Західно-Сибірський край
Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Західно-Сибірський край (рос. Западно-Сибирский край) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР у 1930–1937 роках.
| Західно-Сибірський край | |
| Дата створення / заснування | 30 липня 1930 |
|---|---|
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР |
| Столиця | Новосибірськ |
| Адміністративна одиниця | РРФСР |
| Кількість населення | 10 485 000 осіб |
| Замінений на | СРСР |
| На заміну | СРСР |
| Час/дата припинення існування | 28 вересня 1937 |
 | |
Крайовий центр— місто Новосибірськ.
Історія
ред.Край був утворений Постановою ВЦВК від 30 липня 1930 шляхом поділу Сибірського краю на західну, з центром у Новосибірську, і східну частину, з центром в Іркутську.
У Західно-Сибірський край увійшли 14 округів колишнього Сибірського краю та Ойротська автономна область.
Площа краю склала 1 263 500 км², населення нараховувалося 8 114 990 осіб (міського населення 1 294 100 чоловік), 172 райони (15 районів Хакасії, Ойротії), 4 390 сільських рад, 18 570 населених пунктів (24 міста, 10 робочих селищ, 4 дачних селища).
Край межував з Челябінською та Обсько-Іртишською областями, Східно-Сибірським краєм, Танну-Тувинською Народною Республікою, Монголією і Казахською РСР.
11 серпня 1930 Президія ВЦВК ухвалила: «Включити до складу Східно-Сибірського краю всю територію Красноярського округу з м Красноярському»[1].
У жовтні 1930 року у складі Західно-Сибірського краю була утворена нова Хакаська автономна область з центром у місті Абакан.
В 1931 році у краї після перегляду мережі сільських рад було ліквідовано 549 дрібних сільських рад.
В 1932 році у краї було ліквідовано ще 451 сільська рада, до складу краю включений Наримський округ. Скасовано 23 райони.
В 1933 році ліквідовано 47 сільських рад. Відновлено Тарський округ.
10 квітня 1933 року ВЦВК ухвалив «ліквідувати Краснинський і Томський райони» краю.[2]
Постановою ВЦВК від 7 грудня 1934 року Тарський округ, Омський, Ісіль-Кульський, Називаевск, Крутінскій, Тюкалинськ, Большереченский, Іконніковскій, Любинський, Щербакульскій, Павлоградський, Черлакскій, Кульчинський, Усть-Ішимський райони краю передані до складу утвореної Омської області. Хакаський автономний округ, Ачинский, Бірілюсском, Боготольський, Єрмаковський, Каратузське, Курагинский, Краснотуранський, Минусинский, Назаровський, Ужурський, Усинський райони включені в утворений Красноярський край[3].
До 1937 року Західно-Сибірський край включав в себе територію нинішніх Кемеровської, Новосибірської, Томської областей, Алтайського краю і Республіки Алтай.
Постановою ЦВК CCCP від 28 вересня 1937 року Західно-Сибірський край був розділений на Новосибірську область з центром в Новосибірську (в межах існуючих нині Кемеровської, Новосибірської і Томської областей) та Алтайський край з центром в Барнаулі (в межах існуючих нині Алтайського краю і Республіки Алтай)[4].
15 січня 1938 року Верховна Рада СРСР затвердила створення Алтайського краю і Новосибірської області. Через півроку Верховна Рада РРФСР підтвердила скасування краю, внісши зміни до конституції.[5]
Населення
ред.Станом на 1 січня 1931 року в краї проживало 8 307 300 осіб (1 180 900 міське населення, 7 126 400 сільське населення). Щільність населення 6,7 осіб на 1 км². Національний склад: росіяни 77,9%, українці 10,6%, білоруси 2,9%, мордва 1,4%, німці 1%, татари 1%, інші 6,1%. Площа краю становила 1 243 586 км².
Станом на 1 січня 1933 населення краю складала 6140,8 тис. осіб.
Станом на 1 січня 1935 населення краю склала 10485 тис. осіб.
Західносибірський край був регіоном для виселення розкуркулених селян України[6].
У 1930 у Західносибірський край було переселено, згідно з довідкою ОДПУ №5, 6556 українських родин у складі 23 985 членів сімей[7].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Постановление ВЦИК от 11 августа 1930 года «О включении в состав Восточно-сибирского края территории Красноярского округа» (Російська) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 січня 2014.(рос.)
- ↑ Постановление ВЦИК от 10 апреля 1933 года «О ликвидации Краснинского и Томского районов, Западно-Сибирского края и о подчинении горсоветам Анжеро-Судженскому, Ленинск-Кузнецкому, Томскому сельских местностей, а также об объединении городов Ново-Омска и Омска в один город» (Російська) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 січня 2014.(рос.)
- ↑ Постановление ВЦИК от 7 декабря 1934 года «О разукрупнении Западно-Сибирского и Восточно-Сибирского краёв и образовании новых областей в Сибири» (Російська) . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 12 січня 2014.(рос.)
- ↑ Постановление ЦИК СССР от 28 сентября 1937 года «О разделении Западно-Сибирского края на Новосибирскую область и Алтайский край» [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ s:ru:Закон РСФСР от 16.07.1938 Об изменении и дополнении статей 14, 47, 54, 69, 92, 93, 96 и 99 Конституции (Основного Закона) РСФСР
- ↑ І.В. Рибак. Депортація розкуркулених селян другої категорії з України у 1930: масштаби, характер, наслідки
- ↑ ГА РФ. – Ф.Р. 374. – Оп. 28. – Спр. 4055. – Арк. 44.
.svg)
|
Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з історії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |