Відкрити головне меню
Пермський період
Хронологія 298,9 ± 0,15 — 252,17 ± 0,06
млн років тому
Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду бл. 23 %[1]
(115 % від сучасного рівня)
Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду бл. 900 ppm[2]
(у 3 разів більше доіндустріального періоду)
Середня температура поверхні впродовж періоду бл. 16 °C[3]
(на 2 °C вище сучасного рівня)
Рівень моря (вище або нижче сучасного рівня, в метрах) Відносно стабільний рівень в +60 м в ранній пермі; падіння рівня впродовж середньої пермі до стабільних –20 м в пізній пермі.[4]

Перм, пермський період, система (рос. пермская система (период), пермь; англ. Permian system, Permian, нім. Perm n, Dyas f, Dyasformation f) — останній геологічний період палеозойської ери. Настав за кам'яновугільним періодом палеозою, передував тріасовому періоду мезозою. Тривав з 298,9 ± 0,15 до 252,17 ± 0,06 млн років тому (47 млн років)[5]. Закінчився найбільш катастрофічним вимиранням біоти за всю історію Землі.

Загальна характеристикаРедагувати

Пермський період характеризувався інтенсивним виявом тектонічних рухів і магматичною діяльністю. Продовжувалася і завершилася герцинська складчастість, що почалася в карбоні. Виникла Урало-Тянь-Шанська складчаста область, що включає Урал, Тянь-Шань, Алтай і Західно-Сибірську плиту. Утворилася герцинська складчаста область у Західній Європі, була виконана[прояснити] Аппалацька геосинкліналь у Північній Америці. Завершилося злиття платформ Північної півкулі разом з прилеглими до них герцинідами в гігантську суперплатформу Лавразію. Збільшилися розміри Ґондвани. Сталося також значне скорочення Тетісу, що розділяв суперплатформи Лавразії і Ґондвани. Згідно з неомобілістською концепцією трапилося зіткнення і злиття цих суперконтинентів в єдину материкову брилу — Пангею, витягнуту в субмеридіональному напрямі від Південного і, майже, до Північного полюсів. Тоді ж сформувався єдиний океанічний басейн — Прото-Тихоокеанська западина.

ПеріодизаціяРедагувати

Система/
Період
Відділ/
Епоха
Ярус/
Вік
Вік
(млн років)
Тріас, T Нижній/Ранній, T1 Індський, T1i молодше
Перм, P Лопінгій, P3 Чангсінзький, P3c 251,902 254,14
Вучапінзький, P3v 254,14 259,1
Гваделупій, P2 Кептенський, P2c 259,1 265,1
Вордійський, P2w 265,1 268,8
Роудський, P2r 268,8 272,95
Цисуралій, P1 Кунгурський, P1k 272,95 283,5
Артинський, P1art 283,5 290,1
Сакмарський, P1s 290,1 295,0
Ассельський, P1a 295,0 298,9
Карбон, C Верхній/Пізній, C3 Гжельський, C3g древніше
Підрозділи Тріасової системи наведені згідно МКС,
станом на 2018 рік[6].

БіотаРедагувати

На початку пермського періоду панувала карбонова рослинність, проте уже до середнього перму відбулись суттєві зміни у видовому складі лісових екосистем. Деревовидні плауноподібні, такі як сиґілярії, лепідодендрони, плевромеї тощо, цілковито витіснені зі складу рівнинних періодично затоплюваних тропічних дощових лісів, а їхнє місце зайняли насінні папороті та голонасінні: саговникові, ґнетові, гінкгові. Одночасно манґрові біоми, утворені каламітами, зайняли голонасінні — сцитофілюми, пахіптериси тощо. Панівне становище карбонової рослинності залишилось лише на ізольованих островах та архіпелагах в екваторіальній частині Землі, а на континентах вони збереглись як незначний реліктовий компонент лісів.

У наземній фауні хребетних панували синапсиди (від яких згодом пішли ссавці). Синапсиди виникли у карбоні і були представлені пелікозаврами, від яких у середині перму розвинулись диноцефали, а у пізньому — ґорґонопсиди, дицинодонти та цинодонти[7].

Пермсько-тріасове вимиранняРедагувати

Корисні копалиниРедагувати

У пермському періоді утворилося 26,8 % запасів вугілля, 20—30 % запасів газу й нафти. Сформувалися Печорський, Тунгуський, Кузнецький, Мінусінський вугільні басейни, вугленосні басейни у Східному Китаї (провінція Шаньсі) і в Індії (штат Біхар), у Південній Африці, Бразилії, Австралії. До пермських відкладів приурочені родовища нафти і природного газу в Дніпровсько-Донецькій западині (Шебелинське та ін.), в Тімано-Печорській, Волго-Уральській нафтогазоносних провінціях. Великі родовища вуглеводнів нижнього перму відкриті в Передмугоджарському прогині, в басейні Північного моря, у США, Австралії, в нафтогазоносному басейні Перської затоки. З пермськими відкладами пов'язані великі запаси кам'яної солі (в Україні — Слов'яно-Артемівський соленосний басейн та ін.), калійних солей, боратів. Родовища кам'яної і калійних солей пізньопермського (цехштейнового) віку є в ФРН і США. Фосфорити широко розвинені в пермі північно-західних штатів США.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
  2. Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
  3. Image:All palaeotemps.png
  4. Haq, B. U.; Schutter, SR (2008). A Chronology of Paleozoic Sea-Level Changes. Science 322 (5898): 64–68. Bibcode:2008Sci...322...64H. PMID 18832639. doi:10.1126/science.1161648. 
  5. International Chronostratigraphic Chart (en). International Commission on Stratigraphy. 2014. Архів оригіналу за 2014-05-24. Процитовано 2014-05-24. 
  6. Chart/Time Scale : [арх. 22 червня 2019 року] : [англ.] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
  7. Виникнення ссавців

ЛітератураРедагувати

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
  • (рос.) Наугольных С. В. Флора кунгурского яруса Среднего Приуралья // Труды Геологического института РАН, вып. 509. — М.: Геос, 1998.
  • (рос.) Наугольных С. В. Пермские флоры Урала // Труды Геологического института РАН, вып. 524. — М.: Геос, 2007.
  • (рос.) Ожгибесов В. П., Терещенко И. И., Наугольных С. В. Пермский период: органический мир на закате палеозоя. — Пермь: Арт-Дизайн, 2009.
  • (рос.) Эволюция органического мира в палеозое и мезозое. — СПб: Маматов, 2011.
  • (рос.) Палеонтология и эволюция биоразнообразия в истории Земли. — М.: Геос, 2012.

ПосиланняРедагувати