Саяни

Саяни
рос. Саяны , монг. Соёны нуруу
Гора Мунку-Сардик
Гора Мунку-Сардик
Країна	Росія,  Монголія
Довжина	850 км
Ширина	150—200 км
Найвища точка	гора Мунку-Сардик
- координати	51°45′00″ пн. ш. 100°30′00″ сх. д.
- висота	3 491 м
Розташування Саян на мапі Східного Сибіру Розташування Саян на мапі Східного Сибіру
Саяни у Вікісховищі

Хребти Східного Саяну з вершиною гори Мунку-Сардик на тлі

Сая́ни, Сая́н або Сая́нські го́ри (рос. Саяны, монг. Соёны нуруу) — гірська країна на Півдні Сибіру в Росії і півночі Монголії. У Російській Федерації гори займають південні райони Красноярського краю та Іркутської області, а також північну частину Туви і західну частину Бурятії. Саян складається з численних хребтів, що утворюють велику вигнуту на півночі дугу, завширшки до 150—200 км. Саяни заведено поділяти на Західний Саян і Східний Саян.

Західний Саян

Мапа Саян (за УРЕ, Том 10, 1983)

Західний Саян простягається на 600 км у північно-східному напрямі від верхів'я р. Малого Абакану до р. Казиру, де він з'єднується зі Східним Саяном.

Найбільші хребти: Саянський, Куртушибінський, Єргак-Таргак-Тайга. Висоти — від 1500 до 3121 м (гора Кизил-Тайга).

Хребти розчленовані глибокими міжгірними улоговинами, що лежать на висоті 400—800 м.

Східний Саян

Східний Саян простягається у південно-східному напрямі майже на 1000 км, від лівобережжя Єнісею до Тункінської улоговини.

Складається з невисоких (до 1500 м) плескатих гірських масивів — білогір'їв (Канське Білогір'я, Манське Білогір'я) та високих хребтів (Крижина, Удінський, Окинський тощо).

Найвища точка Східного Саяну й всієї гірської системи — гора Мунку-Сардик (3491 м).

У Східному Саяні поширена багаторічна мерзлота; відкрито близько 100 льодовиків загальною площею 30 км².

Геологія і корисні копалини

Саяни сформувалися у Каледонську складчастість.

Західний Саян складений переважно з кристалічних сланців, пісковиків, ефузивних гірських порід, прорваних інтрузіями гранітів, Східний — із гнейсів, сланців, кварцитів, базальтів.

З корисних копалин є залізна й мідна руди, золото, ртуть, графіт, слюда.

Численні мінеральні джерела.

Клімат

Клімат Саян різко континентальний.

Пересічна температура січня — від −20 °C в горах до −30 °C в улоговинах, липня — відповідно від +10 °C до +20 °C.

Річна кількість опадів на найвищих хребтах досягає 1000—1200 мм, у зниженнях — 300—350 мм.

Географія і природа

Річки Саянів належать до басейну Єнісею.

Улоговини й підніжжя гір зайняті степами, схили до висот 1600 м на Заході і 2100 м на Сході — темнохвойною тайгою, вище — альпійськими луками і тундрою.

Характерні представники тваринного світу лісів Саяну — лось, марал, бурий ведмідь, соболь, вивірка звичайна, колонок, лисиця руда; з птахів — тетерев, куріпка, рябчик тощо. На степових ділянках зустрічаються хом'яки, тушкани, ховрахи тощо.

Саяни й людина

Народи Саян та Алтаю

Саяни здавна залюднені — корінними їх насельниками є як представники тюркських народів (хакаси, тофалари, тувинці), так і монгольських (буряти).

Важливе економічне значення, зокрема і для традиційного господарства, мають цінні лісові ресурси, гірські пасовища та мисливсько-промислові угіддя Саян.

У міжгірних улоговинах — землеробство (яра пшениця, ячмінь, жито, овес), розвивається садівництво.

• 
  Західний Саян, хребет Єргакі, пік Звьоздний (Зоряний)
• 
  Західний Саян, хребет Єргакі, озеро Горних Духов (Гірських духів)
• 
  Західний Саян, хребет Єргакі, висяча скеля
• 
  Західний Саян, Саяно-Шушенський біосферний заповідник, річка Єнісей
• 
  Східний Саян, водоспад на річці Урік
• 
  Східний Саян, Державний природний заповідник «Стовпи»
• 
  Східний Саян, осінній ліс у Бурятія
• 
  Струмок на перевалі Буйбінський в Саянах

Джерела та література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саяни

• Зємцов О. О. Саяни // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 10., К., 1983, стор. 47
• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.

• (рос.) Равнины и горы Сибири. — М. : Наука, 1975.
• Goro Komatsu, Sergei G. Arzhannikov et al. Quaternary paleolake formation and cataclysmic Flooding along the upper Yenisei River. Климат, лёд, вода, ландшафты.
• Encyclopaedia Britannica — Sayan Mountains (mountains, Asia) (англ.)
• Географическая энциклопедия — Саяны (рос.)

Посилання

• Саяни // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.