Олень благородний

вид ссавців

О́лень благоро́дний[1] або о́лень звича́йний[1][2][3] або олень лісовий[4][5] (Cervus elaphus) — найпоширеніший вид оленів у світі. Благородний олень з давніх-давен мешкав в лісостеповій зоні і вздовж всієї південної смуги лісів — європейських і сибірських, а також у вологих частинах Середньої Азії. Переслідування людьми, освоєння людиною цілинних земель, вирубування лісу — все це привело до того, що більш-менш суцільний ареал олені мають лише в Сибіру.

Олень благородний
Період існування: середній плейстоцен — сучасність,
0.8–0 млн р. т.
Cervus elaphus Ukraine.jpg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Оленеподібні (Artiodactyla)
Родина: Оленеві (Cervidae)
Рід: Олень (Cervus)
Вид:
Олень благородний (C. elaphus)
Біноміальна назва
Cervus elaphus
Підвиди
  • C. elaphus alashanicus
  • C. elaphus atlanticus
  • C. elaphus bactrianus
  • C. elaphus barbarus
  • C. elaphus canadensis
  • C. elaphus corsicanus
  • C. elaphus elaphus
  • C. elaphus hippelaphus
  • C. elaphus hispanicus
  • C. elaphus kansuensis
  • C. elaphus macneilli
  • C. elaphus manitobensis
  • C. elaphus maral
  • C. elaphus montanus
  • C. elaphus nannodes
  • C. elaphus nelsoni
  • C. elaphus roosevelti
  • C. elaphus scotticus
  • C. elaphus sibiricus
  • C. elaphus songaricus
  • C. elaphus wallichi
  • C. elaphus xanthopygus
  • C. elaphus yarkandensis
Red deer (Cervus elaphus) reconstructed and recent.png
Ареал
   Реконструйований ареал
   Сучасний ареал
/div>
Commons-logo.svg Вікісховище: Cervus elaphus

ХарчуванняРедагувати

Олені їдять не менше, ніж 300 видів рослин, головним чином траву, листя і пагони, гриби, лишайники, тростину і солянки з болотної рослинності. Можуть їсти такі отруйні рослини, як беладона та аконіт. Хвою олені їсти не можуть, тому коли голод змушує їх це робити, нерідко гинуть від запалення шлунково-кишкового тракту.

Спосіб життяРедагувати

Олені живуть в лісах, лісостепах, степах, напівпустелях та пустелях, тримаючись прирічкової рослинності. Вони можуть жити і без прісної води, як на острові Бірючому в Азово-Сиваському заповіднику. Але все ж рідними місцями оленів служать світлі ліси, в основному широколистяні, лісисті острови, і навіть темнохвойні ліси, але серед просторих лугів, густі зарості кущів. В гірських місцевостях для оленів важливою є можливість відійти в період глибоких снігів на малозасніжені схили.

 
Благородний олень (асканійська форма) на острові Джарилгач

На рівнинах олені живуть осіло, тримаючись стадами по 10 і більше голів на порівняно невеликих ділянках (300—400 га літом і 200 га зимою), проходячи по глибокому снігу не більше 1-2 км за добу. В горах здійснюють великі сезонні переходи, проходячи по 50 км за день, інколи навіть по 150 км. Перехід в місця, де менше снігу, відбувається поступово і займає півтора — два місяці. В квітні-травні, коли в горах тане сніг, олені повертаються.

В сильну спеку олені лізуть в воду. Пасуться вони не безперервно, а чергують харчування з відпочинком, влаштовуючи лежанки в траві, часто на узліссях. Зимою вони трохи розгрібають сніг і притоптують, підминають — виходить тепла ямка.

Змішане стадо оленів (не в період гону) найчастіше очолює стара самиця, біля якої збираються її діти різного віку. Звичайно розмір такого стада — 3-6 голів. Навесні такі стада розпадаються.

Наприкінці серпня — на початку вересня можна почути їхній рев, який чути, особливо в горах, на декілька кілометрів. Важкі зітхання змінюються протяжним муканням, яке в молодих самців переходить в рик.

В неволі олені живуть 25-27 років, інколи навіть 30. В природних умовах, як правило, — 12-14 років [6]. Самки живуть довше, ніж самці.

РозмноженняРедагувати

Восени самець збирає гарем. Після періоду гону до такої групи дорослих самиць приєднуються телята. Це другий тип змішаного стада. Вони можуть бути великими — по 10, і навіть по 30 голів.

На початку «ревучого періоду» самотні самці займають визначені ділянки, інколи одні і ті ж протягом багатьох років. Збуджені, вони б'ють рогами в молоді деревця, ламають гілки, здирають кору. Тварини часто катаються по землі, мало їдять і під час гону і втрачають 30-40 кг ваги з своїх звичайних 160—300 кг.

Поступово до самців приєднуються самки. Їм подобається голос самців. Чим більший стає гарем, тим слабше стає чути рев самця. І самки, і самиці визначають силу суперника по тону реву — в розквіті сил олень має низький і захриплий голос. Але коли суперники все ж зійшлись, — починається поєдинок. Він може бути і без нападу, а обмежитись лише демонстрацією сили, але може бути і з смертельним боєм — тріск зламаних рогів і смерть обох самців.

Олені в Джарилгацькому національному парку, Україна

В гаремі буває 2-3, іноді до 15 самок. Народження потомства припадає на другу половину травня — першу половину червня. До того часу самиці відділяються від змішаного стада і йдуть в зарості в долинах річок. Як правило, народжується одне теля, рідко два.

Перші 2-3 дні теля слабе і стає на ноги тільки для того, щоб посмоктати маму. Самка в цей час тримається в стороні, через 100—200 м, відволікаючи хижаків, і годує теля. На 5-7 день оленя ходить за мамою, хоча ще нетвердо тримається на ногах. Двотижневі оленята вже добре бігають, а місячні не відстають від дорослих. Траву вони починають їсти в місячному віці, але смокчуть материнське молоко до осені. Молоді тримаються біля матері 1,5-2,5 роки, інколи самки-дочки, котрі також вже мають малих, приєднуються до матері.

Новонароджене оленя вкрите кількома рядами світлих плям. Восени, після першого линяння, вони щезають. Новонароджене теля важить 8-11 кг. Воно дуже швидко росте до піврічного віку, потім ріст сповільнюється.

В маралів — найбільших оленів — тримісячна самиця має масу 50-65 кг, річні — 120—140 кг, дворічні — 190 кг, шестирічні та старші — 280—300 кг [7]. Після 6-7 років ріст оленів припиняється.

 
Самиця благородного оленя (асканійська форма) на острові Джарилгач

З року в самців починають розвиватися роги. До осені другого року їх ріст закінчується, і молодий самець може бути прикрашений закостенілими «сірничками», або «шпильками» — рогами без відростків. В квітні перші роги скидаються і розвиваються нові, з 3-4 відростками. В наступні роки збільшується розмір рогів, збільшується також число відростків, але не у всіх оленів. Найбільш розвинуті і важкі роги бувають в оленів в віці 10-12 років, після 14 років вони зменшуються. В кавказьких оленів роги мають масу 7-8, інколи 10-12 кг, і зовсім рідко 14-18 кг. Олені скидають роги в другій половині березня — першій половині квітня, інколи в кінці лютого, особливо в Криму, Карпатах та на Кавказі. Старі олені скидають роги пізніше, ніж молоді. Молоді, оброслі шерстю роги остаточно формуються наприкінці червня — на початку липня. До середини серпня вони костеніють і очищуються від шкіри. В сибірських оленів костеніння закінчується пізніше, ніж у їхніх західних родичів.

РозведенняРедагувати

У селі Радовичі Ковельського пайону Волинської області функціонує ферма з розведення благородного оленя площею 122 гектари. У 2018 році з Прибалтики сюди завезли 80 оленів. Вони чудово акліматизувалися, народили багато потомства[8].

У 2021 році на ферму завезли ще 200 оленів з країн Балтії. Популяція благородних оленів на території екопарку сягнула чотирьохсот голів[9].

На території ферми є зоопарк. У п’яти вольєрах живуть олені плямисті, муфлони, два види ланей і дикі свині.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Маркевич О.П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 217.
  2. Шарлемань М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 15.
  3. Раковський І. (гол. ред.). Українська загальна енцикльопедія. — Львів, Станиславів, Коломия : Рідна школа, 1930–1933. — Т. 2. — С. 919.
  4. Делеган, І. Особливості визначення віку окремих видів оленеподібних у процесі їх обліку // Праці Теріологічної Школи. — 2012. — Вип. 11. — С. 6–12.
  5. Бандерич В.Я., Хоєцький П.Б. Олень лісовий в угіддях НПП “Сколівські Бескиди” // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції присвяченої 10-річчю створення Національного природного парку ”Подільські Товтри“. — 2006. — С. 24–28.
  6. zoolog.com.ua. Благородний олень. zoolog.com.ua. Процитовано 2014-06-30. 
  7. twarini.com. Благородний олень. twarini.com. Процитовано 2014-06-30. 
  8. Як працює оленяча ферма на Волині, та як туди потрапити (ФОТО). Конкурент. Процитовано 2021-05-27. 
  9. На оленячу ферму привезли дві сотні оленів з Балтійських країн (фото). Конкурент. Процитовано 2021-05-27.