Волинська область

Воли́нська о́бласть — область на північному заході України в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини. Межує на заході з Люблінським воєводством Республіки Польща, на півночі — з Брестською областю Республіки Білорусь, на сході — з Рівненською, на півдні — з Львівською областями України. Всього в межах області пролягає 395 кілометрів державного кордону.

Волинська область
Герб Волинської області	Прапор Волинської області
Основні дані
Прізвисько:	—
Країна:	Україна
Утворена:	27 листопада 1939 року
Код КОАТУУ:	0700000000
Населення:	1 038 457
Площа:	20143 км²
Густота населення:	51,07 осіб/км²
Телефонні коди:	+380-33
Обласний центр:	Луцьк
Райони:	4
Громади:
Міста: обласного значення районного значення	4 7
Смт:	22
Села:	1054
Селищні ради:	22
Сільські ради:	379
Номери автомобілів:	AC, KC
Інтернет-домени:	lt.ua, lutsk.ua, volyn.net, lutsk.net, volyn.ua
Обласна влада
43027 м. Луцьк, Київський майдан, 9
Вебсторінка:	Волинська ОДА Волинська облрада
Голова ОДА:	Погуляйко Юрій Михайлович
Рада:	Волинська обласна рада
Голова ради:	Недопад Григорій Вікторович
Мапа
Волинська область у Вікісховищі

До складу Волинської області входить 4 райони: Луцький, Володимир-Волинський, Камінь-Каширський і Ковельський райони.

На кордоні розташовано 9 пунктів переходу: Устилуг, Ягодин, Ізов, Доманове, Дольськ, Піща, Пулемець, Римачі, Заболоття.

Історія

В Іпатіївському літописі під 981 роком зазначається, що земля дулібів-волинян входить в Київську Русь. Князь Володимир Великий заклав місто неподалік від давнього городища Волинь й назвав його Володимиром. У «Повісті минулих літ» згадується, що в 988 році князь Володимир Святославович віддав це місто своєму синові Всеволоду в удільне володіння. Відомо, також, що в 1506 р. маршалком Волинської землі був Федор (Федько) Янушкевич, а з 1507 р. Острозький Костянтин Іванович.

Землі Волині як територіально-політичне утворення з 1566 року називались Волинське воєводство Великого князівства Литовського до 1569 року та Волинське воєводство Корони Королівства Польського в Речі Посполитій до 1792 року.

У 1704 році через Волинь проходив із своїм військом гетьман Іван Мазепа. А у 1768 році цей край захопила стихія гайдамацького повстання, названого Коліївщиною.

Протягом 1792–1795 років землі Волині називалися Засла́вська губе́рнія (рос. Изяславская губерния). Адміністративним центром губернії було місто Заслав (1792–1795), яке зараз знаходиться в Хмельницькій області.

Після другого поділу Речі Посполитої в 1793 році, східна частина Волині відійшла до Російської імперії і стала називатися Заславським намісництвом з центром в Заславі. Після третього поділу Польщі в 1795 році до Росії було приєднано і західну частину Волині: повіти Володимир-Волинський, Ковельський, більшу частину Луцького, Кременецького та Дубенського. І нове адміністративне утворення отримало назву Волинське намісництво.

З 1797 року центром стало місто Житомир. У 1802 році Житомир був викуплений казною у графа Ільїнського, і в 1804 році призначений губернським містом, вважаючи «что в нем помещаются уже губернския присутственныя места, имеются постройки, сделанныя частными людьми и хозяйственныя заведения губернских чиновников». А Волинське намісництво було перейменоване на Волинську губернію. І у тому ж таки 1804 році до складу вже Волинської губернії увійшов Старокостянтинівський повіт, який у 1795—1804 роках входив до складу Подільського намісництва..

Так Волинська губернія як (рос. Волынская губерния) — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії з 1804 року проіснувала по 1917 рік.

У роки першої світової війни через Волинь декілька разів проходила лінія фронту між російськими, з одного боку, і австро-німецькими військами, з другого. В червні 1916 року російські війська під командуванням генерала Брусилова прорвали фронт, зайняли Луцьк і відтіснили австро-німецькі війська на лінію річки Стохід. Більше року протримався фронт на цій лінії, внаслідок цього було знищено багато довколишніх населених пунктів.

Революційна віхола на початку 1917 року в Росії, повалення самодержавства сприяли утворенню в Україні Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським. З утворенням УНР відновлювалась українська державність. Після захоплення влади в Росії більшовикам розпочався їх наступ на Україну. На Волині радянську владу проголошувала 126 дивізія під командуванням прапорщика О. Дмитрієва, в якій переважний вплив справляли більшовики. У 1918 році Волинь була окупована німецькими військами, у грудні 1918 року в Луцьку й інших містах знаходилися військові сили Директорії. З травня 1919 року Волинь окупують поляки, яких у липні 1920 року відтіснили червоноармійці.

У вересні 1920 року за Ризьким договором 1921 року край опиняється в межах Республіки Польща. Утворюється Волинське воєводство з центром у Луцьку, яке охоплювало територію сучасної Волинської, Рівненської та північ Тернопільської області.

Внаслідок пакту Молотова-Ріббентропа було поділено сфери впливу. 1 вересня 1939 року гітлерівці розпочали окупацію Польщі. 18 вересня цього ж року в Луцьк вступили частини Червоної армії, відтак встановлено радянську владу. 27 листопада 1939 року утворюється Волинська область з п'яти повітів Волинського воєводства (Горохівський, Ковельський, Любомльський, Луцький і Володимирський) і одного (Каширський) — Поліського.

22 червня 1941 року Волинь однією з перших зазнала нападу гітлерівської Німеччини. Імена прикордонників українця Івана Пархоменка, білоруса Петра Старовойтова, росіянина Василя Петрова, які загинули в перші дні війни, відбиваючи шалені атаки ворога, згодом були увічненні в назвах волинських сіл. Під сильним натиском переважних сил нацистів відступили частини розміщеної на Волині 5-ї армії. 8 липня 1941 року область повністю окупували гітлерівці. Принагідно скажемо, що вже в перші дні війни енкаведисти розстріляли в'язнів Луцької, Ковельської тюрми, зокрема тих, кого затримали лише за дрібні побутові порушення.

Історичний референдум народу 1 грудня 1991 року абсолютною більшістю — 92 відсотками голосів підтвердив їхнє прагнення до волі та свободи. Нині Волинь — складова частина незалежної України.

Назва

Назва «Волинь» як означення території вперше з'явилася у літописі 1077 року. Деякі історики вважають, що назва походить від міста «Велинь» або «Волинь» (яке зараз ймовірно находится в Польщі) , про яке згадують давні літописи. Від назви міста походить і назва краю та племені, що його населяло.

Адміністративно-територіальний устрій

Область складається з 54 громад (11 міських, 18 селищних та 25 сільських) і 4 районів (Володимир-Волинський площею 2558,2 км² та населенням 174,7 тисяч осіб; Камінь-Каширський площею 4693,4 км² та населенням 132,4 тисяч осіб; Луцький площею 5247,8 км² та населенням 457,3 тисяч осіб; Ковельський площею 7647,9 км² та населенням 271 тисяч осіб).

Назва	Категорія	Адмін. центр	Район	Область
Луцька	міська	місто Луцьк	Луцький	Волинська
Володимир-Волинська	міська	місто Володимир-Волинський	Володимир-Волинський	Волинська
Ковельська	міська	місто Ковель	Ковельський	Волинська
Нововолинська	міська	місто Нововолинськ	Володимир-Волинський	Волинська
Устилузька	міська	місто Устилуг	Володимир-Волинський	Волинська
Зимнівська	сільська	село Зимне	Володимир-Волинський	Волинська
Оваднівська	сільська	село Овадне	Володимир-Волинський	Волинська
Берестечківська	міська	місто Берестечко	Луцький	Волинська
Горохівська	міська	місто Горохів	Луцький	Волинська
Мар'янівська	селищна	смт Мар'янівка	Луцький	Волинська
Іваничівська	селищна	смт Іваничі	Володимир-Волинський	Волинська
Литовезька	сільська	село Литовеж	Володимир-Волинський	Волинська
Павлівська	сільська	село Павлівка	Володимир-Волинський	Волинська
Поромівська	сільська	село Поромів	Володимир-Волинський	Волинська
Камінь-Каширська	міська	місто Камінь-Каширський	Камінь-Каширський	Волинська
Сошичненська	сільська	село Сошичне	Камінь-Каширський	Волинська
Ківерцівська	міська	місто Ківерці	Луцький	Волинська
Олицька	селищна	смт Олика	Луцький	Волинська
Цуманська	селищна	смт Цумань	Луцький	Волинська
Голобська	селищна	смт Голоби	Ковельський	Волинська
Люблинецька	селищна	смт Люблинець	Ковельський	Волинська
Велицька	сільська	село Велицьк	Ковельський	Волинська
Дубівська	сільська	село Дубове	Ковельський	Волинська
Колодяжненська	сільська	село Колодяжне	Ковельський	Волинська
Поворська	сільська	село Поворськ	Ковельський	Волинська
Локачинська	селищна	смт Локачі	Володимир-Волинський	Волинська
Затурцівська	сільська	село Затурці	Володимир-Волинський	Волинська
Торчинська	селищна	смт Торчин	Луцький	Волинська
Боратинська	сільська	село Боратин	Луцький	Волинська
Городищенська	сільська	село Городище	Луцький	Волинська
Підгайцівська	сільська	село Підгайці	Луцький	Волинська
Любешівська	селищна	смт Любешів	Камінь-Каширський	Волинська
Любомльська	міська	місто Любомль	Ковельський	Волинська
Головненська	селищна	смт Головне	Ковельський	Волинська
Вишнівська	сільська	село Вишнів	Ковельський	Волинська
Рівненська	сільська	село Рівне	Ковельський	Волинська
Колківська	селищна	смт Колки	Луцький	Волинська
Маневицька	селищна	смт Маневичі	Камінь-Каширський	Волинська
Прилісненська	сільська	село Прилісне	Камінь-Каширський	Волинська
Заболоттівська	селищна	смт Заболоття	Ковельський	Волинська
Ратнівська	селищна	смт Ратне	Ковельський	Волинська
Велимченська	сільська	село Велимче	Ковельський	Волинська
Забродівська	сільська	село Заброди	Ковельський	Волинська
Самарівська	сільська	село Самари	Ковельський	Волинська
Рожищенська	міська	місто Рожище	Луцький	Волинська
Доросинівська	сільська	село Доросині	Луцький	Волинська
Копачівська	сільська	село Копачівка	Луцький	Волинська
Старовижівська	селищна	смт Стара Вижівка	Ковельський	Волинська
Дубечненська	сільська	село Дубечне	Ковельський	Волинська
Сереховичівська	сільська	село Сереховичі	Ковельський	Волинська
Смідинська	сільська	село Смідин	Ковельський	Волинська
Луківська	селищна	смт Луків	Ковельський	Волинська
Турійська	селищна	смт Турійськ	Ковельський	Волинська
Шацька	селищна	смт Шацьк	Ковельський	Волинська

Сусідні області

• Львівська
• Рівненська

Географія

Площа

Площа області 20143 км², що становить 3,3 % території України та 19 місце серед областей України. З півночі на південь вона розкинулася на 185 км, а зі сходу на захід — на 155 км.

Гідрографія

Багатство Волині — озера (понад 220), найбільші з яких — Світязь, Пулемецьке, Турське, Лука.

На Волині протікає 130 річок загальною протяжністю понад 3 000 км. Найбільші:

• Західний Буг довжиною 128 км (на території області);
• Луга довжиною 81 км;
• Прип'ять довжиною 170 км (на території області);
• Стохід довжиною 188 км (найдовша річка на Волині);
• Турія довжиною 184 км;
• Стир довжиною 175 км.

Див. також

• Річки Волинської області
• Водосховища Волинської області
• Стави Волинської області

Клімат

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня −4 °C, липня +17 °C. Рекордні температури повітря: найвища +38,0 °C (Володимир-Волинський, 11 серпня 1946 р.), найнижча −38,9 °C (Володимир-Волинський, 11 лютого 1929 р.).

У середньому за рік випадає 570—620 мм опадів.

Демографія

Населення області 1 млн 64 тис. ос., що становить 2,2 % від населення України. у тому числі:

• міське населення 50,4 %
• сільське 49,6 %

Національний склад населення Волинської області станом на 2001 рік

№	Національність	Кількість осіб	%
1	Українці	1 024 955	96,95 %
2	Росіяни	25 132	2,38 %
3	Білоруси	3 217	0,30 %
4	Поляки	788	0,07 %
5	Вірмени	322	0,03 %
6	Молдовани	303	0,03 %
7	Грузини	279	0,03 %
8	Німці	235	0,02 %
9	Татари	232	0,02 %
10	Євреї	213	0,02 %
11	Інші	1 538	0,15 %
	Разом	1 057 214	100,00 %

Найбільші населені пункти

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 4,5 тисячі за даними Держкомстату

Луцьк ▲216 505 Горохів ▲9134 Ковель ▲69 089 Іваничі ▼6551 Нововолинськ ▲52 188 Цумань ▲6548 Володимир-Волинський ▲38 901 Любешів ▲5762 Ківерці ▼14 195 Турійськ ▲5676 Рожище ▼12 953 Шацьк ▲5320 Камінь-Каширський ▲12 289 Стара Вижівка ▲5248 Маневичі ▲11 925 Благодатне ▲4714 Любомль ▲10 466 Колки ▲4700 Ратне ▲10055 Люблинець ▲4534

Економіка

Географічна структура експорту Волинської області

Товарна структура експорту Волинської області

Провідною галуззю економіки Волинської області є промисловий та аграрний сектори, які забезпечують більше половини її сукупного продукту. Сільське господарство спеціалізується на тваринництві м'ясо-молочного напрямку, а також на виробництві зерна, цукрових буряків, овочів, картоплі. На селі сформовано нові економічні відносини, що базуються на приватній власності на майно і землю. На недержавній основі зараз виробляється майже вся сільськогосподарська продукція.

Виробництвом промислової продукції займаються понад 200 підприємств. Провідні галузі — харчова, машинобудування, паливна, хімічна та промисловість будівельних матеріалів.

На підприємствах області виробляються автомобілі, автобуси, прилади контролю, підшипники, водолічильники, торговельне обладнання для рітейлу, машини для тваринництва і кормовиробництва, вироби із пластмас, тканини, лінолеум, руберойд, цегла будівельна, меблі, кондитерські, макаронні, ковбасні та горілчані вироби, консерви брикети та інше.

У приватному секторі області працює 3,7 тисяч малих підприємств та 28,3 тисяч фізичних осіб-підприємців. Тут зайнята десята частина працездатного населення області. Малими підприємствами виробляється 9,2 відсотка продукції, забезпечується п'ята частина надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Економічна структура області має такий вигляд (у відсотках від валового продукту):

• сільське господарство — 35,3;
• послуги — 26,2;
• промисловість — 25,1;
• будівництво — 3,6.

Мінерально-сировинна база області представлена такими корисними копалинами, як кам'яне вугілля, природний газ, фосфорити, мідь, камінь будівельний, крейда будівельна, сапропель, гелій. Крім того, добуваються торф, цегельно-черепична сировина, пісок будівельний та скляний, цементна сировина.

Найбільшу частку в переліку виробів, реалізованих за кордоном, займають мінеральне паливо, машини й устаткування, нафта та продукти її переробки, казеїн, продукція тваринництва.

У структурі імпорту провідне місце належить паливно-мастильним матеріалам, пластмасам і каучуку, транспортним засобам, машинам, устаткуванню та електротехнічному обладнанню.

Злочинність

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 60,8 злочинів, з них 23,7 тяжких та особливо тяжких.

Іноземні інвестиції

За даними Волинської обласної державної адміністрації, станом на 1 липня 2012 року, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) внесених в економіку області за весь період інвестування становить 339,4 млн дол. США, або 328 дол. США на одного жителя області. ПІІ надійшли на 249 підприємств області. Майже 73 % інвестованого капіталу зосереджено на промислових підприємствах. 41,6 % всіх ПІІ зосереджено на підприємствах міста Луцька.

Інвестиції надійшли із 36 держав світу. Основними країнами-інвесторами є: Кіпр, Віргінські Острови (Британські), Швеція, Польща, Словаччина, Австрія та Швейцарія.

Найбільше іноземних капіталовкладень (62,5 % загального обсягу прямих інвестицій) залучено у виробничий сектор: оброблення деревини та виробництво виробів з неї (ТзОВ «Кроноспан», Кіпр), машинобудування (ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна», Німеччина, Австрія) ТзОВ «СКФ» (Швеція), ПАТ "ДП "Луцький автоскладальний завод № 1 АК «Богдан Моторс» (Велика Британія), виробництво харчових продуктів (ВАТ"Волиньхолдінг" (Швейцарія), виробництво меблів («Гербор-Холдінг», «Модерн-Експо», «БРВ-Україна» — Республіка Польща), хімічне виробництво, виготовлення гумових та пластмасових виробів (ТОВ «Теріхем», Словаччина). Німецький інвестор збудує 22 вітроелектростанції (вітряки)

На території Волинської області функціонує регіональний центр з інвестицій та розвитку одним з завдань якого є супровід інвестора за принципом «єдиного вікна».

Туризм

В області на державний облік узято 495 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 200 національного значення), 149 пам'яток археології (з них — 16 національного значення), 1282 пам'ятки історії (з них — 7 національного значення), 35 пам'яток монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). До Списку історичних населених місць включено 20 поселень: Берестечко, Володимир-Волинський, Голоби, Головно, Горохів, Іваничі, Камінь-Каширський, Ковель, Луків, Луцьк, Любешів, Любомль, Олика, Ратне, Рожище, Стара Вижівка, Турійськ, Устилуг, Цумань, Шацьк.

Визначні пам'ятки:

Замок Любарта

Замок (Олика)

Зимненський Свято-Успенський Святогорський ставропігійний жіночий монастир

Костел Святої Трійці у Любомлі

• Успенський собор (1157—1160), Володимир-Волинський
• Василівська церква (XIII—XIV ст.), Володимир-Волинський
• Костел Йоакима і Анни (1752), Володимир-Волинський
• Миколаївська церква (1780), Володимир-Волинський
• Костел Розіслання Апостолів (1718—1755), Володимир-Волинський
• Зимненський Святогорський Успенський монастир (X—XI ст.), Зимне, Володимир-Волинський район
• Успенський собор (з чудотворним образом Зимненської Божої Матері) (1495), Зимне, Володимир-Волинський район
• Свято-Миколаївська церква (1601), Лудин, Володимир-Волинський район
• Колегіальний костел Святої Трійці (1635—1640), Олика
• Костел Св. Петра і Павла (1460), Олика
• Замок Радзівіллів (1558), Олика
• Стрітенська церква (1784), Олика
• Покровська церква (1740), Піддубці, Луцький район
• Свято-Миколаївська церква (1678), Борочиче, Горохівський район
• Церква Святого Дмитра (1905), Журавники, Горохівський район
• Церква Святого Георгія (кінець 13 століття), Любомль
• Костел Святої Трійці (1412), Любомль
• Церква Святого Іоана Богослова (1777), Штунь, Любомльський район
• Дмитрівська церква (1674), Згорани, Любомльський район
• Успенська церква (кол. Костел Св. Михайла) (1752), Радехів, Любомльський район
• Брама палацу Чарнецьких (XVIII ст.), Любешів
• Костел Святої Анни (1771), Ковель
• Дмитрівська церква (1567), Гішин, Ковельський район
• Церква святої Параскеви (1723), Луків, Турійський район
• Костел святих Анни та Станіслава (16 століття), Луків, Турійський район
• Свято-Миколаївський монастир (1542), Мильці, Старовижівський район
• Успенська церква (1589), Качин, Камінь-Каширський район
• Домініканський костел (1741—1753), Старий Чорторийськ, Маневицький район
• Преображенська церква (1600), Четвертня, Маневицький район
• Успенська церква (1643), Низкиничі, Іваничівський район
• Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1760), Новий Загорів, Локачинський район
• Костел Святої Трійці (1642), Затурці, Локачинський район
• Монастир і костел кармелітів (1720), Кисилин, Локачинський район
• Свято-Михайлівська церква (1777), Кисилин, Локачинський район
• Костел Святої Трійці (1711—1733), Берестечко
• Собор Святої Трійці (1910-незавершене будівництво), Берестечко
• Каплиця Святої Теклі (XVII ст.), Берестечко
• Замок Любарта (XIII—XIV ст.), Луцьк.
• Кафедральний собор Св. Апостолів Петра і Павла (1616—1637), Луцьк
• Синагога (1626—1629), Луцьк
• Свято-троїцький кафедральний собор (1752—1755), Луцьк
• Свято-Михайлівська церква (1636), Білосток, Луцький район
• Свято-Миколаївський монастир (XVIII ст.), Жидичин, Ківерцівський район
• Свято-Георгіївська церква (1783), Голоби, Ковельський район

Персоналії

• 1890 року народження Фанні Юхимівна Каплан (Фейга Хаїмівна Ройтблат, народилася 10 лютого, у селі Новичі, Заславського повіту, Волинської губернії — розстріляна 3 вересня 1918 року у Москві) — учасниця російської революції 1917 року, член партії есерів. В офіційній радянській історіографії відома як виконавець замаху на життя Леніна.

Див. також

• Волинська обласна рада
• Волинська обласна державна адміністрація
• Список сіл Волинської області

Посилання

• Волинські новини
• Волинська область — Інформаційно-пізнавальний сайт | Волинська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 745 с.)

Джерела

• Малі міста України. Волинська область: бібліогр. покажч. / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного; уклад.: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова ; редкол.: Г. А. Войцехівська (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант В. І. Дмитрук. — Київ: ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, 2016. — 215 с. : іл.
• Я. В. Верменич. Волинська область // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 607. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• О. В. Метілка, Л. Ю. Івевакова. Волинська область // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2019. — ISBN 944-02-3354-X.

Література

• Композитори Волині: Довідник / Упоряд.: М. Стефанишин, Л. Максименко; Ред. В. Зубович; Нац. ліга укр. композиторів (НЛУК), Волинський Академічний Дім. — Луцьк: Вид-во «Волинська обл. друкарня», 2000. — 40 с.
• Література рідного краю. Волинь: Хрестоматія 5–6 кл. / Укл. О. Кондратович, Л. Конкевич, Н. Мевлютова. — Луцьк: Волин. обл. друкарня, 1999. — 100 с.