Зубна паста
Зубна́ па́ста — желеподібна маса (паста або гель) для чищення зубів. Раніше її готували на основі крейди, сучасні зубні пасти в основному виготовляють із силікатів.
Перша згадка про зубну пасту міститься в єгипетському манускрипті IV століття н. е., її рецептом була суміш порошкоподібної солі, перцю, листя м'яти і квіток півників.
Раніше як абразив у пастах використовували карбонат кальцію, але від нього поступово відмовилися, оскільки він не є хімічно інертним і вступає в реакцію з іншими компонентами пасти. До того ж кристалічна структура карбонату кальцію близька до голчастої, а значить травматична для емалі зубів. Зараз його замінили слабкі абразивні агенти — сполуки кремнію (аеросил, алюмосилікат, діоксид кремнію, гідроксид кремнію, дикальцій фосфат).
Спінювання пасти забезпечують поверхнево-активні речовини (ПАР). Найпоширеніші — додецилсульфат натрію, лаурилсаркозинат натрію, бетаїн. Введення ПАР дозволяє звести мікроушкодження зубної емалі при чищенні зубів до мінімуму. До того ж, згідно з численними соціологічними дослідженнями, більшість людей є прихильниками високопінистих зубних паст.
Для утворення однорідної консистенції застосовують єднальні речовини — препарати агару, пектин, декстран, гліцерин, альгінат натрію, натрій карбоксиметилцелюлозу.
Активними компонентами зубних паст є речовини, що мають лікувально-профілактичну дію: лактат алюмінію, фториди, з'єднання з антимікробною активністю, окремі мікро-, макроелементи і полімінеральні комплекси, екстракти лікарських трав, ферменти, прополіс та ін.
Ароматизаторами виступають як натуральні, так і ідентичні натуральним сполуки. З натуральних найчастіше використовують ароматні компоненти ефірних олій (терпеноїди) — ментол, тимол, корвакрол, лимонен, сквалени та ін. Використання синтетичних ароматизаторів дозволяє понизити собівартість кінцевого продукту.
Варто звернути також увагу на те, що у складі мінеральних компонентів зубних паст є гліцерофосфат кальцію, синтетичний гідроксиапатит, ремодент[1]. Синтетичний гідроксиапатит знижує чутливість зубів, захищаючи поверхневі ділянки емалі, має протизапальні властивості, адсорбуючи мікробні тільця, попереджує розвиток гнійно-запальних процесів, стимулює ріст кісткової і зубної тканини, "замуровуючи" мікротріщини в них (у таких тріщинах часто можуть залишатися маленькі шматочки їжі, які є живильним середовищем для бактерій)[2]. Кристали карбонатгідроксиапатиту представляються стехіометричною формулою де представляє 2-4% маси.
До складу зубних паст може входити також триклозан, який викликає апоптоз, є шкідливим і заборонений у деяких країнах[3] , всупереч прийнятій думці у [2, стор. 405], що триклозан є ефективною добавкою, бактерії можуть з часом ставати резистентними щодо його дії[4]. А також має тератогенний ефект[5].
Див. також
ред.Посилання
ред.- Зубна паста [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія.
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки
ред.- ↑ Терапевтическая стоматология: руководство: нац. рук. - Под ред. Л.А. Дмитриевой, Ю.М. Максимовского, с.339.
- ↑ В.І.Гомонай - Фізична та колоїдна хімія.
- ↑ Antibacterial Soap? You Can Skip It -- Use Plain Soap and Water (англ.), UCM378615, FDA (2 September 2016). Дата обращения 4 сентября 2016.
- ↑ Antimicrobial Resistance (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2020.
- ↑ Г.М. Балан, С.Д. Колесник, П.Г. Жминько, Н.Н. Бубало, В.А. Бабич - ВЛИЯНИЕ БИОЦИДА ТРИКЛОЗАНА НА ЗДОРОВЬЕ ЧЕЛОВЕКА И ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ И ОБОСНОВАНИЕ НЕОБХОДИМОСТИ ОПТИМИЗАЦИИ РЕГУЛЯТОРНЫХ МЕРОПРИЯТИЙ ПРИ ЕГО ИСПОЛЬЗОВАНИИ.