Свинюська волость — адміністративно-територіальна одиниця Володимир-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії та Української держави. Волосний центр — містечко Свинюхи.

Свинюська волость
Центр Свинюхи
Площа 13 300 (1885)
Населення 4789 осіб (1885)
Густота 33 осіб / км²
Попередники староство Свинюхи
Наступники ґміна Свинюхи

Наприкінці ХІХ ст. до волості було приєднано деякі поселення сусідньої Скобелецької волостї (Блудів, Єзерці, Колпитів, Пустомити).

Станом на 1885 рік складалася з 11 поселень, 11 сільських громад. Населення — 4789 осіб (2374 чоловічої статі та 2415 — жіночої), 695 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 7257 5924
Приватної власності 4557 2673
Казенної власності 1236 8
Іншої власності 250 207
Загалом 13300 8812

Основні поселення волості:

  • Свинюхи — колишнє державне містечко за 45 верст від повітового міста, волосне правління, 911 осіб, 140 дворів, православна церква, 2 єврейські молитовні будинки, школа, поштова станція, 2 заїжджі двори, 5 заїжджих будинків, ярмарка, водяний млин.
  • Бубнів — колишнє власницьке село, 379 осіб, 73 двори, православна церква, заїжджий будинок, водяний млин.
  • Войнин — колишнє державне село, 301 особа, 46 дворів, православна церква, заїжджий будинок.
  • Конюхи — колишнє власницьке село, 540 осіб, 85 дворів, православна церква, костел, 2 заїжджі будинки, кузня, водяний млин.
  • Коритниця — колишнє державне село, 745 осіб, 112 дворів, православна церква, заїжджий будинок, вітряк, водяний млин.
  • Линів — колишнє власницьке село, 262 особи, 46 дворів, православна церква, заїжджий будинок, вітряк.

Під владою ПольщіРедагувати

Гміна Свінюхи
1921-1939
Воєводство Волинське
Повіт Горохівський
Адмінцентр гміни Свинюхи
Тип гміни Сільська
Громади 28

18 березня 1921 року Західна Волинь анексована Польщею. З 1921 по 1939 роки волость існувала як ґміна Свінюхи Горохівського повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави.

Польською владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 28 громад[2]:

  1. Блюдів — село: Блюдів та фільварок: Блюдів;
  2. Блюдів — колонія: Блюдів;
  3. Бубнів — село: Бубнів;
  4. Білопіль — фільварок: Білопіль;
  5. Десятина — село: Десятина;
  6. Діброва — колонія: Діброва;
  7. Озерце — фільварок: Озерце;
  8. Колпитів — державний маєток: Колпитів та фільварки: Колпитів I, Колпитів II, Колпитів III;
  9. Конюхи — фільварок: Конюхи;
  10. Коритниця — державне надлісництво: Коритниця;
  11. Королівські-Подільці — колонія: Королівські-Подільці;
  12. Кути — село: Кути;
  13. Линів — фільварки: Линів I, Линів II, Линів III;
  14. Мар'янівка — село: Мар'янівка;
  15. Пілсудщина — колонія: Пілсудщина;
  16. Поморянка — військове селище: Поморянка;
  17. Пустомити — село: Пустомити;
  18. Пустомити — колонія: Пустомити;
  19. Сенкевичі — військове селище: Сенкевичі;
  20. Сутківщина — військове селище: Сутківщина;
  21. Свинюхи — містечко: Свинюхи;
  22. Свинюхи — село: Свинюхи;
  23. Туличів — село: Туличів;
  24. Уманці — село: Уманці;
  25. Войнин — військове селище: Листопадівка;
  26. Ватинець — фільварок: Ватинець;
  27. Защитів — фільварок: Защитів;
  28. Софіївка — колонія: Софіївка.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Локачинського району.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати