Затурці
Ця стаття може містити оригінальне дослідження. (грудень 2012) |
Зату́рці — село в Україні, у Володимирському районі Волинської області. Центр Затурцівської сільської громади. Населення становить 1917 осіб. Відстань до Локачів становить близько 19 км і проходить автошляхами Н22 та Т 0311. У селі розташовані пам'ятки Затурцівські джерела і Витік річки Турії, Костел Святої Трійці, а також Садиба Липинського.
село Затурці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Волинська область | ||||
Район | Володимирський район | ||||
Громада | Затурцівська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA07020030010025894 | ||||
Облікова картка | Затурці | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | XIII століття | ||||
Населення | 1917 | ||||
Площа | 4,46 км² | ||||
Густота населення | 430 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 45523 | ||||
Телефонний код | +380 3374 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°46′50″ пн. ш. 24°50′14″ сх. д.H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря |
214 м | ||||
Водойми | Турія | ||||
Відстань до обласного центру |
38,1 км | ||||
Відстань до районного центру |
18,9 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | вул. Липинського, 66, с. Затурці, Локачинський р-н, Волинська обл., 45523 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Історія
ред.У давньоруські часи на території села було побудоване городище. Пізніше на його місці спорудили феодальний замок з кам'яними стінами та ровом, що заповнювався водою. Залишки цього замку в народі ще й досі називають «городець».
Вперше Затурці згадуються на початку XVI століття у зв'язку з тим, що власник села магнат Б. Затурецький стягував мита з проїжджих купців від кожного воза по півгроша, не маючи на це грамоти короля. Вдруге про село зустрічаються дані в документі під 1557 роком, коли селяни, протестуючи проти покріпачення, намагалися спалити двір земського судді.
За Литовським статутом 1529 року, селяни Затурців, як і всіх сіл, що входили до володінь литовських князів, були закріпачені.
Шляхтич, володимирський войський Василь Гулевич, який у 1570 році став власником Затурців, ще більше посилив феодальну експлуатацію, збільшивши панщину до 4-5 днів на тиждень. Він організував тут фільваркове господарство, продукцію якого збував на ринку, одержуючи від цього великі прибутки. Окремі жителі займалися ремеслами. В Затурцях жило кілька ремісників (шевці, кравці, столярі, бондарі та інші), що виготовляли різні вироби на продаж.
Дідичем села був волинський каштелян Лагодовський Іван, його старший син Станіслав. Молодші сини Олександр і Марко вбили у Львові Станіслава, після чого збройним нападом забрали собі Затурці.[1]
У 1642 році дідич села Андрій Лагодовський, син Івана Лагодовського, продав Затурці шляхтичу Підгороденському.[2] Цього ж року у селі був збудований католицький храм та монастир.
В середні віки у селі був монастир ордену Августиніянців. У 1642 році коштом волинського мечника Валерія Підгороденського[3] збудували з дерева парафіяльний костел Святої Трійці та Марії Магдалени.
15 березня 2002 року в селі було відкрито пам'ятник видатному українському вченому-історику, політику В'ячеславові Липинському[4].
У селі Затурці Локачинського деканату постав новий храм Преподобної Параскеви Сербської — стараннями настоятеля ієрея Василя Кравця, будували десять років. 26 жовтня 2013 року митрополит Луцький і Волинський Михаїл освятив його та очолив Божественну Літургію[5].
До 28 вересня 2017 року — адміністративний центр Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області[6].
Після ліквідації Локачинського району 19 липня 2020 року село увійшло до Володимир-Волинського району[7].
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1975 осіб, з яких 940 чоловіків та 1035 жінок.[8]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1894 особи.[9]
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,85 % |
російська | 0,99 % |
білоруська | 0,05 % |
гагаузька | 0,05 % |
молдовська | 0,05 % |
Культура
ред.Релігія
ред.Адвентисти сьомого дня - громада вірян нараховує 35 членів церкви.
Відомі люди
ред.- В'ячеслав Липинський (1882—1931) — відомий український історик, громадсько-політичний діяч.
- Галина (Галшка, Єлизавета) Василівна Гулевичівна (1575—1642), яка була одною з найвідоміших фундаторок Києво-Могилянської Академії.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 31—33. (пол.)
- ↑ Boniecki Adam. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — t. 15. — 1912. — S. 164. (пол.)
- ↑ у джерелі Підгородинського
- ↑ ПАМ'ЯТНИК ВИДАТНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ ВЧЕНОМУ-ІСТОРИКУ ВЯЧЕСЛАВУ ЛИПИНСЬКОМУ З НАГОДИ 120-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ ЙОГО НАРОДЖЕННЯ ВІДКРИТО СЬОГОДНІ НА ВОЛИНІ. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 31 березня 2017.
- ↑ Спорудили!. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 2 листопада 2013.
- ↑ Затурцівська сільська рада Волинська область, Локачинський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 15 жовтня 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Джерела
ред.- Архів Юго-Западной России, ч. 6, т. 1. — С. 103.
- Д. І. Мишко. Соціально-економічні умови формування української народності. — К., 1963. — С. 121, 135, 148, 149.
- Житомирський облдержархів, ф. 115, оп. 1, спр. 404, арк. 1.
- Волинський облдержархів, ф. Р-164, оп. 1, спр. 195, арк. 385—514.
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. 14 Warszawa, 1895. — S. 466.
Література
ред.- Галина Баран. Садиба Липинського й досі чекає на реконструкцію // Газета «Віче». — 2010. — 12-18 серпня. — С. 4.
- Г.С. Міщук, А.І. Музика, Н.І. Хмара. Зату́рці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.394-401
Посилання
ред.- Олег Тягнибок відвідав музей-садибу Липинських у волинському селі Затурці (з фото садиби Липинського)
- Zaturce (1 i 2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 466. (пол.) (пол.)
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |