Верхньокамська височина
Верхньока́мська височина́ (рос. Верхнекамская возвышенность) знаходиться у верхів'ях річок Кама, В'ятка і Чепца, в межах Удмуртії, Пермського краю та Кіровської області Росії.
|
Верхньокамська височина Верхнекамская возвышенность | ||||
 | ||||
|
58°30′ пн. ш. 54°00′ сх. д. / 58.500° пн. ш. 54.000° сх. д.Координати: 58°30′ пн. ш. 54°00′ сх. д. / 58.500° пн. ш. 54.000° сх. д. | ||||
| Країна |
 Росія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Пермський край, Кіровська область | |||
| Тип | гірський хребет і височина | |||
| Висота | 300–335 м (337 м — г. Краснояр) | |||
  Верхньокамська височина Верхньокамська височина (Росія) | ||||
 | ||||
На східному схилі височини беруть свій початок великі правобережні притоки Ками — Іньва, Обва, на північному схилі вододілу розташовується джерело самої річки Ками і притоки Коси, а також В'ятки. На західному схилі розташовуються лівобережні притоки В'ятки (Біла і Чорна Холуниці), з південного схилу, утворюючи височину, тече Чепца.
Висота рельєфу в найпіднесенішій частині височини досягає 300–335 м (вища точка — гора Краснояр, Афанасьєвський район Кіровської області, 337 м), середні ж його позначки сягають 240–280 м заввишки. Рельєф є сильно розчленованим.
Корінні породи з поверхні представлено глинами, мергелями і пісками пермі, тріасу, юри і крейди, четвертинні — в основному елювієм корінних. У надрах є запаси нафти: найбільші родовища — Краснокамське та Мишкінське. Значні запаси торфу.
Землі місцями розорані, особливо у східній частині височини. Ґрунти дерново-підзолисті переважно супіщані. Височина покрита здебільшого хвойними лісами.
Джерела ред.
- Верхнекамская возвышенность // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |