Ка́унас (лит. Kaunas locally [ˈkɐʊˑnɐs] ( прослухати)), також відоме як Ковно (пол. Kowno [ˈkɔvnɔ]) — місто в Литві та порт на річці Німан, населенням трохи більше 340 тисяч мешканців. Великий промисловий центр і вузол залізничних і автомобільних шляхів до Вільнюса, Калінінграда, Риги та інших міст Балтики. Місто оточене 12 старовинними фортецями, забудовами часів Катерини II, які зв'язані між собою тунелями.

Каунас
Kaunas
Laikinoji sostinė

Герб Прапор
Герб Каунаса Прапор Каунаса
Каунас
Kaunas city in Lithuania.svg
Основні дані
54°54′ пн. ш. 23°56′ сх. д. / 54.900° пн. ш. 23.933° сх. д. / 54.900; 23.933Координати: 54°54′ пн. ш. 23°56′ сх. д. / 54.900° пн. ш. 23.933° сх. д. / 54.900; 23.933
Країна Литва
Адмінодиниця Каунаський міський муніципалітетd
Столиця для Литва, Ковенський повіт, Ковенська губернія, Q11825634?, Каунаський район, Каунаський міський муніципалітетd і Каунаський повіт
Засновано 1361
Перша згадка 1361
Магдебурзьке право 1408
Площа 157 км²[1]
Населення 361,274 (2005)
Висота НРМ 48 м
Водойма Німан
Міста-побратими Гренобль (1997)[2], Калінінград (2001)[2][3], Біла Церква, Харків (2001)[2], Вроцлав (1993)[2][4], Тампере (1994)[2], Брно (1994)[2], Лос-Анджелес (1991)[2], Сямень (2001)[2], Феррара (1998)[2], Тюмень, Білосток (12 лютого 1994)[2][5], Канеллі, Брешія (2002)[2], Кава-де-Тіррені (2008)[2], Аддис-Абеба, Порденоне, Сторо, Санкт-Петербург (2007)[2], Оденсе (1993)[2], Лінчепінг (1992)[6][2], Мислібуж (2012)[2], Луцьк (27 листопада 2013)[7][2], Векше (комуна) (1990)[2][8], Торунь (26 лютого 2016)[2][9], Гордалан (1998)[2], Ліппе (1989)[2], Львівська область (2012)[2], Рига (2013)[2], Ренде (2003)[2], Хенераль-Сан-Мартінd (2006)[2], Вестфол (1991)[2]
Телефонний код 837
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
Номери автомобілів K
GeoNames 598316
OSM r1567544  ·R
Поштові індекси LT-44001
Міська влада
Мер міста Visvaldas Matijošaitisd
Вебсайт kaunas.lt/apie-kauna/miesto-istorija/
en.kaunas.lt/city
Мапа
Каунас. Карта розташування: Литва
Каунас
Каунас
Каунас (Литва)


CMNS: Каунас у Вікісховищі

ЕтимологіяРедагувати

Назва міста (лит. Kaunas) походить з балтійської етимології, що означає «низька, драглисте, багниста» [місцевість]. До 1940 року мало назву Ковно.

ІсторіяРедагувати

За даними археологічних розкопок, найбільша колекція кераміки та інших рештків матеріальної культури знайдено біля місця злиття річок Німан та Няріс та датовані другим та першим тисячоліттями до нашої ери. Від того часу люди починають оселятися на території теперішнього міста Каунас.

Велике князівство ЛитовськеРедагувати

Постійне поселення закладено на місці теперішнього старого міста Каунаса близько 10 століття нашої ери. Місто вперше згадується як Каунас в письмових джерелах в 1361 році, коли була збудована цегляна стіна Каунаського замку. В 1362 році замок був захоплений та зруйнований військами Тевтонського Ордену. Командир військового гарнізону Каунаського замку, Войдат, разом з 36 людьми намагався прорватися, але був взятий у полон. Це була одна з найбільших та найважливіших військових перемог Тевтонських лицарів в 14-му столітті проти Литви. Каунаський замок був відбудований на початку 15 століття.

В 1408 році місто отримало Маґдебу́рзьке право та стало центром Каунаського повіту в Троцькому воєводстві. Каунас отримав спеціальне право на володіння вагами, які використовувалися для зважування товарів, привезених до міста. Адміністрація Каунусу поділялася на три взаємопов'язані основні інституції: вайтас (міський голова), магістрат (12 народних засідателей та 4 бургомістри) та суд (12 осіб). Каунас починає швидко розвиватися, завдяки знаходженні на перехресті торгових шляхів та як річковий порт. В 1441 році Каунас приєднався до Ганза (міст Ганзейської унії). В місті було відкрито торгівельне представництво Ганза — єдине у Великому князівстві Литовському. В 16 століття в Каунасі відкривається публічна школа та лікарня. Каунас стає одним з найбільш розвинених міст країни.

В 1665 році місто атакувала кілька раз московська армія, а в 1701 році було окуповане шведськими військами. Протягом 1657 та 1708 у Каунасі вирувала епідемія чуми, яка призвела до смерті багатьох жителів міста. Велика пожежа зруйнувала частину міста в 1731 та 1732 роках.

Російська імперіяРедагувати

Після остаточного розпаду Великого князівства Литовського в 1795 році, місто зайняла Російська імперія, яка утворила на цих землях Віленську губернію. Під час Російсько-Французької війни, в 1812 році, армія Наполеона двічі проходила через місто — в обох випадках зруйнувавши його.

Після відходу французьких військ для захисту західних кордонів Російської імперії у місті було збудовано Ковенське укріплення (бастіон). Його залишки збереглися до наших днів. Ковенська губернія з центром в Ковні (Каунасі) була сформована в 1843 році. В 1862 прокладений залізничний шлях, який з'єднав Російську та Німецьку імперії. Каунас став важливим залізничним хабом з одним з перших залізничних тунелів в імперії, який знаходиться біля міста.

Після невдалого Січневого повстання проти Російської імперії, царська влада перевезла Католицьку семінарію Варная, єпископа Мотеюса Валанчуса та Жмудську єпархію до Каунасу, де їм був наданий Монастир бернардинів та Церкву Георгія Мученика.

Тільки обраним дворянам було дозволено навчатися в семінарії, єдиним винятком був селянин Антанас Баранаускас, який незаконно отримав документи від Кароліни Праняускайте. Згодом він почав читати лекції, використовуючи литовську мову, а не російську, і сильно вплинув на дух семінаристів, розповідаючи про давню Литву і особливо її земляні кургани. Потім, багато зі студентів семінарії, були активними учасниками руху «Книгоноші» (люди, які під час обмежень литовського друку в Росії (1864—1904), нелегально привозили і поширювали позазаконні латинкові книги литовською мовою; феномен литовської історії XIX століття). Каунаська духовна семінарія стала повністю литовськомовною, коли в 1909 році ректором семінарії став професор Йонас Мачюліс-Майроніс, який замінив польську мову для навчання литовською.

Міжвоєнний час та російська окупаціяРедагувати

Впродовж 1920—1940 років «тимчасова столиця» Литовської Республіки. У 1920 році в Каунасі був зібраний Установчий Сейм, що поклав початок законодавчій системі держави. За часів незалежності Каунас розрісся, збільшилася кількість жителів, були побудовані нові архітектурні пам'ятники в стилі функціоналізм, райони Каунаса Алексотас і Віліямполе були з'єднані з центром міста за допомогою мостів через річки Нямунас і Неріс. У 1924 році почали курсувати автобуси, а в 1928 році було побудовано водопровід . Велику роль у розвитку міста в той період часу зіграв його бургомістр Йонас Вілейшіс. Під час першої радянської окупації Каунас відігравав роль столиці ЛРСР. Після німецького вторгнення в 1941 році — центр Генеральної округи Литви. 

31 липня 1944 року Литва знову була окупована радянськими військами. Після відновлення радянської влади в Литві, у Каунасі і його околицях активізувався партизанські загони «лісових братів», які чинили опір проти окупантів до 1953 року. 

2 листопада 1956 року на День Всіх Загиблих у місті пройшли демонстрації литовської молоді, що носили антирадянський характер, які привели до сутичок з міліцією. В результаті були проведені арешти учасників, кілька людей було відраховано з навчальних закладів. 14 травня 1972 року 19-річний Ромас Каланта, у знак протесту проти радянської влади в Литві, вчинив самоспалення поруч з фонтаном біля музичного театру на алеї Лайсвес. Це викликало в місті масові заворушення, які, однак, були швидко придушені[10].

СучасністьРедагувати

Наприкінці 1980-х років в Каунасі посилюється антикомуністичний рух. 10 червня 1988 було сформовано місцеве відділення організації «Саюдіс», а 9 жовтня цього ж року прапор Литви було піднято над вежею Військового музею Вітовта Великого. 16 лютого 1989 року, у річницю прийняття акта про незалежність Литви 1918 року, кардинал Вінцентас Сладкявічюс на проповіді в Каунаському кафедральному соборі вперше закликав до відокремлення від СРСР. Після закінчення служби у центрі міста відбулися урочистості, присвячені установці нового Монумента Волі на місці знесеного після війни радянською владою, у яких, за деякими даними, взяло участь близько 200 тис. Чоловік.

31 серпня 1993 року місто залишили останні російські військові Північно-Західної групи. У вересні цього ж року, під час свого візиту в Литву, Каунас відвідав Папа Римський Іоанн Павло II, зробивши службу і зустрівшись з молоддю на стадіоні ім. Дарюса і Ґіренаса. У зустрічі взяло участь близько 30 тис. Чоловік.

18 серпня 2011 року в місті відкрито комплекс «Жальгіріс-Арена», що став найбільшою критою багатофункціональною ареною в країнах Балтії[10].

НаселенняРедагувати

У 1989 році населення становило 418 087 осіб, за даними загального перепису населення 2001 року — 381 300, у 2004 році — 368 917.

Нижче наведено динаміку населення міста Каунаса протягом його історії. Як видно, найбільшим було збільшення населення в радянський період за рахунок міграції литовських селян у міста і деякого припливу мігрантів з сусідніх слов'янських республік Радянського Союзу.

Етнічний складРедагувати

На відміну від Вільнюса і Клайпеди, Каунас — одне з найбільш моноетнічних міст Литви. Литовці становлять майже 93 % його населення, найбільшими етнічними меншинами є росіяни, українці та білоруси (близько 6 %). Більшість жителів середнього та старшого поколінь володіє російською мовою.

Етнічний склад населення Каунаса за переписом 2001 р.:

  1. Литовці 92,9 %
  2. Росіяни 4,4 %
  3. Українці 0,5 %
  4. Поляки 0,4 %
  5. Інші 1,8 %

Раніше в історії міста, до Другої світової війни і масової депортації поляків, найбільшими меншинами в місті були поляки і євреї, на яких у сумі доводилося до 4/5 населення дореволюційного Каунаса.

Етнічний склад населення Каунаса за переписом 1939 р.:

  1. Литовці 60 %
  2. Євреї 25 %
  3. Поляки 10 %
  4. Східні слов'яни 5 %

Етнічний склад населення Ковна за переписом 1919 р.:

  1. Поляки 42 %
  2. Євреї 31 %
  3. Литовці 16 %
  4. Росіяни 1,5 %
  5. Інші 1,0 %

(Частина сильно полонізованої литовської еліти, проте, продовжувала враховуватися як поляки в царській Росії).

ОсвітаРедагувати

Діють вищі навчальні заклади: політехнічний і медичний університети та інститут фізичної культури, ветеринарна академія, академія музики і театру, 12 середніх спеціалізованих навчальних закладів.

ТранспортРедагувати

Докладніше: Конка у Каунасі
 
Автовокзал у Каунасі

У місті розташована найстаріша пасажирська міжміська автобусна станція у Литві, яка заснована 1928 року. У 2017 році реконструйована. «UAB Kautra» — один з найбільших литовських пасажирських автоперевізників, здійснює перевезення пасажирів на міжнародних та місцевих маршрутах.

Каунас — найбільший вузол автошляхів. Через місто проходять автошляхи національного значення та європейські магістралі, що перетинають Литву:

Міський транспортРедагувати

 
Автобус у Каунасі

У Каунасі діє автобусна (49 маршрутів) і тролейбусна (16 маршрутів) мережі, що з'єднують всі частини міста та околиці.  Оплата здійснюється за допомогою передплачених квитків, які є можливість придбати у кіосках або у водія.

 
Каунаський тролейбус Solaris Trollino

З 2007 року можна придбати електронний квиток, що дійсний у міському громадському транспорті, використовуючи інтернет, телефон, банкомати або за готівку.  Вартість проїзду — 1 євро (2019).

ФунікулерРедагувати

Горбкуватий рельєф міста сприяв відкриттю у 1930-х роках фунікулерів у районах Жалякальніс (1931) та Алексотас (1935).  Фунікулери є одним з найстаріших, що діють у Європі і мають технологічну та архітектурну цінність. На початку 2000-х років фунікулери пройшли капітальний ремонт, і продовжують використовуватися і як транспортний засіб, і як туристичний атракціон. Вони виглядають так само, як і майже століття назад. Побудовані німецькою фірмою AEG фунікулери мають наступні характеристики:

  • Місткість вагона — до 35 осіб;
  • Час руху — близько 1,5 хвилини;
  • фунікулер Жалякальніс: кут нахилу 14° 39', довжина — 142 м;
  • Фунікулер Алексотас: кут нахилу 18° 00', довжина — 133 м.

Повітряне сполученняРедагувати

 
Каунаський міжнародний аеропорт

Каунаський міжнародний аеропорт — другий аеропорт з пасажироперевезень у Литві. Побудований у Каунаському районі біля селища Кармелава 1988 року. У 2005 році аеропорт реконструйований. Істотне поліпшення повітряного транспортного сполучення із Західною Європою зробило Каунас легко доступним для іноземних туристів. Аеропорт розташований за 13 км від центру Каунаса. Прямими сполученнями з Каунаського міжнародного аеропорту можна дістатися до 11 країн світу. Авіакомпанія Ryanair 4 травня 2010 року обрала Каунаський аеропорт першим основним пунктом призначення у регіоні. Аеропорт підпорядкований відомству Міністерства повідомлення Литовської Республіки.

З 1915 року у Каунасі також працює найстаріший аеродром у Литві «С. Даріус і С. Ґіренас». Нині аеродром використовується для спортивної та туристичної авіації.

КультураРедагувати

ТеатриРедагувати

У місті діють чотири театри :

  • Державний музичний театр,
  • Державний академічний драматичний театр
  • ляльковий театр
  • Камерний театр молоді.

МузеїРедагувати

  • Національний художній музей імені Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса
  • Каунаська картинна галерея
  • Музей чортів (твори та колекції Антанаса Жмуідзінавічуса)
  • Литовський музей авіації
  • Литовський музей медичної та фармацевтичної історії
  • Литовський музей спорту
  • Каунаський музей кераміки
  • Каунаський музей Литовських національних музичних інструментів імені Повіласа Стулга
  • Каунаський музей заслання та опору
  • Каунаський поліцейський музей
  • Каунаський музей для сліпих
  • Музей історії комунікацій
  • Музей грошей
  • Музей форту Каунас IX
  • Атомний бункер
  • Будинок Сугіхара

Колекція місцевої художньої галереї почала формуватися ще за часів Республіки Обох Народів (відомої ще як Річ Посполита). Частина творів у 19 столітті була конфіскована і вивезена в Росію царським урядом як покарання за підтримку містянами польських національно-визвольних повстань. В 20 столітті литовська закордонна діаспора доповнила зібрання передавши ряд полотен європейських майстрів, серед яких:

У місті діє Центр культур різних народів — культурно-просвітницька організація, створена для збереження культурної ідентичності національних меншин і сприяння їх інтеграції в литовське суспільство. Центр укріплює міжнародну і національну толерантність, а також прагне розвивати громадянське суспільство.[11][12]

Пам'ятки архітектуриРедагувати

Каунас — стародавнє місто, де є як пересічна, так і цікава забудова. Серед маловиразної архітектури є й значуща: залишки Каунаського замку, костел Вітовта (закладений у 1400 році), кафедральний собор Петра і Павла (15 ст. добудований в 17 ст.), палац Масальських (поч.17 ст. ренесанс) і багато інших древніх цікавих споруд.

Український слідРедагувати

2012 року в Каунасі відкрита пам'ятна дошка на честь полковника Армії УНР, команданта УВО, голови Проводу українських націоналістів Євгена Коновальця. Таблицю встановили на будинку Laisvės al. 34, у якому часто бував полковник, маючи литовське громадянство.

Див. такожРедагувати

Відомі людиРедагувати

Українці у містіРедагувати

ПриміткиРедагувати

Джерела й літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати