Сокольський повіт
Сокольський повіт (біл. Сакольскі павет) — історична адміністративно-територіальна одиниця в складі Білостоцької області та Гродненської губернії, яка існувала в 1808–1920 роках. Центр — місто Соколка.
| Сокольський повіт | ||||
 | ||||
 | ||||
| Губернія | Гродненська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Сокулка|Соколка | |||
| Створений | 1808 | |||
| Площа | 2290,6 (1897) | |||
| Населення | 110 545 осіб (1897) | |||
| Густота | 48.3 осіб / верст² | |||
| Найбільші міста | Соколка, Васильков, Домбров | |||
Історія ред.
Повіт у складі Білостоцької області Російської імперії був створений 1808 року на території, після того як відійшов від Пруссії за Тільзитським миром. 1843 року, у зв'язку з ліквідацією Білостоцької області, повіт було передано до складу Гродненської губернії. 1920 року повіт відійшов до Польщі.
Адміністративний поділ ред.
1913 року в повіті було 13 волостей:[1]
- Багновська (центр — с. Домурати),
- Гребеневська (центр — м. Новий Двір),
- Зубрицька (центр — с. Бабики),
- Каменковська (центр — с. Яновщизна),
- Каменська (центр — с. Стоцьк),
- Круглянська (центр — м. Кузьниця),
- Маковлянська (центр — містечко Сідра),
- Нововольська,
- Островська,
- Острогорська,
- Романовська (центр — с. Лозове),
- Трофимовська,
- Черновеська.
Населення ред.
За даними перепису 1897 року в повіті проживало 110,5 тис. осіб.
За національним складом: білоруси — 83,8 %; євреї — 12,2 %; росіяни — 1,8 %; поляки — 1,2 %. У повітовому місті Соколці проживало 7598 осіб, у заштатних Василькові — 3880, Домброві — 1988, Корицині — 683, Кузьниця — 1346, Новий Двір — 1300, Одельську — 1462, Суховлі — 3203, Янові — 2296[2]