Радехівський повіт
Округ
Коронний край size Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина
Центр Радехів
Створений 1912
Найбільші міста Радехів, Лопатин

Радехівський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі спочатку Королівства Галичини та Володимирії (1912-1918), а потім — Західно-Української Народної республіки, Польщі, УРСР і дистрикту Галичина.

Приблизно збігається з територією Радехівського району Львівської області.

Територія повіту становила 1 125 км², населення — 68 508.

Адміністративний центр — місто Радехів, у якому мешкало близько 5 000 осіб.

Австро-Угорщина ред.

Утворений 1912 року. До складу Радехівського повіту ввійшли вся Радехівська (від Кам'янського повіту) і Лопатинська (від Брідського або Бродівського повіту) судові округи. Вважався наймолодшим повітом Галичини[1].

ЗУНР ред.

Повітовим комісаром був Олександер Росткович, інженер, управитель будівельної експозитури (колишній москвофіл). У зв'язку з великою територією повіту був призначений окремий повітовий комісар на Судовий округ Стоянів — Юрій Заремба, селянин. Головою Повітової УНРади і делегатом до УНРади обрали о. Степана Петрушевича, пароха в Холоєві (УНДП). Міським комісаром (бургомістром) був обраний жандарм Стефан Обертає.[2]

Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.

Під польською окупацією ред.

Радехівський повіт
Powiat radziechowski
 
Повіт на мапі воєводства
Країна   Польща
Воєводство Тернопільське
Адміністративний центр Радехів
Населення: 69 300 (1931)
Площа: 1022
Густота: 68


TERYT: Код ISO:
Адмніністративний поділ
 
гміни міські 2
місько-сільські
сільські 9
Адміністрація
Мапа

Після окупації поляками Галичини включений у 1921 р. до новоствореного Тернопільського воєводства.

Радехівський повіт був розташований на північному заході воєводства. Межував із Волинським воєводством на півночі, зі Львівським на заході, а також повітами Тернопільського воєводства: на сході — з Бродівським, на півдні і південному сході — з Кам'янським.

Адміністративний поділ ред.

1 липня 1925 р. з повіту вилучені гміни (села) Руда Бродська, Монастирок Бродський, Станіславчик і Бордуляки і включені до Бродівського повіту[3].

1 квітня 1927 р. вилучено частину сільської гміни Полове Радехівського повіту й утворено самоврядну гміну Тарнувка[4].

1 квітня 1930 р. вилучена частина сільської гміни Нивиці Радехівського повіту і включена до сільської гміни Станіславчик Бродського повіту[5], 15 червня 1934 р. — ще значна частина земель села Нивиці передана селу Станіславчик[6].

У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 14 липня 1934 року «Про поділ повіту Радехівського у воєводстві Тарнопольському на сільські ґміни», 1 серпня 1934 року у Радехівському повіті були утворені об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям).

Міста (Міські ґміни) ред.

  1. містечко Лопатин — місто з 1934 р.
  2. містечко Радехів — місто з 1934 р.

Сільські ґміни ред.

Кількість:

1920—1925 рр. — 56

1920—1927 рр. — 52

1927—1934 рр. — 53

1934—1939 рр. — 9

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Віткув Нови Віткув Нови (Витків Новий), Віткув Стари (Витків Старий), Волька Сушаньска, Ордув (Ордів)Плове (Полове)Станін (Станин)Сушно, Тарнувка (Тернівка) (з 01.04.1927) 8
2 Ґміна Ляшкув Батиюв (Батиїв)Грицоволя (Грицеволя)Кустин, Ляшкув (Ляшків), Подманастирек (Підмонастирок)Руденко ЛяцкєРуденко Рускє, Хмєльно (Хмільно) 8
3 Ґміна Оглядув Майдан Стари (Старий Майдан)Манастирек Оглядовскі (Монастирок-Оглядівський)Нівіце (Нивиці)Оглядув (Оглядів)Оплуцко (Опліцько) 5
4 Ґміна Радзєхув Ганунін, Кшиве (Криве)Муканє (Мукані)Нємілув (Немилів)Ператин (Пиратин)Сьродопольце (Середпільці), Юзефув (Йосипівка) 7
5 Ґміна Сєнькув Барилув (Барилів)Воліца Барилова, Кулікув (Куликів)Сєнькув (Синьків)Увін (Увин) 5
6 Ґміна Стоянув Романувка Стояновска (Стоянівська Романівка), Сабінувка (Сабанівка)Стоянув (Стоянів)Тетевчице (Тетевчиці) 4
7 Ґміна Топорув Гуціско Тужаньскє (Гутисько-Турянське)Столпін (Стовпин)Топорув (Топорів)Труйца (Трійця)Туже (Тур'я) 5
8 Ґміна Холоюв Дмитрув (Дмитрів)Мирув (Мирів)Нестаниче (Нестаничі)Павлув (Павлів), Холоюв (Холоїв) 5
9 Ґміна Щуровіце Завідче, Міколаюв (Миколаїв)Романувка Щуровєцка (Романівка Щуровецька)Смажув (Сморжів)Стшемільче (Стремільче)Щуровіце (Щуровичі) 6
передно до Бродівського повіту Бордуляки (до 01.07.1925), Руда Бродська (до 01.07.1925), Монастирок Бродський (до 01.07.1925), Станіславчик (до 01.07.1925) 4

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення ред.

У 1939 році в повіті проживало 75 040 мешканців (50 745 українців-грекокатоликів — 67,62 %, 9 540 українців-латинників — 12,71 %, 3 795 поляків — 5,06 %, 2 795 польських колоністів міжвоєнного періоду — 3,72 %, 6 665 євреїв — 8,88 % і 1 500 німців та інших національностей — 2 %)[7].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 69 313 населення ніби-то було аж 25 427 (36,68 %) поляків при 39 970 (57,67 %) українців, 3 277 (4,73 %) євреїв і 583 (0,84 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), шематизмам та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

СРСР ред.

27 листопада 1939 р. повіт включений до новоутвореної Львівської області[8].

17 січня 1940 р. повіт ліквідований шляхом поділу на райони — кожен із кількох ґмін:[1]

Третій Райх ред.

Німецькою окупаційною владою 1.08.1941 відновлений Радехівський повіт, відновлений був також і поділ на ґміни. 11 серпня 1941 року Кам'янко-Струмилівський, Радехівський та Сокальський повіти було підпорядковано Кам'янко-Струмилівському повітовому староству (нім. Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Kamionka-Strumilowa — «окружне староство і об'єднання гмін Кам'янка-Струмилова»). Очолював його окружний староста — крайсгауптман.

1 липня 1943 створено Радехівський та Сокальський повітові комісаріати (нім. Landkommissariate Radziechów, Sokal).

Після повторної радянської окупації на початку серпня 1944 р., радянською владою повіт знову був поділений на райони.

Примітки ред.

  1. а б Ігор Гілевич. Радехівщина // Львівська газета, 25.04.2013. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 15 вересня 2013. 
  2. Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ). Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019. 
  3. Dz.U. 1925 nr 46 poz. 317 [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 listopada 1926 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Tarnówka w powiecie Radziechów w województwie tarnopolskiem. [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 15 marca 1930 r. o zmianie granic gmin Niwice i Stanisławczyk w powiecie radziechowskim, województwie tarnopolskiem. [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów radziechowskiego i brodzkiego w województwie tarnopolskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 444 [Архівовано 12 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  7. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 62-64 — Вісбаден, 1983. — 205 с. Архів оригіналу за 21 лютого 2021. Процитовано 2 жовтня 2016. 
  8. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР». Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 28 березня 2017. 

Посилання ред.