Біота
стала сукупність рослин, тварин, грибів, бактерій, об'єднані спільною територією поширення
Біота (від грец. βιοτή — життя) — стала сукупність рослин, тварин, грибів та бактерій, що об'єднані спільною територією поширення. На відміну від біоценозу види, що входять до деякої біоти, можуть і не мати безпосередніх екологічних зв'язків.
Поняття використовується в екології, ботаніці, зоології та інших природничих науках. Чіткого та загальноприйнятого визначення цього терміна немає. Термін було вперше запропоновано румунським вченим Емілем Раковіце[1]. Один із впроваджувачів даного поняття — радянський російський еколог Борис Міркін.
Див. також ред.
Джерела ред.
- ↑ Ястребов С. Семь порогов в истории жизни // Химия и Жизнь : журнал. — М., 2016. — № 8. Архівовано з джерела 9 серпня 2021. Архівовано з джерела 12 квітня 2019 року. Процитовано 10 серпня 2021.
Література ред.
- (рос.) Бобринский Н. А. География животных. — М., 1951.
- (рос.) Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М. : Советская Энциклопедия, 1989. — 831 с. — 100 000 прим. — ISBN 5-85270-002-9.
- (рос.) Фирсов Н. Н. Микробиология: словарь терминов. — М. : Дрофа, 2006.
- (рос.) Современный словарь иностранных слов: Ок. 20000 слов. — М. : Русский язык, 2001. — 742 с. — ISBN 5-200-02989-9.
- О полифункциональной роли биоты в самоочищении водных экосистем // Экология : журнал. — М., 2005. — № 6. — С. 452—459.
Посилання ред.
- Біота // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 27.
- Макробіота (в ґрунті) // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 120.
|
Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з екології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |