Високе-Мазовецьке

місто та міська ґміна Польщі

Висо́ке-Мазове́цьке (пол. Wysokie Mazowieckie) — місто в східній Польщі, Підляське воєводство, Високомазовецький повіт. Адміністративний центр повіту. Розташоване на річці Брок. Відоме як село Високе з початку ХІІІ ст. У ХV ст. стало королівським містечком. Отримало міське самоврядування за магдебурзьким правом 1503 р., проте згодом перетворене на приватне містом. Один із міських центрів Дорогочинської землі й Підляшшя. Знищене у ХVII ст. в ході Шведського потопу. Після поділу Польщі в 1795 р. відійшло до Російської імперії, було перейменоване на Мазовецьк. Під час Другої світової війни входило до складу Білоруської РСР (1939—1939) та Німецької держави (1941—1945). Найстаріша будівля — парафіяльна церква Івана Хрестителя і всіх святих, один із центральних католицьких храмів Підляшшя.

Високе-Мазовецьке
Wysokie Mazowieckie

Герб Прапор
Герб Прапор
Wysmaz chrzciciel fc21.jpg
Основні дані
52°55′ пн. ш. 22°30′ сх. д. / 52.917° пн. ш. 22.500° сх. д. / 52.917; 22.500
Країна Польща Польща
Регіон Підляське воєводство
Столиця для Q9271122? і Q21641354?
Засновано 1492
Площа 15,24 км²
Населення 9516 (2011)[1]
· густота 608 (2008[2]) осіб/км²
Водойма Brok[d]
Телефонний код (48) 86
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів BWM
GeoNames 754479
Поштові індекси 18-200
Міська влада
Вебсайт wysokiemazowieckie.pl
Мапа


CMNS: Високе-Мазовецьке у Вікісховищі

НазваРедагувати

  • Високе-Мазовецьке (пол. Wysokie Mazowieckie; лит. Mazovijos Vysokis; біл. Высокае Мазавецкае) — сучасна назва.
  • Високе (пол. Wysokie) — первісна назва.
  • Мазовецьк (рос. Мазовецк, пол. Mazowieck) — назва у 1886[3]—1918 рр. У деяких джерелах помилково — Мазовець.

ГеографіяРедагувати

Високе-Мазовецьке розташоване на березі річки Брок.

ІсторіяРедагувати

Докладніше: Підляшшя
  • Високе-Мазовецьке — давнє поселення Дорогочинської землі в долині річки Брок[3]. Її населення складали вихідці з Мазовії та західних земель польських князівств династії П'ястів[3]. Центром долини було місто Свіцьк, за 6 верст від Високого, де на початку ХІІІ ст. була збудована церква і, ймовірно, ринок-торжок[3]. Вперше Високе згадується у документі мазовецького князя Конрада від 1203 року, у якому перелічені села, прилеглі до округи міста Свіцька[3].
  • У XV ст., внаслідок занепаду Свіцька, зросло значення Високого, що перетворилося на королівське містечко, «закладене» польським королем і великим князем литовським Казимиром IV[3]. 1469 року тут було зведено парафіяльну католицьку церкву[3]. Містечко перебувало під владою великокняжого намісника в Дорогочині.
  • 1503 року, у Вільні, польський король і великий князь литовський Олександр І надав Високому привілей на магдебурзьке право[3]. Він підтвердив старі звичаї міста і дозволив міщанам варити пиво, що було привілеєм дорогочинського війта і намісника. Високе звільнялося від суду і податків намісника, отримувало власний суд війта і райців, мусило сплачувати чинш на користь короля[3].
  • У середині XVI ст. державна влада перетворила Високе на приватне місто, яке відтоді декілька разів міняло власників[3]. Під час Шведського потопу воно нищилося пожежами і занепало[3].
  • 1775 року, коли дідичем Високого був Ян Потоцький, місто мало 123 будинки, які сплачували подимне[3]. Двома роками раніше Потоцький збудував нову парафіальну дерев'яну католицьку церкву на місці спаленої (сучасна церква Івана Хрестителя і всіх святих)[3].
  • 1780 року володарем Високого став кавалерійський поручник Анжей Пйотровський, дворянин короля Станіслава-Августа[3]. На його прохання король надав місту право проводити 4 ярмарки[3]. Наступною володаркою Високого була Анела Угорська, коритницька старостиня[3].
  • 1874 року в місті було вперше прокладено бруковані вулиці замість земляних[3]. Наступного року через Високе проклали дорогу зі станцією в Шепетово, що сполучала Варшаву і Петербург, а також провели лінію телеграфу[3]. 1877 року місто освітили нафтовими ліхтарями[3]. Між 1875 і 1878 роками парафіяльна церква була замінена кам'яним храмом у стилі класицизму.
  • У 2-й половині ХІХ ст. Мазовецьк був центром Мазовецького повіту Ломжинської губернії Російської імперії[3]. Тут розташовувався повітовий уряд, римо-католицька і греко-католицька церкви, дві синагоги, початкова школа[3]. У місті мешкало близько 3 тисячі душ[3].
  • На початку Другої світової війни, 10 вересня 1939 року, Високе-Мазовецьке без опору захопили німецькі війська. Згідно з німецько-радянськими домовленостями місто передали москалям, які включили його до складу Білоруської РСР. Проте вже 22 червня 1941 року, на початку німецько-радянської війни, німці визволили Високе-Мазовецьке від московської влади й розпочали політику терору проти місцевого населення. В часі війни окупанти стратили 3892 особи польської та інших національностей, а також винищили 2-тисячну єврейську громаду міста, з якої уціліло тільки кільканадцять осіб.

НаселенняРедагувати

 
Етнічна карта Підляшшя, 1875 р.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 4596 983 3200 413
Жінки 4920 890 3083 947
Разом 9516 1873 6283 1360

ДинамікаРедагувати

ЦерквиРедагувати

  • Церква Івана Хрестителя і всіх святих — римо-католицький храм XV ст., перебудований у 1875-1878 рр. Отримував привілеї від королів і пап у 1496, 1646, 1720, 1769, 1773, 1779 і 1856 рр[3]. Називався у документах «Підляською церквою-матір'ю»[3].
  • Церква Петра і Павла — римо-ккатолицький храм ХХ ст.
  • Церква Різдва Богородиці — римо-католицький храм, колишня православна і греко-католицька церква XVI ст.

Міста-побратимиРедагувати

  Алпіарса

ПриміткиРедагувати

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я Słownik geograficzny Królestwa Polskiego... T. XIV, S. 138.
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Високе-Мазовецьке