Пізня перм, або лопінг (259.9–251.9 Ma) — остання епоха пермського періоду й остання епоха палеозою[1]. Лопінгу передував гвадалупська епоха, а за ним — ранній тріас.

Назва лопінг була введена Амадеєм Вільямом Грабау в 1931 році і походить від міста Лепін, Цзянсі в Китаї[2]. Пізня перм складається з двох етапів/віків: вучіапін і чангсінгій[3].

Лопінгіан закінчився періодом пермсько-тріасового вимирання.

Фауна

ред.

Початок лопінгу супроводжувався глобальним регресом, падінням рівня моря. Одночасно відбулося масове вимирання, яке можна розглядати як першу фазу глобального вимирання в кінці пермського періоду. Цей переломний момент із його географічними та екологічними змінами створив можливість випромінювання в різних групах тварин, яке відбувалося швидко, але знову вимерло до кінця пермського періоду. Ці події призвели до виділення лопінгу як окремого розділу пермі. Прикладом такого випромінювання є еволюція Pareiasauridae, яка створила широкий спектр форм протягом двох мільйонів років. Вони зайняли екологічні ніші, що звільнилися після вимирання великих травоїдних родини казеєвих, що належать до пелікозаврів.

Примітки

ред.
  1. International Commission on Stratigraphy. Chart. Процитовано 10 липня 2018.
  2. Zhang, Shouxin (2009). Geological Formation Names of China (1866–2000). Beijing/Dordrecht: Higher Education Press/Springer. с. 681. ISBN 978-7-040-25475-4.
  3. Allaby, Michael (2015). A Dictionary of Geology and Earth Sciences (вид. 4th). Oxford University Press. doi:10.1093/acref/9780199653065.001.0001. ISBN 9780199653065.