Підляське воєводство

воєводство Польщі

Підля́ське воєво́дство (пол. Województwo Podlaskie) — воєводство в Польщі, лежить у північно-східній його частині, межуючи з Білоруссю і Литвою. У регіоні чотири національні і три ландшафтні парки. Південно-східна частина воєводства охоплює історичний край Підляшшя[3].

Підляське воєводство
Województwo podlaskie
POL województwo podlaskie COA.svg
POL województwo podlaskie flag.svg
Герб Прапор
Podlaskie (EE,E NN,N).png
На мапі Польщі
Адміністративний центр Білосток
Населення: 1 176 576[1]
Площа: 20 187,02[2]
Густота: 58
Номери автомобілів: B
TERYT: 20 Код ISO: PL-PD


Адмніністративний поділ
повіти гродські
земські
3
14
ґміни міські
місько-сільські
сільські
13
25
80
Влада
Уряд
Воєвода: Богдан Пашковський
Маршалок: Артур Косицький
Адреса: ul. Mickiewicza 3
15-213 Białystok (воєвода)

ul. Wyszyńskiego 1
Białystok (маршалок)

Лого воєводства:
Podlaskie logo.svg
Мапа
Офіційна сторінка

Північна частина регіону — Сувальське поозер'я з найглибшим у низовинній частині Європи озером Ханьча. Його глибина досягає 108 м. Околиці озера — утворений льодовиком рельєф Сувальського ландшафтного парку.

У регіоні є й дика Августовська пуща, що обступає озеро Віґри. Пущу перетинає старовинний Августовський канал, справжній пам'ятник інженерної техніки, що діє з 1839 року. Канал сполучає річки Бєбжа і Німан, по польській стороні на ньому 14 шлюзів, зокрема 9, що збереглися з XIX століття.

ІсторіяРедагувати

До вересня 1939 року територія області входила до складу Польської Республіки. У той час, згідно із секретним Пактом Молотова-Ріббентропа між СРСР та нацистською Німеччиною, вона була зайнята військами Радянського Союзу. 22 жовтня того ж року радянська влада організувала на зайнятій території вибори. Майже всі кандидати були підібрані радянською владою, незалежних кандидатів не допускали, громадяни були змушені голосувати, а у всьому краї почався терор і репресії проти тих, хто не підтримував радянську владу. Згідно з офіційними результатами, за радянських кандидатів проголосувало 90% виборців. Після виборів, «обрані» депутати на зборах у Білостоці 28-30 жовтня звернулися з проханням приєднати ці землі до складу Білоруської РСР. 2 листопада Білосточчина була включена до складу СРСР. 9 грудня радянська влада розділила зайняті території на області — таким чином була створена і Білостоцька область.

Всі ці рішення вважалися незаконними з точки зору міжнародного права. Заняття північно-східних земель міжвоєнної Польської Республіки та включення їх до складу СРСР порушувало положення багатьох міжнародних договорів, зокрема Ризького мирного договору 1921 р., Договору про ненапад 1932 р. і Лондонської конвенції 1933 року про дефініції агресора. З цієї причини міжнародне співтовариство вважало територію Білостоцької області частиною Польщі під радянською окупацією.

У липні 1944 року місто було відвойовано радянськими окупантами і приєднано до Білорусі. 20 вересня 1944 року Білосток з прилеглими районами було передано Польщі, яка почала проводити політику насильницького виселення звідти білорусів і українців. У 1946 році під час адміністративного поділу з цих територій було утворене Білостоцьке воєводство. У 1975 році воєводство було поділено між трьома меншими: Білостоцьким, Сувалкським і Ломжинським. Під час нової адміністративної реформи 1998 року з регіону було утворено Підляське воєводство.

ГеографіяРедагувати

РозміщенняРедагувати

Підляське воєводство межує:

Міста з населенням від 50 000Редагувати

Місто Населення Площа
  Білосток 291.823 102 км²
  Сувалки 69.268 65,50 км²
  Ломжа 63.819 32,71 км²

Адміністративний поділ Підляського воєводстваРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Wyniki badań bieżących – Baza Demografia – Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 25 листопада 2020. 
  2. Urząd Statystyczny w Białymstoku. bialystok.stat.gov.pl. Процитовано 14 лютого 2020. 
  3. Аркушин Г. Л. Українська більшість Берестейщини як сучасна меншість // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2015. — № 26. — С. 6. Архівовано з джерела 30 серпня 2021. Процитовано 17 лютого 2020.


  Вармінсько-Мазурське воєводство   Литва
    Білорусь
  Мазовецьке воєводство   Люблінське воєводство