Відкрити головне меню

Гірський хребет

географічна зона, на якій розташовані геологічно пов'язані між собою гори
Гірські хребти в Гімалаях
Гірський хребет Синап-Даг у Криму, Україна. Світлина з Бабуган-яйли.

Гірськи́й хребе́т, заст. ґрунь[1] — велика лінійно витягнута позитивна форма рельєфу з чітко відбитими схилами, що перетинаються у верхній частині, гірська споруда, що має чітко виражені вісь, вервечку гірських вершин та схили. Одна з форм рельєфу.

Загальний описРедагувати

Хребти великої довжини називають гірськими пасмами або ланцюгами гір. Вершинна частина хребта може бути різною: гребінчасто-загостреною, округлою, у вигляді плато. Схили бувають несиметричними і симетричними. Будова хребта включає такі елементи як вершини, гряди, масиви, відроги тощо.

Характеристики гірських хребтівРедагувати

Висота, протяжність та форма гірського хребта залежать від походження, історії розвитку та літологичного складу складаючих порід. Одже, має:

  • лінійне простягання;
  • чітко визначені пасма та схили, маючи напрямки у протилежні сторони.

Гірський хребет характеризується:

  • значною протяжністю;
  • добре вираженою віссю, великою частиною у вигляді єдиної лінії вододілу, уздовж якого розміщені найзначніші висоти.

Гірський хребет — пасмо гір, що межує з низовинами або відділяється від інших гірських хребтів, міжгірською улуговиною або річкою. Окремі гори в межах того ж гірського масиву не обов'язково мають одну і ту ж геологію, хоч зазвичай так і є.

Зазвичай гірський хребет входить до складу гірської країни або гірської системи.

Гірський ланцюг — система витягнутих в одному напрямку гірських хребтів.

Тектонічний рух плитРедагувати

Пасмо гір можливо утворюється взаємодію тектонічних плит . Наприклад, Гімалаї — результат дії Індостанської плити на Євразійську плиту, створюючи деформовану зону біля лінії зіткнення. А Кордильєри — результат дії плити Кокос та Тихоокеанської плити на Північноамериканську плиту. Іноді, одна тектонічна плита може штовхати іншу знизу (субдукція). Плита що з гори при цьому створює гірський хребет. При цьому з'являються вулкани. Наприклад Везувій.

ЕрозіяРедагувати

Підняті регіони або вулканічні конуси можуть піддатися ерозії, створюючи гірський хребет. Гірські струмки несуть уламки вниз і створюють алювій або переносять у річкову дельту.

КліматРедагувати

Розташування гір впливає на клімат, наприклад на кількість опадів. Коли вітер рухається над морем, тепле вологе повітря підіймається і випадає у вигляді опадів, при прохолодних сухих повітряних рухах над хребтом з підвітряної сторони утворюючи дощовий сутінок.

Їх розташування також впливає на температуру. Якщо сонце сяє з східного боку, то східна сторона гори отримає сонячне світло і теплоту, поки інша сторона буде у сутінку і охолоджена, такі екосистеми підтримують різний біологічний ритм залежно від розташування гори.

Під-хребтиРедагувати

Слід зазначити, що визначаючи гірські системи землі, багато рядів, мають під-хребти, або розташовується в межах хребтів. Він може також бути дочерним до головного. Наприклад, гори Аппалачі є батьківськими для інших хребтів, наприклад Білі і Блакитні гори. Білі гори — дочерні Аппалачам, і є також дочерні хребти Білих гір: хребет Сендвіч і Президентський хребет. Далі, Президентський хребет може бути розбитий на Північний Президентський хребет і Південний Президентський хребет.

Найважливіші гірські системи планетиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Ґрунь // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

ДжерелаРедагувати