Ангідрит
Ангідри́т (рос. ангидрит, англ. anhydrite, нім. Anhydrit m, Anhydritgips m) — мінерал та гірська порода, що складається головно з цього мінералу.
| Ангідрит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA |
чинний (успадкований, G)[d][1], допоміжний статус: опублікований до 1959 року[d][2] |
| Хімічна формула | CaSO4 |
| Ідентифікація | |
| Колір | білий, сіруватий та блакитний |
| Сингонія | Ромбічна сингонія |
| Твердість за шкалою Мооса | 3.0—3.5 |
| Колір риси | білий колір |
| Питома вага | 2.8—3.0 |
| Інші характеристики | |
| Походження назви |
a-[d][3], hydro-[d][3], Камінь |
Ангідрит вперше був описаний у 1804 році Авраамом Готлобом Вернером (1749-1817), який назвав мінерал від грецького ἄνυδρος (anhydros) - "безводний".
Зміст
МінералРедагувати
Ангідрит — мінерал, сульфат кальцію острівної будови CaSO4. Містить (%):CaO — 41,19; SO3 — 58,81. Домішки: Sr, Ba, MgO, Al2O3, SiO2. Сингонія ромбічна. Кристали ізометричні з пінакоїдальними гранями, також товстотаблитчасті, часто утворює масивні та дрібнозернисті агрегати. Густина 2,8-3,0. Твердість 3,0-3,5. Колір білий, блакитний, сіруватий, червонуватий. Блиск скляний. Злом нерівний до скалкуватого. Риса біла до сірувато-білої. Прозорий. Крихкий. При гідратації легко переходить у гіпс. Форми виділення — суцільні дрібнозернисті мармуроподібні маси, рідко — у вигляді кристалів.
Гірська породаРедагувати
Ангідрит — гірська порода, що складається з мінералу ангідриту (CaSO4) та домішок.
Зустр. у вигляді суцільних зернистих мас білого, сіруватого та блакитного кольорів, прошарків і виділень серед осадових порід, які є відкладами лагун і морських басейнів, що усихають.
Кристали А. призматичної форми, зустр. рідко, головним чином у гідротермальних жилах, твердість— 3.0—3.5, пит. в. — 2.8—3.0. На поверхні землі А. з часом переходить у гіпс (CaSO4·2Н2О), вбираючи воду і збільшуючи об'єм (до 30%).
РізновидиРедагувати
Розрізняють ангідрит волокнистий — ангідрит у вигляді волокнистих агрегатів. Як домішки зустрічаються кварц, глиниста речовина, карбонати, галіт, орогенні сполуки. Дуже часто знаходиться у соляних родовищах у вигляді окремих кристалів, а також пластів та прожилків. Використовується для одержання в'яжучих, сірчаної кислоти, добрив, а також для плит внутрішнього облицювання. В Україні є на Донбасі, Передкарпатті та Українському щиті.
ВикористанняРедагувати
Використовується для виробн. в'яжучих матеріалів (різних цементів); деякі відміни — як виробний камінь.
РодовищаРедагувати
Великі родовища ангідриту є в різних районах колишнього СРСР, в Україні — на Донбасі та на Прикарпатті.
ПриміткиРедагувати
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Ludwig C. F. Handbuch der Mineralogie nach A. G. Werner — L: 1803.
- ↑ а б Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
- ↑ Напис на етикетці з помилкою (див. Ангідрид).
Див. такожРедагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ангідрит |
ЛітератураРедагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.