Вікіпедія

Красноярський край

суб'єкт Російської Федерації

Красноя́рський край (рос. Красноя́рский край) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Сибірського федерального округу.

Красноярський край
рос. Красноярский край
Прапор Красноярського краю   Герб Красноярського краю
Прапор Красноярського краю Герб Красноярського краю
КраїнаРосія Росія
Фед. округСибірський
Адмін. центрКрасноярськ
ГлаваКотюков Михайло Михайловичd
Дата утворення7 грудня 1934
Оф. вебсайтkrskstate.ru​(рос.)
Географія
Координати59°53′ пн. ш. 91°40′ сх. д. / 59.883° пн. ш. 91.667° сх. д. / 59.883; 91.667
Площа2 366 800 км² (2-й)
  • внутр. вод0,8 %
Часовий поясMSK+4 (UTC+7)
Населення
Чисельність2 829 125 [1] (13-й) (2011)
Густота1,19 осіб/км²
Оф. мовиросійська
Економіка
Економ. районСхідносибірський
Коди
ISO 3166-2RU-KYA
ЗКАТО04
Суб'єкта РФ24, 84, 88
Телефонний(+7)
Карти

Красноярський край на карті суб'єктів Російської Федерації

Мапа
CMNS: Красноярський край у Вікісховищі
Див. також: Красноярський

Адміністративний центр — м. Красноярськ.

Межує з Якутією і Іркутською областю на сході, з Тивою і Хакасією на півдні, з Кемеровською і Томською областями, Ханти-Мансійським і Ямало-Ненецьким автономними округами на заході.

Утворений 7 грудня 1934.

Географія

ред.

Красноярський край розташований в Центральному Сибіру. Займає 13,86 % території Росії.

Красноярський край розташований в басейні річки Єнісей. Північ омивається водами двох морів: Карським і морем Лаптєвих.

Клімат

ред.

Клімат Красноярського краю різко континентальний, характерні сильні коливання температур повітря протягом року. У зв'язку з великою довжиною краю в меридіональному напрямку клімат дуже неоднорідний. Для центральних і південних районів краю, де проживає основна маса населення, характерний континентальний клімат із тривалою зимою й коротким теплим літом.

На території краю виділяють 3 кліматичних пояса: арктичний, субарктичний і помірний. У межах кожного з них помітні зміни кліматичних особливостей не тільки з півночі на південь, але й із заходу на схід. Тому виділяються західні й східні кліматичні області, межа яких проходить по долині річки Єнісей. Тривалість періоду з температурою більше 10 °C на півночі краю становить менш 40 днів, на півдні 110—120 днів.

Для центральної частини регіону, переважно рівнинної, з острівними лісостепами й родючими ґрунтами, характерні відносно коротке жарке літо, тривала холодна зима, швидка зміна температур. На півдні краю — тепле літо й помірно сувора малосніжна зима. Сухе чисте повітря, достаток сонячних днів улітку, цілющі води джерел і численних озер створюють сприятливі умови для будівництва курортів, санаторіїв і баз відпочинку.

Середня температура січня −36 °С на півночі й −18 °С на півдні, у липні відповідно +10 °С и +20 °С. У середньому в рік випадає 316 мм опадів, основна частина — улітку, у передгір'ях Саянів 600—1000 мм. Сніжний покрив установлюється на початку листопада й сходить до кінця березня. У горах Східного й Західного Саянів сніг у деякі роки зберігається цілий рік. Тут сніг лежить на висоті 2400—2600 м, у горах Путорана — на висоті 1000—1300 м.

Водні ресурси

ред.

Красноярський край відноситься до благополучних за забезпеченістю водними ресурсами регіонам. З півдня на північ протікає одна з найбільших річок світу — Єнісей.

Озера

ред.

У Красноярському краї 323 тисячі озер з розмірами більше 300 метрів і площею дзеркала вище за десять гектарів. Окрім цього велика кількість озер з'являються раз в декілька років — під час інтенсивного танення снігів.

Близько 86 % озер краю знаходяться за Полярним колом. Одне з найбільших озер — Таймир. Його площа дзеркала — 4560 км². Інші великі озера: Велике Хантайське, Пясіно, Кета, Лама.

У центральній частині краю близько 16 тисяч озер. На півдні краю більше 4 тисяч озер.

Води деяких озер використовуються з лікувальною метою. Це озера: Ладейне, Шира, Учум, Тагарське, Інголь, Іткуль, Кизикуль та інші.

Річки

ред.
 
Річка Мана

Таблиця: Найбільші річки краю[2]

Назва Довжина, км Площа водозбору
км² 		Середньорічна
витрата, м³/с 		Середньорічний
об'єм стоку, км³
Єнісей 3487 2 580 000 18 600 591
Ангара 1799 1 039 000 4390 138
Курейка 888 44 700 664 20,9
Сим 694 31 600 189 6,0
Кан 629 36 900 286 9,0
Мана 475 9320 985 31,1
Великий Пит 415 21 700 238 7,5
Оя 254 5300 632 19,9
Сида 207 4450 283 8,9
Туба 119 36 900 771 24,3

Екологія

ред.

Основний внесок в забруднення навколишнього середовища вносить велика промисловість. 17 міст краю здійснюють 76,6 % шкідливих викидів. Основні викиди роблять: Норильськ, Красноярськ, Ачинськ.

Щорічно у складі промислових аерозолів і газів в краю утворюється до 12,0 млн тонн забруднюючих речовин.

До 2008 року на установах газоочистки уловлюється 79 % маси забруднюючих речовин.

На території Красноярського краю утворюється до 290 млн тонн твердих відходів в рік. Переважна їх частина виникає при видобутку і первинній переробці корисних копалини. Промислові відходи складуються в 73 накопичувачах. Частка вторинного використання відходів не перевищує 26 %. Житлово-комунальне господарство щорічно створює близько 1,6 млн тонн твердих відходів. У краю діють 935 санкціонованих звалищ але всього 10 полігонів відповідає нормативним вимогам. Зареєстровано понад 290 несанкціонованих звалищ.

У водні об'єкти краю скидається 480 млн м³ рідких відходів.

Заповідники

ред.

У Красноярському краї створено п'ять заповідників. Їх загальна площа 8,8 млн га, що становить 3,8 % території краю.

і ін.

У краю створено 25 заповідників загальною площею 2 млн га. Планується створити ще 44 заповідники загальною площею більше 2 млн га.

Історія

ред.
 
Адміністративно-територіальні зміни: автономізація Хакасії, Евенкії та Таймиру у 1990-х, ліквідація автономії двох останніх у 2000-х.

Постановою Президії ВЦВК від 7 грудня 1934 року внаслідок розділення Західно-Сибірського й Східно-Сибірського країв був утворений Красноярський край.

Від Західно-Сибірського до нового краю відійшли Ачинський, Бірилюський, Боготольський, Каратузький, Курагінський, Мінусінський, Єрмаковський, Назаровський, Усінський і Ужурський райони, а також Хакаська автономна область у складі шести районів. Від Східно-Сибірського — весь Єнісейський і Канський округі в складі 21 району, а також Евенкійський і Таймирський національні округи. У цілому в складі краю було 52 райони.

Межі Красноярський краю майже збіглися з межами колишньої Єнісейської губернії. Адміністративно-територіальний поділ в 1935–1936 роках зазнав істотних змін. Були утворені нові райони: Берьозовський, Даурський, Ідринський, Іланський, Ігарський, Козульський, Краснотуранський і Тюхтетський, в 1936 році — Ємельяновський райони.

В 1991 Хакаська автономна область вийшла зі складу краю й перетворена в республіку.

З 1 січня 2007 року Красноярський край, Таймирський (Долгано-Ненецький) автономний округ і Евенкійський автономний округ об'єдналися в новий суб'єкт Російської Федерації — Красноярський край у межах трьох раніше існуючих суб'єктів, автономні округи увійшли до складу краю як Таймирський і Евенкійський райони.

Населення

ред.

Населення, за даними Красноярськстату, 2966,0 тис. осіб (2008). Густота населення: 1,2 осіб/км² (2007), питома вага міського населення: 75,4 % (2007).

На 1 вересня 2007 року чисельність населення, за даними Красноярськстату, склала 2889,8 тис. осіб, скоротившись із початку року на 0,14 %. Народжуваність за січень—серпень 2007 року склала 22,5 тис. осіб (збільшення в порівнянні з аналогічним періодом 2006 року на 5,5 %), смертність скоротилася до 26 тис. осіб (на 6,5 %), негативне міграційне сальдо склало 0,4 тис. осіб. У серпні 2007 року народжуваність уперше за багато років впритул наблизилася до рівня смертності: народилося 3076 осіб (коефіцієнт 12,5), умерло 3105 осіб (коефіцієнт 12,6), таким чином, природне скорочення зменшилося до 29 осіб.

Близько 80 % населення краю живуть на південь від Ангари — на одній десятій території краю.

Національний склад

ред.
 
Етнографічна мапа півдня Красноярського краю

Національний склад населення Красноярського краю відповідно до Всеросійського перепису 2002 був такий[3]:

 
Ненці. 1860-і роки
Народ Частка, 2002, %
Росіяни 88,95 %
Українці 2,31 %
Татари 1,5 %
Німці 1,24 %
Азербайджанці 0,66 %
Білоруси 0,61 %
Чуваші 0,57 %
Не вказали національність 0,51 %
Вірмени 0,37 %
Мордва 0,25 %
Ненці 0,21 %
показані народи з чисельністю 0,2 %

Населені пункти

ред.

Адміністративно-територіальний устрій

ред.
Райони Красноярського краю Міста крайового підпорядкування Адміністративна карта
 
Адміністративно-територіальний устрій Красноярського краю

Також до складу Красноярського краю адміністративно входить низка островів, зокрема острів Кішка.

Економіка

ред.

Природні ресурси

ред.
 
Північний олень

Красноярський край — один із найзабезпеченіших природними ресурсами регіонів країни.

Край має істотний гідроенергопотенціал, сконцентровано 10 % російських запасів деревини.

Корисні копалини

ред.

У краї зосереджене понад 95 % російських запасів нікелю й платиноїдів та понад 20 % золота. Масштабний вуглевидобуток здійснює Красноярскуголь у Кансько-Ачинському, значний Тунгуський кам'яновугільний басейн, нафтогазові родовища Юрубченського блоку, велике Ванкорське нафтогазове родовище.

Одне з найбільших у світі Горевське родовище свинцю (42 % російських запасів). Розробляються Абагаське залізорудне родовище, Курейське й Ногінське родовища графіту. Перспективно найбільше в країні Чуктуконське родовище рідкісноземельних елементів, готове до освоєння Пороженське марганцевих руд, алюмінієвих (Чадобедська група родовищ бокситів) й уранових руд (Курагінське й Каратузьке родовища), в Єнісейській затоці родовища газу й газоконденсату Ванкорського блоку.

Усього в Красноярському краї виявлено понад 10 тисяч родовищ і рудовиявлень різних корисних копалини.

Ліс і лісове господарство

ред.

Площа лісового фонду Красноярського краю становить 168,1 млн га. Ліси покривають 69 % території краю. Запаси промислової деревини оцінюються в 14,4 млрд м³, що становить 18 % загальноросійських запасів деревини. Більше половини лісів краю припадає на модрину, близько 17 % на ялину і ялицю, 12 % на сосну і більше 9 % — на кедр. Ліси краю на 88 % складаються з хвойних порід.

Промислове значення мають: соболь, вивірка лісова, песець, лисиця руда, горностай, а також дикий північний олень. Популяція дикого північного оленя оцінюється в 600 тисяч голів.

Всього в краю мешкає 342 види птахів і 89 видів ссавців.

У річках краю водиться близько 30 видів промислових риб: осетер, стерлядь, таймень, харіус, сиг та інші.

Валовий регіональний продукт

ред.

Валовий регіональний продукт (далі ВРП) Красноярського краю в 2007 році оцінюється в 721,2 мільярда рублів (+105,5 % до попереднього року). Промисловість (оброблювальна і добувна) виробляє 60,4 % обсягу ВРП, транспорт і зв'язок — 8,1 % ВРП, торгівля і послуги — 6,7 %, будівництво — 6,1 %, сільське господарство — 4,9 %.

На частку Красноярського краю припадає 3,2 % всього обсягу промислової продукції виробленної на території Росії.

Енергетика

ред.
 
Красноярська ГЕС

Красноярський край має найбільші в Росії гідроенергетичний потенціал. На Єнісеї побудовані одні з найбільших у світі гідроелектростанцій. На території краю розташовані 20 діючих електростанцій, а 1 будується.

У краю побудовані і будуються ГЕС:

Існують проекти Евенкійської ГЕС, Нижньоангарських ГЕС і Кулюмбінського каскаду ГЕС. Законсервовано будівництво Нижньокурейської ГЕС.

На вугіллі Кансько-Ачинського вугільного басейну працюють: Берьозовська (7 млрд кВт·ч/рік), Назаровська, Заозерна і Красноярські ГРЕС.

Місто Норильськ забезпечує енергією Норильська ТЕЦ.

Встановлена потужність електростанцій Красноярської енергосистеми становить 13,9 млн квт, питома вага ГЕС в структурі встановленої потужності — 52 %. У 2007 році виручка підприємств електроенергетики краю склала 50,8 млрд рублів.

Кольорова металургія

ред.

Великі енергетичні ресурси краю дозволили створити великий металургійний комплекс: Красноярська ГЕС — Красноярський алюмінієвий завод — Ачинській глиноземний комбінат — Красноярський алюмінієво-металургійний завод (КрАМЗ).

Підприємства Красноярського краю виробляють близько 27 % російського первинного алюмінію; Норильський нікель проводить більше 70 % російській міді, 80 % нікелю, 75 % кобальту, більше 90 % металів платинової групи.

У 2007 році металургія краю (кольорова і чорна) виготовила продукції на 399,1 млрд рублів.

Машинобудування і металообробка

ред.
 
Красноярський завод комбайнів

Машинобудування займає в Красноярському краї друге місце за кількістю створених робочих місць.

Машинобудівні підприємства Красноярського краю виробляють продукцію як цивільного, так і оборонного призначення:

та інше.

У 2007 році машинобудівні підприємства краю виготовили продукції на 27,1 млрд рублів.

Хімічна промисловість

ред.

Хімічна промисловість краю виробляє:

Припинене виробництво синтетичних волокон. Продовжує працювати державний хімічний комбінат «Єнісей».

Хімічна промисловість краю в 2007 році виробила продукції на 7,7 млрд рублів.

Атомна промисловість

ред.

У 1950-і роки в краю побудовано місто Желєзногорськ і Красноярський гірничо-хімічний комбінат. Місто Зеленогорськ і Електрохімічний завод.

Деревообробна і целюлозно-паперова промисловість

ред.

Лісова промисловість займає третє місце в краю за кількістю створених робочих місць (після металургії і машинобудування). У лісозаготівлі і деревообробці працюють близько 400 підприємств. Найбільші з них: ТОВ «Енісейський ЦПК», ВАТ «Лесосибірський ЛДК», ТОВ «Енісейлісозавод», ЗАТ «Новоєнісейський ЛХК», ТОВ «ДОК Єнісей», ТОВ «Канський ЛДК» і ін. Вони випускають: ДВП, ДСП, пиломатеріали, в 2007 році почалося виробництво МФД, паливних пеллет. У 2007 році виручка підприємств в обробці деревини і виробництві виробів з дерева склала 9,7 млрд рублів.

Обсяг виробництва в целюлозно-паперовому виробництві і поліграфічній діяльності в 2007 році склав 3,2 млрд рублів.

Планується будівництво трьох целюлозно-паперових комбінатів.

Інша промисловість

ред.

У краю ведуть діяльність найбільші фінансово-промислові групи:

Крім того, значні підприємства:

Транспортна інфраструктура

ред.

Красноярський край є великим транспортно-розподільним і транзитним вузлом Сибірського федерального округу. Транспортний комплекс краю представлений всіма видами транспорту, включаючи трубопровідний.

Об-Єнісейський канал не діє з 1942 року.

Транспортні компанії

ред.

Найбільші транспортні компанії Красноярського краю:

Основним видом транспорту залишається залізниця. 94 % вантажів перевозяться залізницею. У 2007 році підприємствами транспорту перевезено 418,5 млн осіб.

Зв'язок

ред.

У краю діє 220 операторів зв'язку. У 2007 році вони здійснили послуг на 20,98 млрд рублів. Рівень телефонізації склав 164 стаціонарних телефону на 1000 осіб.

Будівництво

ред.

Інтенсивний розвиток великої промисловості дозволив створити в Красноярському краї могутній будівельний сектор.

Найбільші підприємства:

  • Бамтоннельстрой
  • Кульбитстрой
  • Красноярський і Ачинській цементні заводи
  • ВАТ «Желєзобетон»
  • ВАТ «Уяржелезобетон»
  • ВАТ «Красноярський завод ЗБВ-1»

У 2007 році в краю було побудовано 1 млн 159 тис. м² нового житла, що становить 0,4 м² на людину. У Красноярську було побудовано 762,9 тисяч м² нового житла. У 2007 році середня вартість будівництва одного квадратного метра житлових будинків склала по краю 18 256 рублів, по Красноярську — 21 831 рубель. Середня ціна одного квадратного метра загальної площі квартир по Красноярському краю на первинному ринку житла в грудні 2007 року склала 40 400 рублів, на вторинному ринку — 40 100 рублів.

Сільське господарство

ред.

На гербі Красноярського краю зображений лев з серпом і лопатою. Серп і лопата відображали головне заняття жителів — землеробство і видобуток копалин, в першу чергу — золото.

Клімат Мінусінської улоговини вважається найкращим у Сибіру — тут вирощують найкращі в Сибіру овочі і фрукти. Більше 50 % краєвого обсягу сільськогосподарського виробництва припадає на райони, розташовані в центральній і південно-західній частинах краю: Назаровський, Ємельяновський, Ужурський, Березівський, Шушенський, Манський, Балахтінський, Шариповський, Мінусінський, Краснотуранський.

У 2007 році підприємства краю виробили сільськогосподарській продукції на 41,6 млрд рублів. По врожайності зернових культур край займає 1 місце в Сибірському федеральному окрузі — 19,8 ц/га. Виробництво худоби і птиці в 2007 році склало 173,4 тис. тонн, виробництву молока 659,5 тис. тонн.

Рослинництво

ред.

Загальна посівна площа сільськогосподарських культур в господарствах краю 2007 року становила 1493 тисячі гектарів. Обсяг виробництва зерна збільшився в порівнянні з 2006 роком на 21,9 % — до 1811 тисяч тонн у вазі після доопрацювання. Урожай картоплі становив 1058,4 тисячі тонн, овочів — 286,1 тисячі тонн.

У 2007 році в краю вироблено продукції рослинництва на 20,9 млрд рублів.

Тваринництво

ред.

У 2007 році в краю вироблено продукції тваринництва на 20,7 млрд рублів.

Поголів'я великої рогатої худоби в 2007 році становило 412,1 тис. голів, поголів'я свиней — 363,4 тис. голів.

Виробництво молока в 2007 році склало 644,8 тис. тонн. Надій молока на одну корову — 3711 кілограм. Яєць проведено 683,1 млн штук.

Перспективи економічного розвитку

ред.

Основні середньострокові перспективи економічного розвитку краю пов'язані з планами розвитку Нижнього Приангар'я. Адміністрація Красноярського краю розробила проект «Комплексний розвиток Нижнього Приангар'я». Створена Корпорація розвитку Красноярського краю.

На першому етапі планується побудувати: Богучанську ГЕС, залізницю Карабула — Ярки, моста через Ангару в районі села Ярки, реконструювати автошляхи Канськ — Абан, Богучани — Кодінськ. Алюмінієвий завод потужністю 600 тисяч тонн в Богучанському районі, лесоперерабативающий комплекс потужністю 720 тисяч тонн целюлози в районі села Ярки.

На другому етапі: Тагарське металургійне об'єднання, Горевське металургійне об'єднання, газопереробний і газохімічний комбінати в Богучанському районі, цементний завод на базі Чадобецького глиноземного комбінату.

Культура

ред.

У Красноярському краї діють:

Театри

ред.

На території Красноярського краю розташовані театри:

У театрах Красноярського краю грали відомі актори: Г. С. Жженов і І. М. Смоктуновський — в Норильському Заполярному театрі драми імені Вол. Маяковського. І. М. Смоктуновсикий вчився в студії і працював у Красноярському драматичному театрі ім. А. З. Пушкіна. Д. О. Хворостовський співав у Красноярському державному театрі опери і балету. На сцені Мінусінського драматичного театру ставив свої п'єси і грав у них письменник В. Г. Ян (Янчевецький).

Музеї

ред.

У 1877 році Микола Михайлович Мартьянов створив у Мінусінську один з перших у Сибіру краєзнавчих музеїв — Мінусінський краєзнавчий музей. У 1883 році відкритий краєзнавчий музей у Єнісейську. Музей створений Л. И. Китмановим і Н. У. Скорняковим. Один з найбільших у Росії краєзнавчих музеїв Красноярський краєзнавчий музей був відкритий 12(25) лютого 1889 року.

Спорт

ред.

У Красноярському краю функціонують 5299 спортивних споруд. У 2007 році красноярськими спортсменами на всеросійських і міжнародних змаганнях було завойовано 116 медалей. У 2007 році в краю було проведено 360 краєвих спортивно-масових заходи і більше 20 всеросійських і міжнародних змагань.

Туризм

ред.

У 1978 році в Австрії побудований 4-палубний круїзний теплохід «Антон Чехов». По Єнісею починали проводитися туристичні круїзи з Красноярська до Ігарки.

Велика кількість туристів відвідує Шушенське і міжнародний фестиваль етнічної музики «Саянське кільце».

Значний туристичний потенціал має Єнісейськ, який в XIX столітті був найкращим повітовим містом Росії.

Особистості

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Оценка численности населения Красноярского края с учетом предварительных итогов ВПН-2010 по городским округам и муниципальным районам в соответствии с административно-территориальным устройством[недоступне посилання з липня 2019]
  2. ↑ Єнісейський енциклопедичній словник
  3. ↑ National Composition of Population for Regions of the Russian Federation (англійською) . Russian All-Population Census. 2002. Архів оригіналу (XLS) за 17 лютого 2007. Процитовано 20 липня 2006.

Література

ред.
  • Итоги социально-экономического развития Красноярского края в 2007 году. Красноярск: Администрация Красноярского края, 2008.
  • Михеева Е. Е., Михеев В. Е., Плющ И. В. Водные ресурсы Енисейского региона. Красноярск, 2004.
  • Безруких В. Физическая география Красноярского края // Красноярск: Красноярское книжное издательство, 1994
  • Корытный Л. М. Реки Красноярского края. Красноярск, 1991.
  • Урванцев Н. Н. Таймыр — край мой Северный. М.: Мысль, 1978.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Красноярський край
Карське море Північний Льодовитий океан Море Лаптєвих
  Ямало-Ненецький автономний округ
  Ханти-Мансійський автономний округ — Югра 		    Республіка Саха
  Томська область
  Кемеровська область 		  Хакасія
  Тува 		  Іркутська область
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Красноярський_край&oldid=42715945