Вікіпедія

Аркушин Григорій Львович

український мовознавець

Григорій Львович (Левкович) Аркушин (нар. 19 квітня 1948, Сильне, Ківерцівський район, Волинська область) — український мовознавець, доктор філологічних наук, професор кафедри історії та культури української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки, керівник Західнополіського ономастико-діалектологічного центру факультету філології та журналістики[2][3][4]. У своїй науковій роботі насамперед досліджує питання української діалектології (зокрема, вивчає західнополіські говірки), ономастики, жаргону та арґо[2].

Аркушин Григорій Львович
Народився 19 квітня 1948(1948-04-19) (76 років)
Сильне, Ківерцівський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність мовознавець
Alma mater Волинський національний університет імені Лесі Українки
Знання мов українська
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України[1] Відмінник освіти України
Сайт arkushyn.lutsk.ua

Біографія ред.

Народився 19 квітня 1948 року в селі Сильне Ківерцівського району Волинської області УРСР у родині колгоспників[2][3][5][6]. У 1966 році закінчив Силенську (Сильненську) середню школу[5]. У 1967—1972 роках навчався в Луцькому педагогічному інституті за спеціальністю «Українська мова і література»[2][3][5]. У 1967—1970 роках викладав географію та українську мову і літературу в Чорнизькій восьмирічній школі, у 1970—1976 роках українську мову та літературу в Домашівській восьмирічній школі, у 1976—1986 роках українську мову та літературу в Городищенській восьмирічній школі[5]. У 1981—1985 роках навчався на аспірантурі в Ужгородському державному університеті[5][3].

У 1986 році захистив кандидатську дисертацію «Мисливська лексика західнополіських говорів»[5]. З 1986 року працює в Луцькому педагогічному інституті (пізніше називався Східноєвропейським державним (національним) університетом, сьогодні Волинський національний університет імені Лесі Українки)[2]. У 1986—1989 роках працював старшим викладачем на кафедрі педагогіки і методики початкового навчання, а з 1990 року — на кафедрі української мови[5]. З 1993 року обіймав посаду доцента кафедри історії та культури української мови[5][3]. У 2005 році захистив докторську дисертацію «Іменний словотвір західнополіського говору» та здобув науковий ступінь доктора філологічних наук[7][2]. У 2006 році обійняв посаду професора кафедри історії та культури української мови у Волинському державному університеті[3][2][8].

Бібліографія ред.

Григорій Аркушин є автором понад 20 книг та 200 статей, присвячених насамперед питанням діалектології та ономастики, його зусиллями була зібрана велика колекція фоно- та відеозаписів із Західного Полісся[9][6].

Одноосібні видання ред.

  • Словник семантичних діалектизмів Західного Полісся // Поліська дома. — Луцьк, 1991. — С. 113‒185.
  • “А хтось же вас народжував, слова…”. — Луцьк : Надстирʼя, 1993. — 32 с.
  • Силенська гуторка : Топоніміка, люди, мова. — Мельбурн : Спадщина, 1994. — 190 с. — (Інститут Дослідів Волині, Вінніпег)
  • Силенська гуторка. — Луцьк : Вежа, 1996. — 168 с. — (ТОВ “Ковельська міська друкарня”)
  • Словник західнополіських говірок : у 2 т. — Луцьк : РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. — ISBN 966-600-007-5.
  • Іменний словотвір західнополіського говору. — Луцьк : Вежа, 2004. — 764 с.
  • Сказав, як два звʼязав : Народні вислови та загадки із Західного Полісся і західної частини Волині. — Люблін ‒ Луцьк, 2005. — 177 с.
  • Словник евфемізмів, уживаних у говірках та молодіжному жаргоні Західного Полісся та західної частини Волині. — Луцьк ‒ Люблін, 2005. — 198 с.
  • Голоси з Підляшшя (Тексти). — Луцьк : Вежа, 2007. — 536 с. + DVD
  • Атлас західнополіських фаунономенів. — Луцьк : Вежа, 2008. — 322 с.
  • Атлас мисливської лексики Західного Полісся. — Луцьк : Вежа, 2008. — 410 с.
  • Голоси з Волинського Полісся (Тексти). — Луцьк : Вежа, 2010. — 542 с. + 2 DVD
  • Західнополіська діалектологія : навч. посіб. з регіон. діалектології для студ. спец. “Укр. мова та літ.”. — Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. — 256 с.
  • Голоси з Берестейщини (Тексти). — Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. — 536 с. + DVD
  • Народна лексика Західного Полісся. — Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2014. — 236 с.
  • “Всьогó на свíти хватáє…” (фольклор, звичаї та обряди західного Полісся у діалектологічних записах). — Луцьк : Вежа-Друк, 2015. — 212 с.
  • Словник західнополіських говірок. А‒Я. — Вид. 2-ге переробл., випр. і доп. — Луцьк, 2016. — ISBN 978-966-361-815-9.
  • Словник західнополіських діалектизмів у художній літературі. — Луцьк : ПП Іванюк В. П, 2018. — 268 с.

Упорядник видань ред.

  • Із досліджень західнополіських говірок : Бібліографічний опис / Уклад.: Г. Л. Аркушин, Ю. В. Громик, Ф. Д. Климчук. — Луцьк : Вежа, 2007. — 56 с.
  • Словник мікротопонімів і мікрогідронімів північно-західної України та суміжних земель : У 3-х томах / Упоряд. Г. Л. Аркушин. — Луцьк : Вежа, 2006‒2007.
  • Словник прізвиськ північно-західної України : У 3-х томах / Упорядник Г. Л. Аркушин. — Луцьк : Вежа, 2009.
  • Словник варіантів власних імен північно-західної України. А‒Я / упорядник Г. Л. Аркушин. — Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2009. — 372 с.
  • Словник луцьких жаргонізмів і сленгізмів / упоряд. Г. Л. Аркушин. — Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2011. — 272 с.
  • Словник прізвищ північно-західної України і суміжних земель / упорядник Г. Л. Аркушин. — Луцьк : Вежа-Друк, 2013. — 556 с.
  • Словник зоонімів північно-західної України. А‒Я / упоряд. Г. Л. Аркушин. — Луцьк : ПП Іванюк В. П, 2016. — 288 с.

Нагороди ред.

  • Знак «Відмінник освіти України» (1998[5])
  • Міжнародна нагорода імені Юзефа Лободовського (27 вересня 2019[10])

Відгуки ред.

Григорій Львович Аркушин – то в моєму житті, не боюся перебільшення, ціла епоха, якщо брати до уваги інтелектуальний та емоційний досвід. Учений європейського рівня, викладач найвищої кваліфікації; людина феноменальної працелюбності та енциклопедичних знань, якими щедро ділиться зі своїми учнями; яскрава особистість, надзвичайно чутлива до слова і вельми майстерна в послуговуванні ним… Жива народна мова стала для Григорія Львовича змістом усієї його наукової діяльності, і це зацікавлення-залюблення виявилося настільки органічним, симпатичним і щирим, що не одне покоління студентів перейняло саме таке – трепетне – ставлення до української мови загалом і народної говірки зокрема.

— Юрій Громик, український мовознавець, декан факультету філології та журналістики ВНУ імені Лесі Українки[9]

Примітки ред.

  1. ↑ Указ президента України № 195/2021
  2. ↑ а б в г д е ж Моренко А. Г. Аркушин Григорій Львович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
  3. ↑ а б в г д е Аркушин Григорій Львович. eenu.edu.ua. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 1 березня 2020.
  4. ↑ Аркушин Григорій Львович, 2018, с. 5.
  5. ↑ а б в г д е ж и к Аркушин Григорій Львович, 2018, с. 10.
  6. ↑ а б Біографія (укр.). Григорій Аркушин. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 1 березень 2020.
  7. ↑ Аркушин Григорій Львович, 2018, с. 10-11.
  8. ↑ Аркушин Григорій Львович, 2018, с. 11.
  9. ↑ а б До ювілею професора Григорія Аркушина. http://prosvit.org/. ПроСВІТ. 20/04/2018. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 1 березня 2020.
  10. ↑ У Луцьку вп’яте вручать нагороди імені Лободовського. monitor-press.com (uk-UA) . Волинський монітор. 24 вересня 2019. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 1 березня 2020.

Джерела ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аркушин_Григорій_Львович&oldid=41838863