Відкрити головне меню

Ка́ма (рос. Кама, удм. Кам, тат. Чулман, Чолман) — річка у європейській частині Росії, ліва і найбільша притока Волги. Довжина — 1 805 км, площа басейну — 507 000 км².

Кама
Perm asv2019-05 img23 Kama River.jpg
Річка Кама в місті Перм
Kama basin.png
Басейн річки Кама
55°21′50″ пн. ш. 49°59′52″ сх. д. / 55.36388888891677595° пн. ш. 49.99777777780577281° сх. д. / 55.36388888891677595; 49.99777777780577281
Витік село Куліга (Удмуртія), Верхньокамська височина
• координати 58°11′42″ пн. ш. 53°45′15″ сх. д. / 58.19513888891677311° пн. ш. 53.75430555558377677° сх. д. / 58.19513888891677311; 53.75430555558377677
Гирло Камська затока Куйбишевського водосховища (Волга)
• координати 55°21′50″ пн. ш. 49°59′52″ сх. д. / 55.36388888891677595° пн. ш. 49.99777777780577281° сх. д. / 55.36388888891677595; 49.99777777780577281 і 55°21′50″ пн. ш. 49°59′52″ сх. д. / 55.36388888891677595° пн. ш. 49.99777777780577281° сх. д. / 55.36388888891677595; 49.99777777780577281
Басейн басейн Волги[d]
Країни: Росія Росія
Регіон Могильовська область
Довжина 1 805 км
Площа басейну: 507 000 км²
Середньорічний стік 3 800 м³/с
Притоки:

Праві

Ліві

Водойми в руслі Камське водосховище
код ДВР Росії 10010100112111100000016
GeoNames, Global Geosites 553875
CMNS: Кама на Вікісховищі

ХарактеристикаРедагувати

ТечіяРедагувати

Бере початок в центральній частині Верхньокамської височини Східно-Європейської рівнини з чотирьох джерел, розташованих поблизу села Куліги Удмуртія. Тече в основному між височинами Високого Заволжя по широкій долині. У верхів'ях (від витоків до гирла річки Пільви) річище нестійке і звивисто, на заплаві стариці.

Після впадіння річки Вішера стає багатоводною річкою; береги змінюються: правий залишається низовинним і носить переважно луковий характер, лівий майже скрізь стає піднесеним і місцями урвистим. На цій ділянці багато островів, зустрічаються мілини і перекочування. Нижче за впадіння річки Білої у Ками високим стає правий берег і низьким лівий. У пониззях Кама тече в широкій (до 15 км) долині, ширина річища 450—1200 м; розбивається на рукави. Нижче за гирло річки Вятка річка впадає в Камську затоку Куйбишевського водосховища (підпір від якого іноді доходить до гирла річки Білої).

Річковий басейнРедагувати

У басейні річки Кама 73 718 річок, з них 94,5 % складають дрібні річки завдовжки менше 10 км. Основні притоки ліворуч — Південна Кельтма, Вішера з Колвою, Чусова з Силвою, Біла з Уфою, Гик, Зай; праворуч — Коса, Обва, Вятка. Всі праві притоки Ками (Коса, Уролка, Кондас, Іньва, Обва) і частина лівих (Весляна, Лун'я, Леман, Південна Кельтма) — це рівнинні річки, текучі з півночі. Гірські, холодні і стрімкі річки беруть початок в Уральських горах і впадають в річку Кама ліворуч (Вішера, Яйва, Косьва, Чусова і низка їх приток).

Морфометричні характеристикиРедагувати

На річці створено 3 водосховища і ГЕС: від гирла річки Уролка (996 км від гирла Ками) починається Камське водосховище (Камська ГЕС), нижче — Воткінське водосховище (Воткінська ГЕС), за ним — Нижньокамське водосховище (Нижньокамська ГЕС).

Живлення переважне снігове, а також підземне і дощове; за весняну повінь (березень — червень) проходить більш 62,6 % річного стоку, влітку і восени — 28,3 %, взимку — 9,1 %. Коливань рівня до 8 м у верхів'ях і 7 м в низов'ях. Середня витрата у Камської ГЕС 1630 м³/сек, у Воткинської ГЕС близько 1750 м³/сек, у гирлі близько 3500 м³/сек, найбільший близько 27 500 м³/сек. Замерзання супроводжується рясним утворенням внутрішньоводного льоду і льодоходом від 10 до 20 діб. Льодостав з початку листопада у верхів'ях і кінця листопада в низов'ях до квітня. Весняний льодохід від 2—3 до 10—15 діб. Створення водосховищ поліпшило судноплавні умови. Кама судноплавна до селища Керчевський (966 км) — найбільшого сплоточного рейду, а у високу воду — ще на 600 км. Судноплавні глибини на нижній Камі підтримуються днопоглиблювальними роботами.

ПритокиРедагувати

Праві притокиРедагувати

Ліві притокиРедагувати

Політична географіяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати