Горохівський повіт
Горохівський повіт (пол. Powiat horochowski) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Волинського воєводства міжвоєнної Польщі.
Горохівський повіт | |||
---|---|---|---|
пол. Powiat horochowski | |||
| |||
Місто | Горохів | ||
Найбільше місто | Горохів | ||
Країна | Польська Республіка | ||
Регіон | Волинське воєводство | ||
Гміни | 7 сільських і 2 міські | ||
Офіційна мова | польська | ||
Населення | |||
- повне | 122 100 (1931) | ||
- густота | 69,5 осіб на 1 км2 | ||
Площа | |||
- повна | 1.757 км2 км² | ||
Дата заснування | 12 грудня 1920 | ||
| |||
|
Історія
ред.Утворений 12 грудня 1920 р. з частини колишнього Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Адміністративним центром було місто Горохів. До повіту були включені 6 сільських ґмін (Брани, Хорув, Подбрезє, Свинюхи, Скобелка, і Кісєлін) та 1 міська ґміна (Горохів)[1]. У складі повіту було 1 місто і 256 сільських поселень, з них 5 знищених і незаселених[2]. 19 лютого 1921 р. ввійшов до складу новоутвореного Волинського воєводства.
Разом із тим, склад поступово зазнав ряду змін. Зокрема, 1 січня 1925 року ґміну Берестечко вилучено з Дубенського повіту і включено до Горохівського.[3]
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 5 квітня 1934 р. з міста Берестечко вилучено землі сіл Старики і Піски та включені до сільської ґміни Берестечко, натомість з сільської ґміни Берестечко вилучено приміські землі мешканців міста з розпарцельованого (поділеного) маєтку Нарічин і луки мешканців села Кутрів та приєднано їх до міста[4].
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 12 квітня 1934 р. з міста Горохів вилучено давні землі сіл Підліски і Горохів Сільський та включені до сільської ґміни Скобелка[5].
У складі повіту були 181 сільська громада — Солтиство (солецтво) i 2 міста.
27 листопада 1939 р. включений до новоутвореної Волинської області[6]. 17 січня 1940 р. повіт ліквідований у зв'язку з утворенням районів — кожен із кількох ґмін:
- Берестечківський — з міської ґміни Берестечко та сільських ґмін Берестечко і Брани;
- Горохівський — з міської ґміни Горохів та сільських ґмін Подбрезє і Скобелка;
- Локачинський — зі сільських ґмін Хорув і Свинюхи;
- Киселинський (Затурцівський) район — з сільської ґміни Кісєлін.
Географічні дані
ред.Повіт займав південно-західну частину воєводства і межував із заходу з Володимирським повітом, з півночі — з Ковельським, зі сходу — з Луцьким і Дубенським повітами, а з півдня — з Тарнопольським воєводством (Радехівський повіт) і Львівським воєводством (Сокальський повіт).
Площа повіту становила 1.757 км2, населення було 122 тис. осіб (за переписом 1931 року), а густота населення становила 69,5 осіб на 1 км2. Крім української більшості (69,0%) були польська і єврейська меншини.
Адміністративний поділ
ред.Міські ґміни:
- м. Горохів
- м. Берестечко - від 1925
- містечко Локачі - до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
Сільські ґміни
Примітки
ред.- ↑ Dz. Urz. ZTPiE z 1920 r. Nr 5, poz. 41
- ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 6 січня 2017.
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 lipca 1924 r. w sprawie podziału powiatu rówieńskiego na dwie jednostki administracyjne i kreowania powiatu kostopolskiego tudzież regulacji granic powiatów: rówieńskiego, dubnowskiego, łuckiego, ostrogskiego, krzemienieckiego i horochowskiego. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 5 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Beresteczka w powiecie horochowskim, województwie wołyńskiem. [Архівовано 28 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 12 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Horochowa w powiecie horochowskim, województwie wołyńskiem. [Архівовано 28 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР». Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 15 лютого 2017.