Союз гетьманців-державників
Союз гетьманців-державників (СГД) — політична монархічна організація, правонаступниця Українського союзу хліборобів-державників. Заснована за ініціативою П.Скоропадського після розпуску ним Українського союзу хліборобів-державників. Назва офіційно практикувалася для визначення гетьманського руху, який очолював Павло Скоропадський, а після його смерті (1945) згідно з концепцією дідичної (спадкової) монархії син гетьмана — гетьманич Данило Скоропадський (1948—1957) та доньки: гетьманівни графиня Марія Монтрезор-Скоропадська (1957—1959), Єлизавета Скоропадська-Кужим (1959—1975) та Олена Отт-Скоропадська (з 1975).
Зміст
Історія діяльностіРедагувати
Керівництво гетьманським рухом та СГД здійснювала Гетьманська рада (мала дорадчі функції). Ідейно-напрямними форумами СГД були з'їзди (грудень 1950) та 7-а сесія (липень 1977). На останній прийнято гасло гетьманського руху «Бог, Гетьман, Україна» та конституційні основи Української Держави, яку визначено як «трудову монархію». СГД мала свої організації в усіх країнах української діаспори. Найбільші осередки СГД знаходились у США та Канаді, де у 1930-х рр. їх налічувалось понад 60. У післявоєнний період поширилась діяльність СГД у Німеччині та Великій Британії.
Провідні діячіРедагувати
Провідними діячами союзу були А.Монтрезор, О.Назарук (автор статуту і регламенту СГД), О.Скоропис-Йолтуховський, О.Шаповал та ін. Серед членів СГД та його проводу було чимало видатних діячів української науки та культури: Борис Гомзин, Д.Дорошенко, В.Коростовець, І.Марченко, І.Мірчук, О.Оглоблин, Д.Олянчин, Н.Полонська-Василенко, І.Сапіга, Л.Сідлецький (Сава Крилач) та ін.
Друковані органиРедагувати
Друковані органи СГД виходили в кількох країнах, зокрема у:
- США: «Український робітник», «Наша держава», «Батьківщина»;
- Німеччині: «Український літопис», «Голос державника», «Світанок»;
- Великій Британії: «Українська дійсність», «Ранок», «Державницька думка» та ін.
НаступникиРедагувати
Нині гетьманський рух в еміграції репрезентує Союз Гетьманців Державників у Північній Америці. До сучасних лідерів гетьманського руху належать Л.Бей, В.Базілевський, В.Коваль, Я.Савка та ін.
За ініціативою гетьманських організацій у Філадельфії було засновано Східноєвропейський дослідний інститут ім. В.Липинського, який провадив дослідно-видавничу діяльність насамперед доби Української Держави гетьмана П.Скоропадського, наукової та епістолярної спадщини В.Липинського. Протягом 1950-1970-х рр. у США діяло видавництво «Булава», яким було видано низку наукових праць з історії гетьманського руху.
В Україні у вересні 2000 р. — була створена ініціативна група Української гетьманської організації у складі: Терещенко Ю. І. — координатор ініціативної групи в Україні, завідувач кафедрою Історії України та зарубіжних країн Київського державного лінгвістичного університету; Любомир Бей — координатор ініціативної групи в Америці, голова Української Гетьманської Організації Америки; гетьманівна Олена Отт-Скоропадська; Осташко Тетяна — секретар Координаційної ради, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ; Георгій Папакін — зав. відділом Державного архівного управління при Кабміні України; Володимир Доброхотов — генерал-майор, голова Нікопольської Січі; Олег Савчук — голова Союзу аграрної молоді України (САМУ); Валерій Фостик — член САМУ; Ігор Срібняк — доктор історичних наук, Київський державний лінгвістичний університет; Василь Яблонський — кандидат іст. наук, Києво-Могилянська академія; Олена Комова — ст. викладач Київський державний лінгвістичний університет; Сергій Гнатюк — кандидат іст. наук, Інститут стратегічних досліджень НАНУ; Каріна Баранцева — кандидат філос. наук, Київський державний лінгвістичний університет; Владислав Стемпковський — член САМУ; Наталія Орел — журналіст; Володимир Гандзюк — отаман Подільської Січі; Оксана Кадюк — голова благодійного товариства «Діти України»; Павло Гай-Нижник — кандидат іст. наук, Інститут археографії та джерелознавства НАНУ ім..М.Грушевського; Тетяна Геращенко — кандидат іст. наук, Запорізький національний університет; Леонід Кравчук — історик, Кременець; Володимир Лободаєв — кандидат іст. наук, провідний спеціаліст Міжрегіональної академії управління персоналом; Кирило Галушко — кандидат іст. наук, доцент Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
15 жовтня 2001 р. у Києві відбулися установчі збори Всеукраїнської громадської організації «Союз Гетьманців-Державників». яка ставить за мету відродження в Україні консерватизму як суспільно-політичного духовного явища та утвердження його духовних засад.
Див. такожРедагувати
Джерела та літератураРедагувати
- Осташко Т. С. Союз гетьманців-державників // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 735. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Довідка МВС УРСР від 1953.07 «Про антирадянську діяльність української монархічної організації «Союз гетьманців державників» (СГД)»