Відкрити головне меню

Окси́д ма́гнію (рос. оксид магния, англ. magnesium oxide, нім. Magnesiumoxid) — оксид з формулою MgO. Складається з іонів Mg2+ та O2−, між якими діють іонні зв'язки. Оксид магнію має кристаличну структуру типу хлориду натрію. Являє собою легкий, пухкий порошок білого кольору, надзвичайно гігроскопічний.

Оксид магнію
Magnesium oxide.jpg
NaCl polyhedra.png
Назва за IUPAC magnesium oxide
Інші назви окис магнію
(палена) магнезія
периклаз
Ідентифікатори
Номер CAS 1309-48-4
PubChem 14792
Номер EINECS 215-171-9
DrugBank 01377
KEGG D01167
ChEBI 31794
RTECS OM3850000
Код ATC A12CC10, A06AD02 і A02AA02
SMILES O=[Mg][1]
InChI 1S/Mg.O
Властивості
Молекулярна формула MgO
Молярна маса 40,3044 г/моль
Зовнішній вигляд білий порошок
Густина 3,58 г/см−3 (25 °C)
Тпл 2852 °C
Ткип 3600 °C
Розчинність (вода) 0,086 г/л
Розчинність (спирти) нерозчинний
Показник заломлення (nD) 1,736
Структура
Кристалічна структура кубічна
Координаційна
геометрія
Mg[6], O[6]
Дипольний момент 6,2 ± 0,6 D
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo298
-601,6 кДж/моль
Ст. ентропія So298 27,0 Дж/моль·К
Теплоємність, cop 37,2 Дж/моль·К
Небезпеки
R-фрази немає
R/S фрази немає
NFPA 704
NFPA 704.svg
0
1
0
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

У природі оксид магнію зустрічається у складі мінералів периклазу, магнезиту, бруситу, шпінелі.

ОтриманняРедагувати

Одержують спалюванням магнію у повітрі:

 

Також можливе отримання з етанолу. У реакції утворюється етан:

 

Інший спосіб одержання — кальцинація гідроксиду чи карбонату магнію:

 
 

Хімічні властивостіРедагувати

Оксид магнію реагує з парами води з утворенням гідроксиду магнію:

 

З розведеними кислотами реагує з утворенням відповідних солей:

 

Може відновлюватися при дії коксу, кальцію чи кремнію:

 
 
 

Активно поглинає вуглекислий газ з повітря:

 

ЗастосуванняРедагувати

Оксид магнію застосовують у виробництві вогнетривів, цементів, гуми, очистки нафтопродуктів.

У медицині застосовують при підвищеній кислотності шлункового соку. Палену магнезію приймають також при випадковому попаданні кислот до шлунка.

У харчовій промисловості використовують як харчову добавку. У Європейському Союзі зареєстрований під номером E530.

ДжерелаРедагувати

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати