Крейда (крайда) (від ниж.-нім. Kréide)[1] — осадова напівзв'язна мазка малозцементована гірська карбонатна порода, що на 90-99 % представлена кальцитом, який складається з кальцитових залишків морських планктонних водоростей та дрібних частинок черепашок найпростіших організмів. Утворюється на дні морів внаслідок нагромадження органічних решток (переважно черепашок) і осадження СаСО3 з морської води.

Крейда
Осадова гірська порода
Ідентифікація
Колірбілий
Використання
матеріал для мистецтваd

CMNS: Крейда у Вікісховищі
Крейдові скелі
Миколаївська церква на крейдовій горі (Святогірськ)

Загальний опис

ред.

Колір білий. Крейда містить значно менше домішок і значно м'якша за вапняк. Розглядаючи порошок крейди під мікроскопом, можна легко спостерігати окремі дрібнесенькі черепашки.

Виділяють також крейду бріансонську (стеарит), іспанську (стеарит), озерну (гажа), французьку (тальк), червону (суміш гематиту з глиною) та інші.

Крейда зустрічається в багатьох місцях і утворює великі поклади.Її розробляють на Донбасі, у Придніпров'ї, Придністров'ї та в інших районах України.

 
Розчин крейди, який використовується у будівельній справі

Використання

ред.

Використовують у сільському господарстві, паперовій і гумовій промисловості, у будівництві тощо.

Застосовується також як малярна фарба для побілки приміщень, для виготовлення замазок, зубних паст і порошків, як наповнювач ґуми і паперу (зокрема так званого крейдового паперу) тощо. Значні кількості її йдуть для виробництва вапна

Властивості

ред.

Агрегатний стан: твердий, непрозора, крихка, не має блиску.

Примітки

ред.
  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 81. — ISBN 5-12-001263-9.

Посилання

ред.