013 року він остаточно припинив свою діяльність, а споруди зазнали руйнувань[19].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в СУЧАСНА СПІЛКА. Національна спілка композиторів України. Процитовано 2020-10-17. «На даний час у лавах Спілки перебуває 452 члени (290 композиторів та 162 музикознавця). Про значний внесок членів Спілки композиторів у розвиток національної культури свідчить той факт, що серед членів Спілки – 2 Герої України, 21 народних артиста України, 66 заслужених діяча мистецтв України, 16 лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка, 5 академіків та 8 членів-кореспондентів Академії мистецтв України, 36 докторів наук, 63 професора, 37 лауреатів Премії ім.М.В.Лисенка, 23 лауреата Премії ім. Б.М.Лятошинського, 25 лауреатів Премії ім. Л.М.Ревуцького, 17 лауреатів Премії ім.В.С.Косенка тощо. За особливі досягнення 18 митців нагороджені Відзнакою Президента України Орденом “За заслуги” ІІІ ступ., 4 – орденом Ярослава Мудрого, 5 – орденом Княгині Ольги...членами НСКУ можуть бути композитори і музикознавці - професіонали зі спеціальною вищою освітою, творча діяльність яких, маючи самостійну художню та наукову цінність, сприяє розвитку національної музичної культури України...Контакти: вул. Пушкінська, 32 01004, м.Київ Україна» 
  2. а б Невінчана, Т. С. Композиторів України Національна спілка. Енциклопедія сучасної України. Процитовано 2020-10-25. 
  3. а б в НСКУ :: Історія Спілки. Національна спілка композиторів України. Процитовано 2020-10-25. 
  4. Ткачова Л.I. Всеукраїнське товариство революційних музикантів // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  5. Невінчана, Тамара. Нотатки з нагоди ювілею. Національна спілка композиторів України. Процитовано 2020-10-25. 
  6. Валентина Кузик (2016). ПРАГНЕННЯ ТВОРЧОГО ЄДНАННЯ (назустріч 85-­річчю створення Національної спілки композиторів України). Українське мистецтвознавство (Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України) 16: 151,155. «Творче громадське об’єднання фахових композиторів і музикознавців у ХХст. мало кілька назв: з1932року– Спілка радянських музик України (СРМУ), з1939року– Спілка радянських композиторів України (СРКУ), з1957року– Спілка композиторів України (СКУ), з1998року й донині– Національна спілка композиторів України (НСКУ)...Уже 20–24квітня 1941року від-бувся Другий з’їзд СРКУ (налічувала вже 150осіб), на якому обговорювалися творчі плани, але всі задуми було перервано війною 1941–1945років.» 
  7. а б Черкашина-Губаренко М. Українська музика у сучасному медіа-просторі: фрагменти і коментарі. Мистецтвознавство України. 2009. Вип. 10. С. 78-82.
  8. НСКУ :: Г О Л О В Н А. Національна спілка композиторів України. Процитовано 2020-10-25. 
  9. Про внесення змін до Положення про Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест» Мінкультури України; Наказ від 26.07.2013 № 696. Міністерство культури. 13 серпня 2013. Процитовано 2 вересень 2013. 
  10. ГОЛОВНІ ФЕСТИВАЛІ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ. Національна спілка композиторів України. Процитовано 2020-11-24. «ХХХІ Фестиваль "Київ Музик Фест-2020"...Київські музичні прем"єри 2019...МУЗИЧНІ ПРЕМ"ЄРИ СЕЗОНУ - 2017...ХХ Міжнародний фестиваль сучасної музики КОНТРАСТИ (Львів)...ДВА ДНІ ТА ДВІ НОЧІ НОВОЇ МУЗИКИ...ХІІ МІЖНАРОДНИЙ ФОРУМ МУЗИКИ МОЛОДИХ...Фестиваль "ФАРБОТОНИ" (Канів)» 
  11. Постанова. Про надання статусу національних деяким всеукраїнським творчим спілкам. zakon.rada.gov.ua. Кабінет міністрів України. Процитовано 2020-11-24. 
  12. Звернення голів творчих спілок до Президента України, прем'єр-міністра України та народних депутатів України. Національна спілка композиторів України. 2014-11-17. Процитовано 2020-10-25. 
  13. Леонід Грабовський (2015-02-11). Спілка композиторів під загрозою знищення: Леонід Грабовський — Миколі Княжицькому. Національна спілка кінематографістів України. 
  14. Ігор Щербаков (16 квітня 2018). З інструментами – на вихід!. День (газета). Архів оригіналу за 18 квітень 2018. Процитовано 18 квітня 2018. 
  15. Наказненко, Олександр (2019-10-07). Небайдужі люди прибирали у Будинку творчості композиторів, що у Ворзелі. zora-irpin.info (uk-ua). Процитовано 2020-10-25. 
  16. Полянська, Юлія (2019-10-04). Продати неможна відновити: пристрасті довкола легендарного Будинку творчості композиторів у Ворзелі. zora-irpin.info (uk-UA). Процитовано 2020-10-25. 
  17. Постанова Про передачу нерухомого майна творчим спілкам. Верховна Рада України. 1998-07-10. 
  18. Данута Костура (2011-03). Будинок творчості композиторів «Ворзель». Проблеми і надії.. imounr.org.ua. 
  19. Данута Костура. Врятувати «батьківщину» «Роксолани» // «Західне Передмістя Києва» № 3 (53) 25 січня 2013