Вікіпедія

Радехівський район

район у Львівській області (Україна)

Радехівський район — колишній район України на північному сході Львівської області.

Радехівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Львівської області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Львівської області
Код КОАТУУ: 4623900000
Утворений: 1965 року
Населення: ▼ 47 119 (на 1.01.2019)
Площа: 1144 км²
Густота: 41.2 осіб/км²
Тел. код: +380-3255
Поштові індекси: 80200-80271
Населені пункти та ради
Районний центр: Радехів
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 31
Міста: 1
Смт: 1
Села: 69
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Климочко Марія Степанівна
Голова РДА: Рудницький Степан Віталійович[1]
Вебсторінка: Радехівська районна державна адміністрація
Радехівська районна рада
Адреса: 80200, Львівська обл., Радехівський р-н, м. Радехів, пр. Відродження, 3
Мапа
Мапа

Радехівський район у Вікісховищі

Географія

ред.

Район розташований у північній частині Львівської області, межує з Кам'янко-Бузьким, Сокальським, Бродівським, Буським районами та Горохівським районом Волинської області, а також з м. Червоноград. Район в сьогоднішніх межах утворений в 1965 році.

Сокальський район Волинська область
(Горохівський район)
Червоноград  
Кам'янка-Бузький район Буський район Бродівський район

Площа району становила 1144 км².

Територію району перетинають шосейні шляхи Львів—Луцьк, Броди—Червоноград, Радехів—Берестечко, Вузлове—Буськ, Сокаль—Стоянів; залізничні колії Львів—Ковель, Львів—Санкт-Петербург.

Рельєф рівнинний. Найбільші річки — Західний Буг з притоками Білостоком та Холоївкою і Стир з притоками Березівкою, Радоставкою, Судилівкою.

Ґрунти перегнійно-карбонатні. У долинах приток Західного Бугу і Стиру — великі торф'яні масиви. В західній частині району залягають поклади кам'яного вугілля. Велику частину території, майже 25 відсотків, займають ліси, переважно соснові, дубові. В околиці села Нестаничі ростуть карликові дуби.

Пам'ятки природи

ред.

Історія

ред.

Нинішня територія Радехівського району у XII столітті входила до так званого Белзького князівства, яке утворилося близько 1170 року. Воно належало спочатку Володимир-Волинському, а потім Галицько-Волинському князівству. Белз був одним із великих міст на заході Волинського князівства.

 
Архітектурна композиція на в'їзді до району. 2009 рік.

У сиву давнину з далекого півдня через Радехівщину перейшла орда татар хана Батия, прямуючи на Володимир. Татарська навала та спустошення цієї території привела до великого голоду, що було причиною трирічної епідемії (подібна ж трагедія повторилася і в 1314 році). Об'єднане в кінці 12 століття Галицько-Волинське князівство зміцнившись економічно і політично, стало сильним постом на заході руських земель проти натиску німецьких, угорських, польських та литовських феодалів-завойовників.

У сиву давнину сюди, з далекого півдня, через Буськ, Стоянів та Сокаль широкою дорогою, так званим «чорним шляхом» проходили каравани купців, торговців.

У другій половині XIX століття Радехівська латифундія перейшла до сім'ї графа Бадені, який одружився з дочкою Міра. Бадені рахувався сьомим із десяти найбагатших магнатів Галичини. Він був намісником цісаря в Галичині.

На згадку про скасування панщини в селі Павлові побудований 4-ох метровий пам'ятник, обеліск якого нагадує давню Єгипетську піраміду з датою 1851 рік.

З другої половини XIX століття діє товариство «Просвіта», яке ставило собі за мету відстоювати українську мову та культуру від посягань австро-угорської та московської влади, польських шовіністів. Відомо, що перші читальні «Просвіти» існували в селах Радехівщини у 80-их роках XIX століття.

17 січня 1940 року утворено Радехівський район зі ґмін Радехівського повіту: міської ґміни Радехів та сільських ґмін Радехів, Стоянів, Холоїв і Новий Витків.

13 вересня 1940 р. до складу Радехівського району передано східну частину Шевченківського району з селами Гоголів, Корчин, Поздимир, Радванці, Розжалів та Яструбичі.[2].

У 1962 році до складу району увійшов Лопатинський район.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Станіславчицьку сільраду Радехівського району до складу Бродівського району.[3]

Адміністративний устрій

ред.
Докладніше: Адміністративний устрій Радехівського району

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 31 сільських рад, які об'єднують 71 населений пункт і підпорядковані Радехівській районній раді. Адміністративний центр — місто Радехів[4].

Економіка

ред.

На території району нараховується 36 сільськогосподарських підприємств, 59 фермерських господарств. Виробничий напрямок господарств тваринницько-буряківничий з розвинутим зерновим господарством.

На території району діє 15 промислових підприємств. Найбільші із них:

У районі зареєстровано понад 150 суб'єктів малого підприємництва.

Транспорт

ред.

Відомий вкрай поганим станом навіть центральних доріг (зокрема, Н17) станом на 2010-і роки. В 2015-16рр. дорогу Н17 відремонтували. Зокрема, відтинок колись дороги Т 1410 Червоноград — Радехів назвали «Чеченська дорога».[5] Часто через це відбуваються акції протесту.[6][7][8]

Населення

ред.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[9]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 24 788 5346 3891 7414 5176 2784 177
Жінки 27 647 5167 3551 7261 6050 5103 515


Національний склад району станом на 2001 р.:[10]

національність кількість осіб %
українці 52 112 99,38
росіяни 218 0,42
білоруси 26 0,05
поляки 22 0,04
молдовани 13 0,02
інші 47 0,09
не вказали 1 …
всього 52 439 100

Пам'ятки

ред.
Докладніше: Пам'ятки історії Радехівського району, Пам'ятки архітектури Радехівського району та Пам'ятки монументального мистецтва Радехівського району

Пам'ятки архітектури

ред.
  •  
    c.Павлів, Філіальний костел (1914)
  •  
    с.Йосипівка. костел (1846)
  • Церква Покрова Богородиці з дзвіницею (1724 р.), дерев'яна; с. Вузлове
  • Костел Непорочного Зачаття Діви Марії (1772 р.), смт. Лопатин
  • Церква з каплицею, с. Нестаничі
  • Церква Преображення Господнього (1738 р.), дерев'яна; с. Новий Витків (район «Старий Витків»)
  • Церква Успіння Пресвятої Богородиці з дзвіницею (1738 р.), дерев'яна; с. Оглядів
  • Церква Св. Духа (1727 р.) з дзвіницею (1786 р.), дерев'яна; с. Полове
  • Церква Різдва Пресвятої Богородиці з дзвіницею (1700 р.), дерев'яна; с. Радванці
  • Церква Симеона Стовпника (1700 р.), с. Сушно
  • Церква Пресвятої Трійці (1760 р.) з дзвіницею (1721 р.), дерев'яна; с. Трійця
  • Костели в селах Сушно, Стоянів, Йосипівка

Відомі люди

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Розпорядження Президента України від 5 грудня 2019 року № 462/2019-рп «Про призначення С.Рудницького головою Радехівської районної державної адміністрації Львівської області»
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 серпня 2013. Процитовано 3 березня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 5 листопада 2016.
  4. ↑ Адміністративно-територіальний устрій Радехівського району [Архівовано 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  5. ↑ Червоноград- Радехів «Чеченська дорога» 4. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 2 жовтня 2015.
  6. ↑ «Правий сектор» пригрозив перекриттям дороги на Львівщині. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
  7. ↑ Поблизу Радехова люди перекрили трасу Львів-Луцьк, вимагаючи ремонту. Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 2 жовтня 2015.
  8. ↑ ТСН Дорога Червоноград-Радехів
  9. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Львівська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Процитовано 22 січня 2023.
  10. ↑ Офіційна сторінка Всеукраїнського перепису населення. www.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 3 липня 2017.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Радехівський район

Література

ред.
  • Надбужанщина = The Buh river Region of Western Ukraine: Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина, Холмщина і Підляшшя: Іст.-мемуарний зб. / Редкол.: М. Мартенюк (гол.ред.), Н. Олійник, А. Демусь та ін. — Нью-Йорк та ін.: Об'єднання Надбужанців, 1986—1989. — (Укр. архів / Наукове Т-во ім. Т. Шевченка; Т. 41, 47).
Т. 1. — 1986. — 960 с.: іл.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Радехівський_район&oldid=43555368