Перм

місто в європейській частині Росії, центр Пермського краю

Перм (комі Перым, комі-перм. Перем, рос. Пермь) — місто в європейській частині Росії, адміністративний центр Пермського краю, річковий порт на Камі.

місто Перм
рос. Пермь
комі Перым, комі-перм. Перем
Герб Прапор
Ілюстрація Пермі
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Пермський край (Приволзький федеральний округ)
Код ЗКАТУ: 57401000000
Код ЗКТМО: 57701000001
Основні дані
Час заснування 4 травня 1723
Статус 1780
Поділ 7 частини
Населення 1 036 469 (2015)
Площа 799.68 км² км²
Густота населення 1284 осіб/км²
Поштові індекси 614XXX
Телефонний код +7 007 342
Географічні координати: 58°00′50″ пн. ш. 56°14′56″ сх. д. / 58.01388888891677453° пн. ш. 56.24888888891677396° сх. д. / 58.01388888891677453; 56.24888888891677396Координати: 58°00′50″ пн. ш. 56°14′56″ сх. д. / 58.01388888891677453° пн. ш. 56.24888888891677396° сх. д. / 58.01388888891677453; 56.24888888891677396
Часовий пояс UTC+5
Висота над рівнем моря 171 м над рівнем моря м
Міста-побратими див. тут
День міста 12 червня
Схема
Схема
Схема
Влада
Вебсторінка www.gorodperm.ru
Міський голова Сапко Ігор В'ячеславович
Мапа
Перм (Росія)
Перм
Перм

Мапа


CMNS: Перм у Вікісховищі

За підсумками перепису 2002 року населення Пермі становило 1 001 653 особи, з підпорядкованими населеними пунктами — 1 010 947 осіб. За оцінкою 2005 року, населення становить 0,999 млн осіб у межах муніципального утворення (13-е місце в РФ), 1,180 млн чоловік в агломерації (13-е місце).

1 грудня 2005 року Перм стала адміністративним центром нового суб'єкта Російської Федерації — Пермського краю, утвореного в результаті об'єднання Пермської області і Комі-Перм'яцького автономного округу.

Історія ред.

Територія сучасного міста Перм заселена людьми спрадавна. У місті виявлено понад 130 археологічних пам'яток (від кам'яної доби до пізнього середньовіччя).

Село Єгошиха ред.

Територія, на якій тепер розташована Перм, у XVII столітті належала Строгановим. Перші документальні згадки про поселення на території Пермі виявлені в переписних книгах воєводи Прокопія Єлизарова в 1647 році. Там згадується корчівка на річці Ягошисі (тепер Єгошиха). Згідно з переписом 1678 року, у селі Єгошиха налічувалося сім дворів і проживало «28 душ мужеска полу, в основномъ фамиліи Брюхановыхъ, Верхоланцевыхъ и Федотовыхъ».[1]

Заснування міста ред.

На початку XVIII століття почалося активне освоєння родовищ корисних копалин Уралу. 9(20) березня 1720 року за наказом Петра I капітан-поручик артилерії Василь Микитович Татищев, керівник Уральських казених заводів, відомий російський історик і географ, відправився в Сибірську губернію з метою будівництва заводів з виплавки міді і срібла. Татищев обрав для будівництва мідеплавильного заводу місце біля села Єгошихи (поблизу гирла однойменної річки, що впадає у Каму) через наявність мідної руди і зручне місцерозташування для вивозу продукції.[1].

У 1721 році Татищев був відкликаний, а його наступником призначений генерал-майор артилерії Георг Вільгельм (Вілім Іванович) де Геннін. Де Геннін схвалив проект Татищева і в 1722 році розпорядився про підготовку до будівництва заводу.

Днем заснування міста Перм вважається початок будівництва Єгошихінського (Ягошихінського) мідеплавильного заводу — 4(15) травня 1723 року[2][3]. При закладці заводу був присутній В. М. Татищев. У рукописі «Опис Уральських і Сибірських заводів. 1735 р.» Г. В. де Геннін писав:

«И за определеніемъ ево, генерала лейтенанта, оною заводъ начатъ строить маїя 4-й днѣ 1723 года и построенъ по генварь мѣсяцъ 1724-го года.»

Будівництво заводу велося під керівництвом Татищева і де Генніна. У 1734 році селище при Єгошихінському заводі стало адміністративним центром Пермського гірського округу. 10 травня 1736 року заклали Мотовілихинський мідеплавильний завод за 4 версти від Єгошихи вище за течією Ками, в 1738 році завод пустили в дію.

У 1727 році Солікамська провінція з містами Чердинню і Кунгуром і Єгошихинським заводом увійшла до складу Казанської губернії під назвою Пермської провінції.

У 17811796 роках Перм була центром Пермського намісництва Російської імперії.

17 липня 1783 року затверджений герб міста.

Радянський період ред.

У 1940 році місто перейменовано на Молотов — на честь голови уряду СРСР В. Молотова. Історичну назву повернено в 1957 році, після позбавлення Молотова урядових посад і виключення його з лав КПРС.

Сучасний етап ред.

5 грудня 2009 року сталась пожежа у нічному клубі «Хромая лошадь», жертвами якої стали 131 особа.

Адміністративно-територіальний поділ ред.

 
Адміністративно-територіальний поділ Пермі

Місто розділене на внутріміські території: сім районів і селище Нові Ляди.

Район Населення(2002)
Дзержинський район 153403
Індустріальний район 160039
Кіровський район 126960
Ленінський район 57569
Мотовилихинський район 176564
Орджонікідзевський район 111631
Свердловський район 215487
Нові Ляди 9280

Економіка ред.

Транспорт ред.

Мости ред.

У місті через споруджено мости:

Також Каму можливо перетнути греблею Камської ГЕС.

Водний транспорт ред.

У радянські часи одним із ключових вузлів пасажирського судноплавства на Камі був Пермський річковий вокзал, але в 1990-ті роки він утратив свою основну функцію.

Залізничний транспорт ред.

Перм є найбільшим залізничним вузлом Пермського відділення Свердловської залізниці. Місто обслуговує три залізничні станції Перм-Сортувальне, Перм I та Перм II. На станції Перм II рух поїздів здійснюється за трьома напрямками:

  • західному (Казань, Москва, Санкт-Петербург);
  • східному (Кунгур, Єкатеринбург → Владивосток);
  • горнозаводському (Углеуральська, Нижній Тагіл, Приоб'є).

Авіаційний транспорт ред.

Місто обслуговує аеропорт Велике Савіно.

Автомобільний транспорт ред.

До Пермі існує під'їзд з автодороги М7 E22 (дільниця Єлабуга — Іжевськ — Перм), та починається федеральна автодорога Р242 E 22 (Перм — Єкатеринбург).

Міський громадський транспорт ред.

Внутрішньоміські перевезення здійснюються автобусами, трамваями, маршрутними таксі та електропоїздами.

Клімат ред.

Клімат Перм
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 4,3 6,0 15,0 27,3 34,6 35,4 36,6 37,2 30,7 22,5 11,9 4,5 37,2
Середній максимум, °C −9,3 −7,6 0,1 8,7 16,9 22,5 24,2 20,5 13,9 5,9 −3,1 −8 7,1
Середня температура, °C −12,8 −11,6 −4,2 3,5 10,8 16,5 18,6 15,3 9,6 3,0 −5,8 −11,1 2,7
Середній мінімум, °C −16,2 −15,1 −8,1 −0,9 5,4 11,1 13,3 11,0 6,2 0,5 −8,4 −14,2 −1,3
Абсолютний мінімум, °C −44,9 −40,8 −34,8 −23,5 −13 −3,4 1,7 −1,9 −7,8 −25,2 −38,5 −47,1 −47,1
Норма опадів, мм 44 30 28 36 59 81 70 76 72 61 55 45 657
Кількість сонячних годин 38 79 152 198 275 290 284 226 132 65 37 23 1799
Кількість дощових днів 1 2 4 11 18 18 17 20 21 17 7 3 139
Кількість сніжних днів 28 24 19 9 4 0,4 0 0 2 13 24 27 150
Вологість повітря, % 83 79 72 65 62 68 71 77 80 82 85 85 76

Парки ред.

Площа зелених насаджень загального користування станом на 2000 рік становила 751 га[5].

Культура ред.

У місті працюють Пермський академічний театр опери та балету імені П. І. Чайковського, Пермський державний театр ляльок і театр «У Моста» (укр. «Біля мосту»).

Музеї ред.

  • Пермська державна художня галерея
  • Пермський крайовий музей
  • Музей сучасного мистецтва
  • Музей «Мотовилихинских заводів»
  • Меморіальний будинок-музей М. Г. Слав'янова
  • Музей історії Пермського державного університету
  • Музей палеонтології та історичної геології імені Б. К. Полєнова
  • Музей «Будинок Дягілєва»
  • Музей історії зв'язку

Освіта ред.

Університети та інститути ред.

Відомі люди ред.

Міста-побратими ред.

Джерела ред.

  1. а б Историческая справка об образовании города Перми. Архів оригіналу за 28 квітня 1999. Процитовано 18 грудня 2006. 
  2. С. А. Торопов. Пермь: путеводитель. — Пермь: Кн. изд-во, 1986
  3. Администрация города Перми: История основания и развития города. Архів оригіналу за 20 січня 2008. Процитовано 18 грудня 2006. 
  4. Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  5. Состояние и охрана окружающей среды г. Перми в 2000 г.: Справочно-информационные материалы. / Муниципальное управление по экологии и природопользованию. Пермь, 2001. PDF [Архівовано 22 липня 2011 у Wayback Machine.]
  6. Международное сотрудничество Перми. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 17 грудня 2010. 

Посилання ред.