Бродський повіт (ЗУНР)

Брідський повіт
Округ Золочівський (до 1867)
Коронний край size Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина
Центр Броди
Створений 1854
Площа 1072,17 км² (1879)
Населення 116 762 (1879)
Найбільші міста Броди

Брідський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та СРСР. Сучасний Бродівський район у складі Львівської області України.

Адміністративний центр — місто Броди населення становило 11 708 осіб у 1931 році.

ГеографіяРедагувати

Територія становила 968,5 км². Населення — 78 801.

Межував на північному сході з Волинською губернією Російської імперії, а після першої світової війни — Волинським воєводством, а також повітами Тарнопольського воєводства:

Рельєф був горбистий, висота над рівнем моря мала найвищі показники у воєводстві. Звідси витікали річки Західний Буг, Серет, Вілія та інші.

У складі Королівства Галичини та ВолодимиріїРедагувати

Утворений у 1854 р. Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти, до Бродського повіту приєднані Залозецький, Лопатинський і Олеськівський повіти, структуру яких збережено в судовій адміністрації.

У 1880 році повіт поділявся на 109 кадастральних гмін, до складу повіту входило 1 місто і 123 сільські громади. Територія повіту поділялась між чотирма судовими повітами (Бродівський, Залозецький, Лопатинський і Олеськівський).[1]

У 1912 році передано територію Лопатинського судового повіту до новоутвореного Радехівського повіту.

ЗУНРРедагувати

Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був поштовий урядник Левицький Северин, його змінив Іван Герасимович, судовий радник у Самборі. Міським комісаром (бургомістром) був Ріттель (єврей). Делегатом до УНРади обраний Степан Назаревич.[2]

У складі ІІ Речі ПосполитоїРедагувати

Брідський повіт
Powiat brodzki
Повіт на мапі воєводства
Країна   Польща
Воєводство Тернопільське
Адміністративний центр [[Броди]]
Населення: 91 300 (1931)
Площа: 1125
Густота: 81


TERYT: Код ISO:
Адмніністративний поділ
гміни міські 1
місько-сільські
сільські 8
Адміністрація
Мапа

Після окупації поляками Галичини, включений у 1920 році до новоствореного Тернопільського воєводства.

Адміністративний поділРедагувати

 
Бродський повіт

1 липня 1925 року з Радехівського повіту вилучені гміни (села) Руда Бродська, Монастирок Бродський, Станіславчик і Бордуляки та включені до Бродівського повіту.[3]

15 червня 1934 року до Бродського повіту передані села Лукавець, Батьків та Маркопіль зі Зборівського.[4]

Відповідно до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 21 липня 1934 року «Про поділ повіту Бродського у воєводстві Тернопольському на сільські гміни»[5] 1 серпня 1934 року у Бродському повіті були утворені об'єднані сільські гміни.

Міста (Міські ґміни)Редагувати

  1. м. Броди

Сільські ґміниРедагувати

Кількість:

1920—1925 рр. — 55

1925—1934 рр. — 58

1934 рр. — 62

1934—1939 рр. — 8

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Конюшків БерлінБєлявце (Білявці)Клєкотув (Клекотів), КонюшківЛагодув (Лагодів)Шнирув (Шнирів)Язловчик (Язлівчик) 7
2 Ґміна Лешнів Болдури (Бовдури)Ґжималувка (Грималівка)Коморувка (Комарівка)Корсув (Корсів)Лешнюв (Лешнів)Пяскі (Піски) 6
3 Ґміна Пеняки Баткув (Батьків) (з 15.06.1934), Голубіца (Голубиця), Гута Пєняцька, Гутисько Літовиське, Гутисько Пеняцьке, Звижин (Звижень)Літовіско (Літовище)Лукавєц (Лукавець) (з 15.06.1934), Маркополь (Маркопіль) (з 15.06.1934), ПенякиЧепелє (Чепелі)Шишковце (Шишківці) 10
4 Ґміна Підкамінь Вєжбовчик (Вербівчик)ДудинКутищеМалєніска (Малинище)НємячОжеховчик (Оріхівчик)Палікрови (Паликорови)Паньковце (Паньківці)Подкамєнь (Підкамінь)Поповце (Попівці)Стиберувка (Стиборівка)Тетильковце (Тетильківці) 12
5 Ґміна Пониковиця Висоцко (Висоцько)Ґає Смоленьскє (Гаї Смоленські)Голосковіце (Голосковичі)Заблотце (Заболотці)ЛабачПониковицяЧехи 7
6 Ґміна Станіславчик Бордулякі (з 01.07.1925), Монастирек (з 01.07.1925), Ражнюв (Ражнів)Руда Бродська (з 01.07.1925), Станіславчик (з 01.07.1925) 5
7 Ґміна Суховоля БоратинБучинаҐає Дитковскє (Гаї-Дітковецькі)Дитковце (Дітківці)НаквашаСуховоляЧерніца (Черниця) 7
8 Ґміна Ясенів ВолохиДубє, Гуціско Бродзкє, Кадлубіска, Майдан Пєняцкі, ПонікваСуходолиЯсьонув 8

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

НаселенняРедагувати

У 1939 році в повіті проживало 98 040 мешканців (64 240 українців-грекокатоликів — 65,52 %, 11 225 українців-латинників — 11,45 %, 8 895 поляків — 9,07 %, 2 240 польських колоністів міжвоєнного періоду — 2,28 %, 10 770 євреїв — 10,99 % і 470 німців та інших національностей — 0,48 %)[6].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 91 248 населення ніби-то було аж 32 843 (35,99 %) поляків при 50 490 (55,33 %) українців, 7 640 (8,37 %) євреїв і 165 (0,18 %) німців) суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), та пропорціям за допольськими (австрійськими) і післяпольськими (радянським 1940 та німецьким 1943) переписами.

СРСРРедагувати

27 листопада 1939 року повіт увійшов до складу новоутвореної Львівської області.[7]

17 січня 1940 року терен повіту розділили на Бродівський, Підкамінський і Пониковицький райони.

У липні 1946 року ліквідований Пониковицький район, а його територія передана до складу Заболотцівського району.

4 березня 1959 року вже було ліквідовано Заболотцівський район, а його територія передана до складу Бродівського та Олеського районів.

23 вересня 1959 року ліквідований Підкамінський район, територія якого передана до складу Бродівського району.

30 грудня 1962 року, коли було підписано указ Президії Верховної Ради УРСР "Про укрупнення сільських районів УРСР (по Львівській області). На відміну від багатьох інших ліквідованих районів Олеський район було розділено між Буським, Золочівським та Бродівським районами, зокрема до складу останнього увійшли Гутищенська, Заболотівська, Кутівська, Ожидівська, Підгорецька, Соколівська, Тур'янська і Ясенівська сільради.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати