Відкрити головне меню
Кам'яновугільний період
Хронологія 358,9–298,9 млн років тому
Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду бл. 32.5 %[1]
(163 % від сучасного рівня)
Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду бл. 800 ppm[2]
(у 3 разів більше доіндустріального періоду)
Середня температура поверхні впродовж періоду бл. 14 °C[3]
(на 0 °C вище сучасного рівня)
Рівень моря (вище або нижче сучасного рівня, в метрах) Зменшився з +120 м вродовж міссісіпію до сучасного рівня моря, потім постійно зростав до +80 м до кінця періоду.[4]

Кам'яновугільний період (система), часто карбон (рос. каменноугольная система (период), карбон, англ. Carboniferous System англ. Carbonian нім. Steinkohlensystem n (Periode f), Karbon n, Kohlenzeit f) — п'ятий період палеозойської ери. Настав після девонського й змінився пермським. Тривав від 358,9 ± 0,4 до 298,9 ± 0,15 млн років тому[5], тобто близько 60 млн років.

Зміст

НазваРедагувати

Означення «кам'яновугільний» походить від значних шарів кам'яного вугілля, що сформувалися в Західній Європі впродовж цього періоду. Перша частина періоду називається міссісіпієм, а друга — пенсильванієм. Протягом цього періоду виникли хвойні дерева.

Загальна характеристикаРедагувати

У карбоні відбулися значні гороутворювальні рухи й пов'язані з ними регресії моря, що чергувалися з широкими трансгресіями. Були поширені комахи й земноводні, з'явилися рептилії, у морях переважали безхребетні. Великого розвитку набула наземна рослинність (лепідодендрони, сигілярієві, деревоподібні папороті тощо). З їхніх решток утворилося кам'яне вугілля.

Відклади, що утворилися впродовж кам'яновугільного періоду, становлять кам'яновугільну систему. Кам'яновугільна система названа за значним поширенням покладів викопного вугілля. Їхні поклади у карбоні становлять близько 25 % загальних світових запасів. Вугільні басейни і родовища карбону широко представлені в Європі й Північній Америці, де сконцентровано понад 80 % загальних геологічних запасів вугілля цієї доби.

 
Рослинність кам'яновугільного періоду

Корисні копалиниРедагувати

Основні вугільні копалини  — в Україні — Донецький і Львівсько-Волинський. В Азії — Кузнецький, Карагандинський, Екібастузький і Тунгуський та інші.

З покладами карбону пов'язані найбільші в Європі вугільні басейни: Південному Уельсі, Ланкаширі, Нортумберленді, Кенті — у Великій Британії, Астурійський — в Іспанії, Валансьєн — у Франції, Льєж і Кампін — у Бельгії, Нижньорейнсько-Вестфальський (Рурський) — у ФРН, Верхньосілезький — у Польщі, Остравський — у Чехії.

В Північній Америці з пенсильванськими товщами пов'язане найбільше вугленакопичення (Аппалачський, Іллінойський, Пенсильванський, Мічиганський вугільний басейн, Техаський вугільний басейн).

Басейни Австралії: Боуен, Новий Південний Уельс.

У відкладах кам'яновугільної системи зосереджено багато різних руд осадового та магматогенного походження: бурі залізняки, боксити, вогнетривкі глини, руди поліметалів, нерудні корисні копалини.

Підрозділи кам'яновугільної системиРедагувати

Міжнародна стратиграфічна комісія в 2018 році поділила кам'яновугільну систему на 2 підсистеми, 6 відділів і 7 ярусів[5]. Водночас у Західній Європі прийнятий поділ на 2 відділи та 5 ярусів. Нижче наведена порівняльна таблиця підрозділів кам'яновугільної системи.

  Західна Європа ICS[6]
Система Підсистема/Відділ Ярус Підсистема/Відділ Ярус Вік, млн. років тому
Пермська молодша
Кам'яновугільна Сілезька Стефанійський Пенсильванська/
(середній і верхній відділи)
Гжельський 299.0–303.9
Вестфальський Касимовський 303,9–306,5
Московський 306.5–311.7
Башкирський 311.7–318.1
Намюрський
Міссісіпська/
нижній відділ
Серпуховський 318.1–328.3
Динантська Візейський Візейський 326,4–345,3
Турнейський Турнейський 345,3–359,2
Девонська древніша

ПриміткиРедагувати

  1. Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
  2. Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
  3. Image:All palaeotemps.png
  4. Haq, B. U.; Schutter, SR (2008). A Chronology of Paleozoic Sea-Level Changes. Science 322 (5898): 64–68. Bibcode:2008Sci...322...64H. PMID 18832639. doi:10.1126/science.1161648. 
  5. а б International Chronostratigraphic Chart. International Commission on Stratigraphy. 2018-08. Архів оригіналу за 2019-03-12. 
  6. Gradstein et al. (2004)

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

Карбон
Міссісіпій (ранній) Пенсильваній (пізній)
Турне | Візе | Серпуховій Башкірій | Московій | Касімовій | Гжелій