Кедр (Cedrus) — рід класу хвойних (Coniferopsida або Pinopsida) родини соснових (Pinaceae), найбільш пов'язаний з ялицею (Abies).

Кедр
Ліванські кедри в національному кедровому резерві Аль-Шуф, Ліван
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Підродина: Abietoideae
Рід: Кедр (Cedrus)
Trew
Види / підвиди
Вікісховище: Cedrus
Мапа поширення кедру

Головними районами поширення кедру є Середземномор'я (висоти 1000—2200 м над рівнем моря) та Гімалаї (1500-3200 м над рівнем моря)[1].

Класифікація ред.

За прийнятою класифікацію рід поділяється на два види рослин, що разом складаються з 5 підвидів:

За старішою класифікацією ці підвиди часто вважалися окремими видами.

Опис ред.

Кедр — дерево висотою зазвичай до 30-40 м, інколи до 60 м, з деревиною з характерним пряним запахом, товстою зморщеною корою та розкидистими однорівневими гілками. Гілки кедра диморфні, довгі гілки формують більшу частину крони, тоді як короткі гілки містять практично все листя.

 
Хвоя і шишки гімалайського кедра

Листя — хвоя, вічнозелена, 8-60 мм завдовжки, розташоване довгою спіраллю на довгих гілках або щільними кластерами по 15-45 мм на коротких. Колір листя — від яскраво-зеленого до темнозеленого або блідо-зеленого кольору, залежно від товщини шару кутикули. Шишки (стробіли) з насінням — діжкоподібні, 6-12 см завдовжки, 3-8 см завширшки, спочатку зелені, при визріванні — сіро-бурі; після визрівання вони (подібно до ялиці) розпадаються на крилаті насінини.

Насінини 10-15 мм завдовжки, з крилами 20-30 мм, як і насіння ялиці містять 2-3 бульбашки смоли з неприємним смаком, що захищають насіння від споживання їх насінеїдними гризунами — вивірками та бурундуками. Визрівання шишок триває близько 1 року, запилення відбувається восени. Шишки з пилком (мікростробіли) тонкіші, 3-8 см завдовжки, утворюються улітку та визрівають восени.[1][2]

Кедри в Україні ред.

Клімат України надто суворий для зростання справжніх кедрів. Однак у Нікітському ботанічному саду можна побачити чотири види/підвиди кедрів: гімалайський, атласький, кіпрський і ліванський.

Українською мовою кедрами також інколи, не зовсім правильно, називають деякі рослини роду сосна, одна з яких — сосна кедрова[3] — росте в Карпатах, інші ростуть у ботанічних садах:

Всі ці сосни у їхніх шишках ховають між лусками невеликі їстівні горішки, які називають «кедровими горішками».

Цікаві факти ред.

  • Ліванський кедр — один із символів Лівану. Він зображений на прапорі і гербі країни
  • У далекому минулому справжні кедри займали значні площі, але з часом вони були майже повністю знищені. Майже 3000 років тому цар Соломон наказав заготувати в Лівані кедри для будівництва свого палацу і храмів. Для цього він послав на заготівлю деревини 80000 чоловік. З того часу ліванські кедри продовжують знищувати. Тепер в Лівані залишилося близько 400 дерев кедра — невеличкий гайок площею 2 га.[4]
  • Деревина кедра і кедрова олія є природними репелентами для молі, тому деревина кедра часто використовується для виготовлення шаф, у яких безпечніше зберігати вироби з вовни[5].
  • Сибірський кедр (Pinus sibirica) та корейський кедр (Pinus koraiensis) насправді є соснами, хоча й утворюють з кедрами одну родину.
  • За назвою рослини своє ім'я отримало давньогрецьке місто Кедрії на однойменному острові у Керамічній затоці в Карії (нині острів Седір в затоці Ґьокова, Туреччина).
  • На честь нього названо астероїд, відкритий 16 серпня 1990 року.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. а б Farjon, A. (1990). Pinaceae. Drawings and Descriptions of the Genera. Koeltz Scientific Books ISBN 3-87429-298-3 (англ.)
  2. Frankis, M. & Lauria, F. (1994). 'The maturation and dispersal of cedar cones and seeds', International Dendrology Society Yearbook 1993: 43—46 (англ.)
  3. Pinus cembra // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  4. Корчемний, В. Г. (1998). Екзоти Поділля. — Тернопіль: ЛІЛЕЯ. ISBN 966-7298-08-6
  5. American conifer society — Cedrus Genus (4 Species with 98 Trinomials). Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 6 листопада 2016. 

Посилання ред.