Фаменський ярус
Система/ Період |
Відділ/ Епоха |
Ярус/ Вік |
Вік (млн років) | |
---|---|---|---|---|
Карбон, С | Міссісіпій | Турнейський, C1t | молодше | |
Девон, D | Верхній/Пізній, D3 | Фаменський, D3fm | 358,9 | 372,2 |
Франський, D3f | 372,2 | 382,7 | ||
Середній, D2 | Живетський, D2zv | 382,7 | 387,7 | |
Ейфельський, D2ef | 387,7 | 393,3 | ||
Нижній/Ранній, D1 | Емський, D1e | 393,3 | 407,6 | |
Празький, D1p | 407,6 | 410,8 | ||
Лохковський, D1l | 410,8 | 419,2 | ||
Силур, S | Пржидольска, S3 | поділ відсутній | древніше | |
Підрозділи Девонської системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[1]. | ||||
Фаменський вік і ярус, фамен (рос. фаменский ярус, фамен, англ. Famennian, нім. Famenne n) — верхній ярус верхнього відділу девонської системи. Від назви місцевості Фамен у Бельгії (Арденни). (А.Dumont, 1885).
В Україні відклади фаменського ярусу (конґломерати, ангідрити, пісковики, вапняки, доломіти, аргіліти, алевроліти, кам'яна сіль) поширені в Дніпровсько-Донецькій западині, на Донбасі, Волино-Подільській плиті й Галицько-Волинській синеклізі. Потужність їх до 2 тис. м і більше. З відкладами фаменського ярусу пов'язані поклади кам'яної солі й ґіпсу.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Посилання
ред.- (англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала [Архівовано 13 січня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Міжнародної комісії з стратиграфії.
← |
|