Відкрити головне меню
Вікіпедія β

Волинська область

Воли́нська о́бласть — область на північному заході України в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини. Межує на заході з Люблінським воєводством Республіки Польща, на півночі — з Брестською областю Республіки Білорусь, на сході — з Рівненською, на півдні — з Львівською областями України. Всього в межах області пролягає 395 кілометрів державного кордону.

Волинська область
Coat of Arms of Volyn Oblast.svg Volyn flag.svg
Герб Волинської області Прапор Волинської області
Розташування
Основні дані
Прізвисько: Волинь
Країна: Україна Україна
Утворена: 27 листопада 1939 року
Код КОАТУУ: 0700000000
Населення: 1 041 000
Площа: 20143 км²
Густота населення: 51,5 осіб/км²
Телефонні коди: +380-33
Обласний центр: Луцьк
Райони: 16
Міста:

обласного значення
районного значення


4
7
Смт: 22
Села: 1054
Селищні ради: 22
Сільські ради: 379
Номери автомобілів: AC, KC
Інтернет-домени: lt.ua, lutsk.ua, volyn.net, lutsk.net, volyn.ua
Мапа області
Обласна влада
43027 м. Луцьк, Київський майдан, 9
Веб-сторінка: Волинська ОДА
Голова ОДА: Савченко Олександр Ілліч
Рада: Волинська обласна рада
Голова ради: Палиця Ігор Петрович
Мапа
Волинська область на Вікісховищі

На кордоні розташовано 9 пунктів переходу: Устилуг, Ягодин, Ізов, Доманове, Дольськ, Піща, Пулемець, Римачі, Заболоття.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Докладніше: Волинь

В Іпатіївському літописі під 981 роком зазначається, що земля дулібів-волинян входить в Київську Русь. Князь Володимир Великий заклав місто неподалік від давнього городища Волинь й назвав його Володимиром. У «Повісті минулих літ» згадується, що в 988 році князь Володимир Святославович віддав це місто своєму синові Всеволоду в удільне володіння. Відомо, також, що в 1506 р. маршалком Волинської землі був Федор (Федько) Янушкевич, а з 1507 р. Острозький Костянтин Іванович.

У 1704 році проходив Волинь із своїм військом гетьман Іван Мазепа, 1768 року захопила цей край і стихія гайдамацького повстання, названого Коліївщиною.

У роки першої світової війни через Волинь декілька разів проходила лінія фронту між російськими, з одного боку, і австро-німецькими військами, з другого. В червні 1916 року російські війська під командуванням генерала Брусилова прорвали фронт, зайняли Луцьк і відтіснили австро-німецькі війська на лінію річки Стохід. Більше року протримався фронт на цій лінії, внаслідок цього було знищено багато довколишніх населених пунктів.

Революційна віхола на початку 1917 року в Росії, повалення самодержавства сприяли утворенню в Україні Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським. З утворенням УНР відновлювалась українська державність. Після захоплення влади в Росії більшовикам розпочався їх наступ на Україну. На Волині радянську владу проголошувала 126 дивізія під командуванням прапорщика О. Дмитрієва, в якій переважний вплив справляли більшовики. У 1918 році Волинь була окупована німецькими військами, у грудні 1918 року в Луцьку й інших містах знаходилися військові сили Директорії. З травня 1919 року Волинь окупують поляки, яких у липні 1920 року відтіснили червоноармійці.

У вересні 1920 року за Ризьким договором 1921 року край опиняється в межах Республіки Польща. Утворюється Волинське воєводство з центром у Луцьку, яке охоплювало територію сучасної Волинської, Рівненської та північ Тернопільської області.

Внаслідок пакту Молотова-Ріббентропа було поділено сфери впливу. 1 вересня 1939 року гітлерівці розпочали окупацію Польщі. 18 вересня цього ж року в Луцьк вступили частини Червоної армії, відтак встановлено радянську владу. 27 листопада 1939 року утворюється Волинська область з п'яти повітів Волинського воєводства (Горохівський, Ковельський, Любомльський, Луцький і Володимирський) і одного (Каширський) — Поліського[1].

22 червня 1941 року Волинь однією з перших зазнала нападу гітлерівської Німеччини. Імена прикордонників українця Івана Пархоменка, білоруса Петра Старовойтова, росіянина Василя Петрова, які загинули в перші дні війни, відбиваючи шалені атаки ворога, згодом були увічненні в назвах волинських сіл. Під сильним натиском переважних сил нацистів відступили частини розміщеної на Волині 5-ї армії. 8 липня 1941 року область повністю окупували гітлерівці. Принагідно скажемо, що вже в перші дні війни енкаведисти розстріляли в'язнів Луцької, Ковельської тюрми, зокрема тих, кого затримали лише за дрібні побутові порушення.

Історичний референдум народу 1 грудня 1991 року абсолютною більшістю — 92 відсотками голосів підтвердив їхнє прагнення до волі та свободи. Нині Волинь — складова частина незалежної України.

Адміністративно-територіальний устрійРедагувати

Докладніше: Адміністративний устрій Волинської області

Загальна інформаціяРедагувати

Адміністративний центр області — місто Луцьк.

У складі області:

  • районів — 16;
  • населених пунктів — 1087, в тому числі:
    • міського типу — 33, в тому числі:
      • міст — 11, в тому числі:
        • міст обласного значення — 4;
        • міст районного значення — 7;
      • селищ міського типу — 22;
    • сільського типу — 1054, в тому числі:
      • сіл — 1054;
      • селищ — 0.

У системі місцевого самоврядування:

  • районних рад — 16;
  • міських рад — 11;
  • селищних рад — 22;
  • сільських рад — 379.

РайониРедагувати

№ Район Адм. центр Адм. устрій
1 Володимир-Волинський м. Володимир-Волинський Адм. устрій
2 Горохівський м. Горохів Адм. устрій
3 Іваничівський смт Іваничі Адм. устрій
4 Камінь-Каширський м. Камінь-Каширський Адм. устрій
5 Ківерцівський м. Ківерці Адм. устрій
6 Ковельський м. Ковель Адм. устрій
7 Локачинський смт Локачі Адм. устрій
8 Луцький м. Луцьк Адм. устрій
9 Любешівський смт Любешів Адм. устрій
10 Любомльський м. Любомль Адм. устрій
11 Маневицький смт Маневичі Адм. устрій
12 Ратнівський смт Ратне Адм. устрій
13 Рожищенський м. Рожище Адм. устрій
14 Старовижівський смт Стара Вижівка Адм. устрій
15 Турійський смт Турійськ Адм. устрій
16 Шацький смт Шацьк Адм. устрій

Міста обласного значенняРедагувати

Міста районного значенняРедагувати

№ Місто Входження
1 Берестечко Горохівський район
2 Горохів Горохівський район
3 Камінь-Каширський Камінь-Каширський район
4 Ківерці Ківерцівський район
5 Любомль Любомльський район
6 Рожище Рожищенський район
7 Устилуг Володимир-Волинський район

Зміни адміністративно-територіального устроюРедагувати

Сусідні областіРедагувати

ГеографіяРедагувати

ПлощаРедагувати

Площа області 20143 км², що становить 3,3 % території України та 19 місце серед областей України. З півночі на південь вона розкинулася на 185 км, а зі сходу на захід — на 155 км.[12]

ГідрографіяРедагувати

Багатство Волині — озера (понад 220), найбільші з яких — Світязь, Пулемецьке, Турське, Лука.

На Волині протікає 130 річок загальною протяжністю понад 3 000 км. Найбільші:

Див. такожРедагувати

КліматРедагувати

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня −4 °C, липня +17 °C. Рекордні температури повітря: найвища +38,0 °C (Володимир-Волинський, 11 серпня 1946 р.), найнижча −38,9 °C (Володимир-Волинський, 11 лютого 1929 р.).[13]

У середньому за рік випадає 570—620 мм опадів.

ДемографіяРедагувати

Докладніше: Населення Волинської області

Населення області 1 млн 64 тис. ос., що становить 2,2 % від населення України. у тому числі:

  • міське населення 50,4 %
  • сільське 49,6 %

Національний склад населення Волинської області станом на 2001 рік[14]

№ Національність Кількість осіб %
1 Українці 1 024 955 96,95 %
2 Росіяни 25 132 2,38 %
3 Білоруси 3 217 0,30 %
4 Поляки 788 0,07 %
5 Вірмени 322 0,03 %
6 Молдовани 303 0,03 %
7 Грузини 279 0,03 %
8 Німці 235 0,02 %
9 Татари 232 0,02 %
10 Євреї 213 0,02 %
11 Інші 1 538 0,15 %
Разом 1 057 214 100,00 %

Найбільші населені пунктиРедагувати

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 4,5 тисячі
за даними Держкомстату[15][16]
Луцьк ▲216 505 Горохів ▲9134
Ковель ▲69 089 Іваничі ▼6551
Нововолинськ ▲52 188 Цумань ▲6548
Володимир-Волинський ▲38 901 Любешів ▲5762
Ківерці ▼14 195 Турійськ ▲5676
Рожище ▼12 953 Шацьк ▲5320
Камінь-Каширський ▲12 489 Стара Вижівка ▲5248
Маневичі ▲11 825 Благодатне ▲4714
Любомль ▲10 466 Колки ▲4057
Ратне ▲9955 Люблинець ▲4534

ЕкономікаРедагувати

 
Географічна структура експорту Волинської області[17]
 
Товарна структура експорту Волинської області[18]

Провідною галуззю економіки Волинської області є промисловий та аграрний сектори, які забезпечують більше половини її сукупного продукту. Сільське господарство спеціалізується на тваринництві м'ясо-молочного напрямку, а також на виробництві зерна, цукрових буряків, овочів, картоплі. На селі сформовано нові економічні відносини, що базуються на приватній власності на майно і землю. На недержавній основі зараз виробляється майже вся сільськогосподарська продукція.

Виробництвом промислової продукції займаються понад 200 підприємств. Провідні галузі — харчова, машинобудування, паливна, хімічна та промисловість будівельних матеріалів.

На підприємствах області виробляються автомобілі, автобуси, прилади контролю, підшипники, водолічильники, торговельне обладнання для рітейлу, машини для тваринництва і кормовиробництва, вироби із пластмас, тканини, лінолеум, руберойд, цегла будівельна, меблі, кондитерські, макаронні, ковбасні та горілчані вироби, консерви та інше.

У приватному секторі області працює 3,7 тисяч малих підприємств та 28,3 тисяч фізичних осіб-підприємців. Тут зайнята десята частина працездатного населення області. Малими підприємствами виробляється 9,2 відсотка продукції, забезпечується п'ята частина надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Економічна структура області має такий вигляд (у відсотках від валового продукту):

Мінерально-сировинна база області представлена такими корисними копалинами, як кам'яне вугілля, природний газ, фосфорити, мідь, камінь будівельний, крейда будівельна, сапропель, гелій. Крім того, добуваються торф, цегельно-черепична сировина, пісок будівельний та скляний, цементна сировина.

Найбільшу частку в переліку виробів, реалізованих за кордоном, займають мінеральне паливо, машини й устаткування, нафта та продукти її переробки, казеїн, продукція тваринництва.

У структурі імпорту провідне місце належить паливно-мастильним матеріалам, пластмасам і каучуку, транспортним засобам, машинам, устаткуванню та електротехнічному обладнанню.

ЗлочинністьРедагувати

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 60,8 злочинів, з них 23,7 тяжких та особливо тяжких.[19]

Іноземні інвестиціїРедагувати

Цей розділ потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення його перевірності. Допоможіть покращити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела! Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (вересень 2012)

За даними Волинської обласної державної адміністрації, станом на 1 липня 2012 року, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) внесених в економіку області за весь період інвестування становить 339,4 млн дол. США, або 328 дол. США на одного жителя області. ПІІ надійшли на 249 підприємств області. Майже 73 % інвестованого капіталу зосереджено на промислових підприємствах. 41,6 % всіх ПІІ зосереджено на підприємствах міста Луцька.

Інвестиції надійшли із 36 держав світу. Основними країнами-інвесторами є: Кіпр, Віргінські Острови (Британські), Швеція, Польща, Словаччина, Австрія та Швейцарія.

Найбільше іноземних капіталовкладень (62,5 % загального обсягу прямих інвестицій) залучено у виробничий сектор: оброблення деревини та виробництво виробів з неї (ТзОВ «Кроноспан», Кіпр), машинобудування (ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна», Німеччина, Австрія) ТзОВ «СКФ» (Швеція), ПАТ "ДП "Луцький автоскладальний завод № 1 АК «Богдан Моторс» (Велика Британія), виробництво харчових продуктів (ВАТ"Волиньхолдінг" (Швейцарія), виробництво меблів («Гербор-Холдінг», «Модерн-Експо», «БРВ-Україна» — Республіка Польща), хімічне виробництво, виготовлення гумових та пластмасових виробів (ТОВ «Теріхем», Словаччина).

На території Волинської області функціонує регіональний центр з інвестицій та розвитку одним з завдань якого є супровід інвестора за принципом «єдиного вікна».

ТуризмРедагувати

В області на державний облік узято 495 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 200 національного значення), 149 пам'яток археології (з них — 16 національного значення), 1282 пам'ятки історії (з них — 7 національного значення), 35 пам'яток монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). До Списку історичних населених місць включено 20 поселень: Берестечко, Володимир-Волинський, Голоби, Головно, Горохів, Іваничі, Камінь-Каширський, Ковель, Луків, Луцьк, Любешів, Любомль, Олика, Ратне, Рожище, Стара Вижівка, Турійськ, Устилуг, Цумань, Шацьк.[20]

Визначні пам'ятки:

 
Замок Любарта
 
Замок (Олика)
 
Зимненський Свято-Успенський Святогорський ставропігійний жіночий монастир
 
Костел Святої Трійці у Любомлі

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР»
  2. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 905, 907, 920, 933, 948, 967, 999, 1009, 1013, 1018.
  3. ↑ а б в Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 407.
  4. ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Голобського, Головнянського, Заболоттівського і Сєнкєвичівського районів Волинської …»
  5. ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 23.09.1959 «Про ліквідацію Берестечківського і Луківського районів Волинської області»
  6. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  7. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 9–11.
  8. ↑ Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1963. — М. : Известия, 1964. — С. 96–97.(рос.)
  9. ↑ s:Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР
  10. ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  11. ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 511–512.
  12. ↑ Кравчук П. А. Рекорди Волині 1993. – Любешів, 1994. – 64 с. ISBN 5-7707-2014-1/4., с. 4.
  13. ↑ Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 302 с. — ISBN 966-361-079-4.
  14. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2011-09-21. (рос.)
  15. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  16. ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2016 по січень 2018 року.
  17. ↑ http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua/10_7.htm
  18. ↑ http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua/10_2_127.htm
  19. ↑ МВС УКРАЇНИ.
  20. ↑ http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=27&itemID=252.

ПосиланняРедагувати

Волинська область
у сестринських Вікіпроектах
  Портал «Україна»
  Волинська область у Вікімандрах?
  Волинська область у Вікісховищі?

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Композитори Волині: Довідник / Упоряд.: М. Стефанишин, Л. Максименко; Ред. В. Зубович; Нац. ліга укр. композиторів (НЛУК), Волинський Академічний Дім. — Луцьк: Вид-во «Волинська обл. друкарня», 2000. — 40 с.
  • Література рідного краю. Волинь: Хрестоматія 5–6 кл. / Укл. О. Кондратович, Л. Конкевич, Н. Мевлютова. — Луцьк: Волин. обл. друкарня, 1999. — 100 с.


  Білорусь
  Польща     Рівненська область
  Львівська область   Рівненська область
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Волинська_область&oldid=23754417