Відкрити головне меню

Ковельський район

район у Волинській області (Україна)

Ко́вельський райо́н — сільський район, один з 16 у Волинській області. Районний центр: місто Ковель. Ковельський район утворено у 1939 році. Населення району — 40 549 осіб, площа 1 723 км². До складу району входить 2 селища та 91 село.

Ковельський район
Kovel Raion coat of arms (lesser).svg Flag of Kovel raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Волинська область
Код КОАТУУ: 0722100000
Утворений: 1939
Населення: 40443 (на 1.4.2016)
Площа: 1723 км²
Густота: 23.6 осіб/км²
Тел. код: +380-3352
Поштові індекси: 45000—45093
Населені пункти та ради
Районний центр: місто Ковель
Селищні ради: 2
Сільські ради: 28
Смт: 2
Села: 91
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 45000, Волинська обл., м. Ковель, вул. Незалежності, 73, 5-33-13
Веб-сторінка: Ковельська РДА
Голова РДА: Матяшук Сергій Васильович
Голова ради: Якубук Петро Григорович
Мапа

Commons-logo.svg Ковельський район у Вікісховищі

Розташований на річці Турія правій притоці Прип'яті. Місто Ковель засновано на основі села Ковле та отримало Магдебурзьке право згідно з королівською грамотою від 24 грудня 1518 року. У 1518 році Ковле стало містом.

Зміст

ГеографіяРедагувати

Ковельський район повністю розташований в зоні мішаних лісів. З-поміж дерев розповсюдженні сосна, береза, вільха. Поверхня рівнинна, відноситься до Поліської низовини, яка є частиною Східноєвропейської рівнини. Ґрунти переважають дерново-підзолисті, торф'яники, луки та болотисті[1]

З-поміж корисних копалин є поклади торфу, сапропелю, піску, глини, крейди, вапняку[1]

Район відноситься до басейну двох правих приток Прип'яті: Турії та Стоходу. Турія протікає в західній частині району, Стохід — в східній. Також районом протікають річечки Воронка та Рудка, що впадають в Турію. [1]

В районі багато озер, зокрема Доротищенське, Кричевичське, Любитівське, Любче, Нечимне, Охотин, Повурське, Уховецьке та інші.

ЕкономікаРедагувати

Станом на середину 2009 року в районі мешкало 11 555 пенсіонерів. Офіційно зайнятих у всіх сферах економічної діяльності — 6 224 осіб, з них 3 446 працюють у невиробничій сфері, 1 825 в сільському господарстві, 862 в промисловості та 91 на будівництві. Середня зарплата за 1-е півріччя 2009 року становила 994 ₴. [2]

Сільське господарствоРедагувати

На території району станом на 2009 року діяло 32 сільськогосподарських підприємств, 113 фермерських господарств та 12 661 індивідуальних господарств. Сукупна площа сільгосп угідь становить 94.9 тис. га. [2]

В структурі сільськогосподарського виробництва 52% складає тваринництво, головним чином м'ясо-молочне. На рослинництво припадає 48%, головно вирощування зернових та кормових культур. [2]

Промисловість та будівництвоРедагувати

Станом на 01 липня 2009 року в районі було 8 зареєстрованих промислових та 2 будівельних підприємств. Малих підприємств — 24 та півтори тисячі підприємців-фізичних осіб. Мале підприємництво становить 8,1% від ВВП району. [2]

ТранспортРедагувати

Завдяки тому, що районний центр Ковель є траспортним вузлом, територією району проходить низка важливих транспортних коридорів, серед них європейські автошляхи E85 та E373, також Р15, Т 0311.

Великим транспортним вузлом є станція Ковель, з якої розходяться шляхи у шести напрямках: у бік польського кордону Ягодин, білоруського кордону Заболоття, лінія схід-захід Здолбунів, Сапіжанка, північний дублюючий східний коридор на Сарни, лінія регіонального значення до Каменя-Каширського.

Залізничні станції: Вербка, Голоби, Любитів, Мощена, Повурськ та Радошин.

Та 25 зупинних пунктів: 352 км, 442 км, Білин-Волинський, Вівчицьк, Гредьки, Грив'ятки, Гущин, Депо, Доротище, Дубова, Заячівка, Колодяжне, Кошари, Круги, Лапні, Луківка, Люблинець-Волинський, Магари, Несухоїже, Погіньки, Стебле, Стохід, Уховецьк, Фасти та Черкаси-Волинські.

Адміністративний поділРедагувати

Районним центром є місто Ковель, яке проте має статус міста обласного підпорядкування та не входить до складу району. Район складається з 2 селищних рад і 28 сільрад. До району входить 2 селища міського типу: Люблинець та Голоби і 91 село. [3]

ДемографіяРедагувати

Населення Ковельського району в цілому скорочується. Депопуляція відбувається за рахунок значного скорочення сільського населення, міське населення зростає. Проте частка міського населення не значна, а тому слабко впливає на загальну динаміку населення. [4] Станом на 1-й квартал 2012 року населення становить 40 540. [5] Станом на 01 березня 2012 року народжуваність становить — 14,6‰, смертність — 16,1‰, депопуляція — 1,5‰. [2] На 01 липня 2009 року демографічні показники були гіршими: народжуваність була — 15,3‰, смертність — 18,7‰, депопуляція — 3,4‰. [6]

Рівень урбанізації формально дуже незначний — 21,1%, в цілому по області — 51,8%. Районний центр — місто Ковель з населенням 68 703 має статус міста обласного підпорядкування та не відноситься до району. Лише два селища міського типу входять до його складу: Голоби (4 131) та Люблинець (4 477). Сільське населення становить 78,9%. [4] Середня щільність населення — 23.5 осіб/км²[2]

Динаміка населення [5][4][1]
 
   Загальне населення
   Сільське населення
   Міське населення

ПерсоналіїРедагувати

У мальовничому краї Ковельщини працювали і писали свої твори видатні поетеси Леся Українка та її матір Олена Пчілка. В родині Косачів у селі Колодяжному гостював Іван Франко.

Великий Кобзар Тарас Шевченко змалював у селі Вербка церкву.

У селищі Голоби у 20-30-х роках XX століття мешкала поетеса, політична діячка Галина Мневська (Галина Орлівна). Проживав письменник-гуморист Михайло Хижко (уродженець села Глинськ на Сумщині).

У селі Уховецьк народився і певний час проживав відомий український художник Андронік Лазарчук.

У Ковельській в'язниці в 20-х рр. ХХ ст. томилася поетеса Ганна Жежко, авторка збірки «Троянди за ґратами». В наш час[коли?] працюють і проживають відомі поети і письменники Ніна Горик, Степан Скоклюк, Степан Байдюк.

В селі Любитів народився і тривалий час мешкав у Ковелі Самійло Підгірський (18881945), громадський діяч, депутат Української Центральної Ради та Польського Сейму.

У селі Велицьк народився Ісаєвич Дмитро Григорович — член Української Центральної Ради.

Абрамович Дмитро Іванович (18731955) — український історик літератури й мови. Член-кореспондент АН СССР, науковий співробітник ВУАН. Уродженець села Гулівка.

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ковельського району були створені 92 виборчі дільниці. Явка на виборах складала - 78,09% (проголосували 24 573 із 31 466 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 48,98% (12 035 виборців); Юлія Тимошенко - 20,39% (5 010 виборців), Олег Ляшко - 15,37% (3 776 виборців), Анатолій Гриценко - 6,73% (1 654 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 0,69%.[7]

Музеї, пам'ятники та пам'яткиРедагувати

На території району знаходиться музей-садиба Лесі Українки в с. Колодяжне, фонд якого становить 4127 експонатів, музей «Лісової пісні» в урочищі Нечимне та історико-краєзнавчий музей в с. Уховецьк. За 8 км на захід від с. Скулин розташований Ландшафтний заказник «Нечимне».

Під охороною держави перебувають 85 пам'яток історії та культури, з них: археології — 4, історії — 75, мистецтва — 6.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. Стаття: «Ковельський район»
  2. а б в г д е Паспорт Ковельського району (DOC файл). Ковельська районна адміністрація. 2012-04-01. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2012-07-21. 
  3. Відомості про райони, міста і селища міського типу Волинської області (RTF). Верховна Рада України. 2012-01-10. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2012-04-14. 
  4. а б в Чисельність наявного населення України (DOC файл в ZIP архіві). Держкомстат. 2011-01-01. Архів оригіналу за 2012-10-10. Процитовано 2012-05-07. 
  5. а б Чисельність населення. Держкомстат. 2012-03-01. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2012-05-07. 
  6. Паспорт Ковельського району (DOC файл). Ковельська районна адміністрація. 2009. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2012-06-29. 
  7. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-07. 

ПосиланняРедагувати