Білосток

*— сусідні нас. пункти*
Білосток; Białystok
Герб	Прапор
	Основні дані
	53°07′ пн. ш. 23°10′ сх. д. / 53.117° пн. ш. 23.167° сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Підляське воєводство
Столиця для	Підляське воєводство
	Білостоцький повіт ?
Засновано	27 липня 1691
Перша згадка	1437
Магдебурзьке право	27 липня 1692
Площа	102,12 км²
Населення	293998 (2011)
· густота	2880 (2008) осіб/км²
Агломерація	395 тис.
Висота НРМ	120-160 м
Міста-побратими	Нідерланди - Ейндховен; Росія - Калінінград; Литва - Каунас; Латвія - Єлгава; Білорусь - Гродно; США - Мілуокі; Франція - Діжон; Польща - Ченстохова
Телефонний код	(48) 85
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	BI
GeoNames	776069
OSM	↑224461 ·R (Підляське воєводство)
Поштові індекси	15-XXX
	Міська влада
Мер міста	Tadeusz Truskolaskid
Веб-сторінка	bialystok.pl
	Мапа
	Білосток у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Білосток.

Білосто́к (пол. Białystok, біл. Беласток, лит. Balstogė) — місто на північному сході Польщі, на річці Бяла. Адміністративний центр Підляського воєводства. Населення — 292 150 чоловік.

Відстань до Варшави — 188 км, до кордону з Білоруссю — 54 км.

Залізничний вузол (станція Білосток). Відомий текстильною промисловістю, головним чином вовняної (сукнарство з 30-х років XIX століття і бавовняної (новий комбінат). Харчова, деревообробна, керамічна промисловість, машинобудування. Медичний інститут і вечірня інженерна школа, усього 15 вищих навчальних закладів.

ІсторіяРедагувати

Уперше згадується у 1437 році, тривалий час перебував під володінням впливових польських магнатів: Веселовських, потім Браницьких. Після поділів Польщі впродовж 1795—1807 років у складі Пруссії, потім Російської імперії. У складі Королівства Польського з 1815 року Білосток був центром губернії. У міжвоєнну добу (інтербелум) був адміністративним центром Білостоцького воєводства.

Під час Другої світової війни окупований Німеччиною (1939), однак незабаром за Пактом Молотова-Ріббентропа переданий до складу Білоруської РСР і утворена Білостоцька область.

Упродовж 1941—1944 років знову окупований Німеччиною з утворенням Білостоцької округи. Під час окупації сталися події у місцевому гетто.

У серпні 1945 року Білосток із прилеглими районами повернутий Радянським Союзом комуністичній Польщі, яка знову його зробила центром відновленого Білостоцького воєводства.

З 1998 року — столиця Підляського воєводства.

Значну частину населення Білостока становлять білоруси і православні поляки; місто є культурним центром білоруської меншини в Польщі й одним з основних центрів Польської православної церкви. У Білостоці зберігаються мощі святого мученика Гавриїла Білостоцького.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1]^[3]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	138120	25603	97907	14610
Жінки	155878	24491	96935	34452
Разом	293998	50094	194842	49062

КультураРедагувати

Білостоцький театр ляльок

Пам'яткиРедагувати

Палац Браницьких — «Підляський Версаль» (середина XVIII століття)
Церква Успіння Богородиці (Старий костел, 1621) — найстаріший зі збережених храмів міста
Церква Марії Магдалини (1758)
Ратуша (1745—1761), у якій зараз розташувався музей
Будинок Конюшого (1771)
Собор Миколи Чудотворця (1843—1846), у якому в даний час зберігаються мощі святого Гавриїла Білостоцького
Церква Святого Роха (XX століття)^[4]

Українці в БілостоціРедагувати

Вказується, що на православному цвинтарі в місті наявні поховання Методія Довбні (1897–1931), інженера-лісовика; старшин армії УНР: Дмитра Зорянки, С. Йодка, М. П’ятницького, інженера Олександра Мартиніва (1894–1938), Дмитра Коваленка (1892–1938), сотника Юрія Забродського (1893–1933). Насправді у місті три православних цвинтаря^[5].

У Білостоці діє Білостоцький відділ Союзу українців Підляшшя, який організовує уроки української мови у садках і школах у міста^[6]^[7].

Відомі людиРедагувати

НародилисьРедагувати

Арцимович Адам Антонович (1829—1893) — самарський губернатор, попечитель Одеської навчальної округи.
Людвік Лазар Заменгоф (1859—1917) — творець мови есперанто.
Ришард Качоровський (1919—2010) — 6-й Президент Польщі у вигнанні
Яків Ісидорович Перельман (1882—1942) — радянський учений, популяризатор фізики, математики й астрономії, один з основоположників жанру науково-популярної літератури.
Михайло Яримович (* 1933) — український інженер-винахідник у ділянці літально-космічних дослідів у США, брав участь у конструюванні космічного корабля для польоту на місяць.

Проживали, перебувалиРедагувати

Йоб (Йокуб) Претфус — будівничий; близько 1566 року керував будівництвом замку в Білостоці для Петра Веселовського — майбутнього великого маршалка ВКЛ.^[8]

СвітлиниРедагувати

Залізничний вокзал
Класицистичний Палац Любомирських
Бароковий Палац Браніцьких
Французький сад при Палаці Браніцьких
Палац Гасбаха
Вулиця Липова вночі
Церква св. Марії Магдаліни
Палац Браніцьких
Katedra Wniebowzięcia NMP (1900—1905)
Церква Святого Духа
Синагога
Костел св. Роха
Ратуша - музей Подляський
Панорама станції Білосток

ПриміткиРедагувати

↑ ^а ^б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
↑ Білосток
↑ Парнікоза, Іван. Білосток м. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 04.08.2020 р..
↑ Людмила Лабович (1 квітня 2017). 25 років Союзу українців Підляшшя. Наш вибір. Процитовано 15 лютого 2020.
↑ Українські культурні ініціативи в Білостоці. Український погляд (uk). Процитовано 15 лютого 2020.
↑ PSB (redakcja). Praÿetfuess (Breitfus, Bretfus, Pretfusz) Hiob albo Job (zm. 1571) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — Tom XXVIII/2. — Zeszyt 117. — S. 368. (пол.)

Див. такожРедагувати

19981 Білосток — астероїд, названий на честь міста.

ПосиланняРедагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Białystok

[nsp-1] а ^б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[2] Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].

[age-3] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

[4] Білосток

[5] Парнікоза, Іван. Білосток м. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 04.08.2020 р..

[25_років-6] Людмила Лабович (1 квітня 2017). 25 років Союзу українців Підляшшя. Наш вибір. Процитовано 15 лютого 2020.

[7] Українські культурні ініціативи в Білостоці. Український погляд (uk). Процитовано 15 лютого 2020.

[8] PSB (redakcja). Praÿetfuess (Breitfus, Bretfus, Pretfusz) Hiob albo Job (zm. 1571) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — Tom XXVIII/2. — Zeszyt 117. — S. 368. (пол.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]