Іркутськ

місто в Росії

Ірку́тськ (рос. Иркутск, бур. Эрхүү) — обласний центр Іркутської області в азійській частині Росії. Розташований у Східному Сибіру, на берегах Ангари при впадінні в неї Іркута (звідси назва міста), за 66 км на захід від Байкалу. Великий вузол на Транссибірській магістралі. Є міжнародний аеропорт. Населення — 623 562[1] жителів (2020), 23 місце серед міст Росії.

місто Іркутськ
рос. Иркутск
Coat of Arms of Irkutsk.png Flag of Irkutsk (Irkutsk oblast).png
Герб міста Прапор міста
Irkutsk Collage.png
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Сибірський федеральний округ
Муніципальний район Іркутська область
Код ЗКАТУ: 25401000000
Код ЗКТМО: 25701000001
Основні дані
Час заснування 1661
Статус міста 1686
Населення 623 562 (2020)
Площа 277 км²
Поштові індекси 664xxx
Телефонний код +7 3952
Географічні координати: 52°17′ пн. ш. 104°18′ сх. д. / 52.283° пн. ш. 104.300° сх. д. / 52.283; 104.300Координати: 52°17′ пн. ш. 104°18′ сх. д. / 52.283° пн. ш. 104.300° сх. д. / 52.283; 104.300
Часовий пояс UTC+8, UTC+9 влітку
Висота над рівнем моря 440 м
День міста Перша неділя червня
Влада
Веб-сторінка www1.irkutsk.ru
Міський голова Дмитро Вікторович Бердников
Мапа
Іркутськ (Росія)
Іркутськ
Іркутськ

Іркутськ (Іркутська область)
Іркутськ
Іркутськ


CMNS: Іркутськ у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

КліматРедагувати

Клімат Іркутськ (1981–2010)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 2,3 10,2 20,0 29,2 34,5 35,6 37,2 34,7 29,7 25,6 14,4 5,3 37,2
Середній максимум, °C −12,8 −7,8 0,3 9,4 18,1 22,7 24,8 22,2 15,7 7,7 −2,7 −10,6 7,3
Середня температура, °C −17,8 −14,4 −6,4 2,5 10,2 15,4 18,3 15,8 9,1 1,8 −7,6 −15,3 1,0
Середній мінімум, °C −21,8 −19,6 −12,2 −2,8 3,6 9,3 13,0 10,9 4,3 −2,5 −11,6 −19,2 −4,1
Абсолютний мінімум, °C −49,7 −44,7 −37,3 −31,8 −14,3 −6 0,4 −2,7 −11,9 −30,5 −40,4 −46,3 −49,7
Норма опадів, мм 13 8 12 18 37 78 114 91 52 21 20 16 480
Кількість сонячних годин 93 149 207 223 266 264 243 218 182 152 93 62 2142
Кількість дощових днів 0 0,04 1 9 15 18 18 17 16 9 2 0 105
Кількість сніжних днів 21 16 13 11 3 0,2 0 0 2 10 20 23 119
Вологість повітря, % 82 76 65 56 55 67 74 78 76 73 79 85 72

ТранспортРедагувати

АвтомобільнийРедагувати

Через лівий берег Ангари містом прокладена чотирисмугова федеральна автодорога «Байкал» Р255, Р258, AH6 Новосибірськ — Чита. З правого берега прокладені обласні траси Р418 на селище Усть-Ординський, по Олександрівському тракту — на Усть-Уду, по Байкальському тракту — на Листвянку. На захід у напрямку Шелехова споруджено обхід Іркутська[ru].

МостиРедагувати

Транспортні переходи через Ангару проходять по греблі ГЕС і трьом мостам — Глазковському[ru] в центрі, побудованому за проектом архітектора І. Француза, а також Іннокентьєвському і Академічному[ru][2]. . Залізничний міст споруджено через річку Іркут.

Громадський транспортРедагувати

Громадський транспорт представлено автобусами, трамваями, тролейбусами, маршрутними таксі та таксі.

ЗалізничнийРедагувати

Місто обслуговують дві залізничні станції: Іркутськ-Пасажирський та Іркутськ-Сортувальний

АвіаційнийРедагувати

Місто обслуговує аеропорт Іркутськ. У Ленінському окрузі на території авіазаводу діє випробувальний аеродром Іркутськ-2[en].

Наука і освітаРедагувати

У місті працює Іркутський науково-дослідний інститут благородних і рідкісних металів та алмазів.

Вищі навчальні заклади ІркутськаРедагувати

МузеїРедагувати

Пам'ятникиРедагувати

У місті встановлено пам'ятник Олександру III .

ПерсоналіїРедагувати

УродженціРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. SiteSoft. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. www.gks.ru (ru). Процитовано 2020-06-13. 
  2. Иркутским мостам дали новые официальные имена. // gazetairkutsk.ru. Архів оригіналу за 2012-02-03. Процитовано 2011-11-24. 
  3. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

ЛітератураРедагувати

  • УСЕ Універсальний словник-енциклопедія. — 4-е видання. — 2006. — С. 533.

ПосиланняРедагувати