Відкрити головне меню
Дицинодонти
Час існування: Середній перм — Пізній тріас
268—201 млн років тому[1]
Шталекерія
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Чотириногі (Tetrapoda)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Підклас: Синапсиди (Synapsida)
Ряд: Терапсиди (Therapsida)
Підряд: Аномодонти (Anomodontia)
Інфраряд: Дицинодонти (Dicynodontia)
Owen, 1859
Родини
Дивитись текст
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Dicynodontia fossils
EOL logo.svg EOL: 42328943
Fossilworks: 164268

Дицинодонти (лат. Dicynodontia, двоіклові) — інфраряд викопних плазунів ряду Терапсиди (Therapsida). Дицинодонти є представниками великої групи звіроподібних рептилій-тероморфів. Вони мали у своїй будові масу прогресивних рис, що вже у верхній пермі істотно відрізняло їх від рептилій.

Дицинодонти були довгоживучою групою серед пермських рептилій: з'явившись у верхній пермі, вони доживають до кінця тріасового періоду, постійно видозмінюючись . Дицинодонти зазнали ряд значних еволюційних перетворень, найпізніші представники цієї групи звіроподібних рептилій розрослися до досить значних розмірів, наприклад тріасовий дицинодонт шталікерія міг перевищувати розміром сучасного слона. Крім того, дицинодонти широко розселилися по всіх континентах, їх залишки знаходять навіть в Антарктиді. Найчисленніші знахідки дицинодонтів у Південній Африці і Китаї, багато знахідок було зроблено у Східній Європі. Рід Австралобарбарус (Australobarbarus — " прибулець з півдня ") є перехідною стадією між дрібними ящіркоподібними дромозаврами і власне дицинодонтами, тобто відсутньою ланкою всередині надряду аномодонти («ящерів з аномальними зубами»), до якого ті й ті належать.

Дицинодонти були рослиноїдними, мешкали у безпосередній близькості від водойм, вели стадний спосіб життя. Є цілком обґрунтоване припущення, що деякі, особливо пізні дицинодонти мали волосяний покрив на поверхні шкіри, могли мати більш-менш постійну температуру тіла і живородіння. Чи так це було насправді — судити складно.

Зміст

КласифікаціяРедагувати

Unknown placement:

ФілогеніяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. *Thulborn, T. & Turner, S. 2003. The last dicynodont: an Australian Cretaceous relict. Proceedings of the Royal Society of London B 270, 985–993. Abstract.
  2. Kammerer, C.F.; Angielczyk, K.D.; Fröbisch, J. (2011). A comprehensive taxonomic revision of Dicynodon (Therapsida, Anomodontia) and its implications for dicynodont phylogeny, biogeography, and biostratigraphy. Journal of Vertebrate Paleontology 31 (Suppl. 1): 1–158. doi:10.1080/02724634.2011.627074. 

ПосиланняРедагувати

  • Carroll, R. L. (1988), Vertebrate Paleontology and Evolution, WH Freeman & Co.
  • Colbert, E. H., (1969), Evolution of the Vertebrates, John Wiley & Sons Inc (2nd ed.)
  • Cox, B., Savage, R.J.G., Gardiner, B., Harrison, C. and Palmer, D. (1988) The Marshall illustrated encyclopedia of dinosaurs & prehistoric animals, 2nd Edition, Marshall Publishing
  • Crompton, A. W, and Hotton, N. 1967. Functional morphology of the masticatory apparatus of two dicynodonts (Reptilia, Therapsida). Postilla, 109:1-51.
  • King, Gillian M., «Anomodontia» Part 17 °C, Encyclopedia of Paleoherpetology, Gutsav Fischer Verlag, Stuttgart and New York, 1988
  •  — --, 1990, the Dicynodonts: A Study in Palaeobiology, Chapman and Hall, London and New York