Червоноград

місто у Львівській області (Україна)

Червоногра́д (до 1951 року — Кристинопіль) — місто у Львівській області, адміністративний центр Червоноградського району і Червоноградської міської громади.

Червоноград
Герб Червонограда Прапор Червонограда
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Район Червоноградський район
Громада Червоноградська міська громада
Рада Червоноградська міська рада
Засноване 1692
Колишня назва Христинопіль (Кристинопіль)
Населення 67 223 (01.01.2017)[1]
 - повне 67 223 (01.01.2017)[1]
Агломерація Червоноградська
Площа 17.0 км²
Густота населення 3231.57 осіб/км²
Поштові індекси 19993 — 80109
Телефонний код +380-3249
Координати 50°23′12″ пн. ш. 24°13′44″ сх. д. / 50.38667° пн. ш. 24.22889° сх. д. / 50.38667; 24.22889Координати: 50°23′12″ пн. ш. 24°13′44″ сх. д. / 50.38667° пн. ш. 24.22889° сх. д. / 50.38667; 24.22889
Водойма р. Західний Буг, р. Солокія
Назва мешканців червоногра́дець
червоногра́дка
червоногра́дці
День міста Остання неділя червня
Відстань
Найближча залізнична станція Червоноград
До обл./респ. центру
 - залізницею 88 км
 - автошляхами 73 км
Міська влада
Адреса 19993, Львівська обл., м. Червоноград, пр. Шевченка, 19
Вебсторінка Червоноградська міська рада

CMNS: Червоноград у Вікісховищі

Мапа
Червоноград. Карта розташування: Україна
Червоноград
Червоноград
Червоноград. Карта розташування: Львівська область
Червоноград
Червоноград
Мапа

Один з головних та найбільших транспортних вузлів на заході України, важливий економічний та культурний центр півночі Львівської області. Важливий центр гірничодобувної промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну. Посідає третє місце за населенням у Львівській області. У підпорядкуванні Червоноградської міської ради, крім Червонограда, також перебуває селище міського типу Гірник. Розміщене місто в Надбужанській котловині над р. Західним Бугом у північній частині Львівської області. Розташоване за 15 км від кордону з Польщею. З 19 липня 2020 року місто Червоноград стало районним центром Червоноградського району.

Назва ред.

З початку 90-х у місті точиться суперечка, з питання перейменування міста. Влітку 2023 року, Український інститут національної пам'яті зробив фаховий висновок про те що назва «Червоноград» пов'язана з реалізацією російської імперської політики (встановленням радянської влади на території України) та належить до символіки російської імперської політики[5].

Станом на березень 2024 року Верховна Рада розглядає можливість перейменування міста на Шептицький, на честь митрополита Андрея Шептицького, який склав монаші обіти та викладав у місцевому монастирі[6].

Географія ред.

Червоноград розташований на Поліській рівнині, в Надбужанській котловині, в місці впадання в Західний Буг його приток — Солокії і Рати, в північній частині Львівської області. Місто розташоване в Західноукраїнській лісостеповій зоні (Мале Полісся).

Площа території  — 2 097 га (Червоноград − 1779 га, місто Соснівка — 198 га, смт Гірник — 120 га). Червоноград має зручне географічне розташування і добре розвинену транспортну мережу (автотраса Львів — Ковель — Брест, шосе Белз — Червоноград та Радехів — Червоноград, залізниці Львів — Ковель та Червоноград — Рава-Руська), межує з Польщею. Сучасний Червоноград розділений заплавою Західного Бугу на старе місто і нове місто (побудоване завдяки розвитку вугільного басейну), які з'єднуються дамбою. Відстань до Львова — 73 км, до Белзу —19 км, до Сокаля — 9 км, до Хирова —172 км, до Дрогобича —151 км.

Історія ред.

Землі, на яких розкинулось сучасне місто, люди обжили здавна: про це свідчать численні археологічні знахідки, найдавніші з яких позначені IX—V тис. до н. е. З кінця Х століття, «Белзька земля» була частиною Київської Русі, а з 1234 року — була частиною Галицько-волинського князівства.

У XIV столітті за «Белзьку землю» точилася невпинна боротьба між Литвою, Угорщиною і Польщею, аж поки 1387 року польська королева Ядвіґа, не утвердила польську владу на цих теренах.

Засноване місто 1692 року, великим коронним гетьманом Феліксом Казимиром Потоцьким (похований 15 травня 1702 в Христинополі в костелі бернардинів, який сам фундував в 1695; перевіз сюди з Риму мощі Климент I|св. Климента). Він назвав місто на честь своєї дружини Кристини Любомирської.

Після першого поділу Речі Посполитої (1772) Христинопіль разом з «Галичиною», відійшов до «Габсбурзької монархії».

15 лютого 1951 місто передано СРСР на підставі радянсько-польської міжурядової угоди. Взамін Польща отримала 3 червня 1951 року Устрики Долішні (пол. Ustrzyki Dolne) з районом (пол. Bieszczady).

У 1950 р. тут розпочалося будівництво вугільних шахт задля видобутку кам'яного вугілля Львівсько-Волинського вугільного басейну.

У 1988 році в місті було створено осередок Товариства рідної мови ім. Тараса Шевченка, а 1989 року — Народного руху України. 1 серпня 1990 року тут, вперше на території України, знесено пам'ятник Леніну — на півтора місяця раніше, ніж у Львові[7].

24 червня 2021 року міськарада затвердила логотип і гасло міста. Ілюстративними складниками лого є вугілля, терикон, вагонетка, труба. «Зміст логознаку та чіткі лінії обраного шрифта логослова передають силу, працьовитість та впевненість. Поєднання темнокоричневого та помаранчевого кольорів асоціюються з видобутими корисними копалинами та теплом. Символ блискавки уособлює енергійність та дієвість».

Населення ред.

Історична чисельність населення міста:[8][9]

Національний склад ред.

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001-го року, 92,31 % населення міста становили українці, 6,44 % — росіяни[10].

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[10]:

Національність Відсоток
українці 92,31%
росіяни 6,44%
білоруси 0,55%
поляки 0,19%
інші/не вказали 0,51%

Мовний склад ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 65 550 93,26 %
Російська 4 423 6,29 %
Інше 314 0,45 %
Разом 70 287 100,00 %

Влада ред.

Місто входить до 124-го виборчого округу. У Верховній Раді його представляли народні депутати Степан Володимирович Курпіль (2012—2014, «Батьківщина»), Олег Степанович Мусій (2014—2019, самовисуванець), Олександр Олександрович Камельчук (з 2019, «Слуга народу»).

Економіка ред.

З 1951 року місто стало одним із центрів новопосталого Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Питома вага окремих галузей у галузевій структурі промислового виробництва у звітному році, відповідно становила:

  • добувна промисловість — 68,9 %
  • легка — 12,8 %
  • харчова — 2,3 %
  • машинобудівна — 2,4 %
  • виробництво та розподіл електроенергії, газу, води — 9,5 %
  • металургія та оброблення металу — 3 %
  • поліграфія — 0,2 %
  • інші — 0,9 %

Діє понад 4 тис. суб'єктів господарської діяльності — юридичних та фізичних осіб, зокрема 350 малих підприємств. У регіоні працює готельний комплекс «Шато», 7 АЗС, які відповідають європейським стандартам та СТО з автомийками. У місті є 8 автостоянок, 275 магазинів, 66 торговельних павільйонів і кіосків а також 2 ТЦ «Кристинопіль» та «Майдан», 114 підприємств ресторанного господарства з кількістю клієнтських місць — 5,6 тисячі.

Підприємства міста ред.

Транспорт і зв'язок ред.

Територією Червоноградського регіону проходять дві головні транспортні магістралі — автомобільна дорога Р 15 (Ковель — Жовква) та Т 14 04 (Червоноград — Рава-Руська). У місті налагоджено роботу пасажирського транспорту загального користування.

Є приміський поїзд Сокаль-Львів і Львів-Сокаль (з зупинками в Червонограді).

Також існує Автошлях Т 1410 — напрямок Червоноград — Радехів (станом на 2012, раніше Т 1410).[12]

Відділення зв'язку ред.

Індекс Назва відділення зв'язку Адреса
80100 ЦПЗ № 7 вул. Шептицького 1А
80101 Виробнича дільниця вул. Шептицького, 1А
80102 Відділення № 2 вул. Б. Хмельницького, 15
80103 Відділення № 3 просп. Шевченка
80104 Відділення № 4 вул. С. Бандери
80105 Відділення № 5 просп. Шевченка, 5
80106 Відділення № 6 вул. Стуса
80107 Відділення № 7
80108 Відділення № 8
80109 Відділення № 9 вул. Грушевського, 1
80110 Відділення № 10 вул. Івасюка

Банківські установи ред.

  • Червоноградське відділення № 7856 ВАТ «Державний Ощадний банк України»;
  • Відділення державного банку «Приватбанк» в м. Червонограді;
  • Червоноградське відділення Райффайзен банку Аваль;
  • Червоноградське відділення Кредобанку;
  • Червоноградське відділення Ідея Банку;
  • Червоноградське відділення банку «Львів»;
  • Червоноградське відділення Альфа-Банку.

Всього в Червонограді представлені біля 10 банків.[13]

Корисні копалини ред.

 
Шахтарі Червонограда

Червоноградський гірничо промисловий район розташований на півночі Львівської області в межах південної частини Волинської височини, на півдні в межах улоговини річок Західний Буг і Стир. Кордон між ними проходить по долині річки Солокія. Основні природні ресурси регіону: Забузьке і Межирічанське (розроблені) і Тяглівське та Люблінське (розвідані) родовища кам'яного вугілля. Порівняно з Донбасом, загальні показники якості вугілля нижчі, воно відзначається меншою теплотворністю і більшою зольністю. Значну частину вугілля використовують Добротвірська ТЕС (Львівська область) і Бурштинська ТЕС (Івано-Франківська область).

Відносна одноманітність осадових порід, що виходять на поверхню, зумовило наявність тільки деяких видів будівельних матеріалів, до яких належать карбонатні породи (крейда і мергель), будівельні та бетонні піски, цегляні суглинки і глина, природні кам'яні будівельні матеріали і керамзитова сировина. Мергель як цементна сировина, залягає в досить великих кількостях, але на даний час не розробляється. Основною сировиною цегельного виробництва є четвертинні лесоподібні суглинки, які утворюють суцільний покрив на розмитій поверхні крейди. Суглинки розміщені в широкій смузі, яка перетинає площу басейну з півночі на південь. У межах Червоноградського району, родовище суглинків міститься біля Сокаля. Поширені торф'яні відкладення в заболочених долинах річки Західний Буг та її приток.

Освіта ред.

У місті є 10 загальноосвітніх закладів і 4 заклади нового типу (ЧНВК «СШ — колегіум» № 3, ЧНВК № 10, ЧНВК № 13, Червоноградський ліцей) серед них Червоноградська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 8 з поглибленим вивченням англійської мови та школа-інтернат для дітей-сиріт, на разі, заклад припинив свою роботу. У них навчається 15 000 учнів. Є також 7 позашкільних закладів, 5 спортивних шкіл. У навчально-реабілітаційному центрі створено філії міжрегіональної академії управлінського персоналу (МАУП) та економічного факультету Львівського національного університету

З 2021 року загальноосвітні школи та ЧНВК перейменували у гімназії, а гімназію № 11 переформували на ліцей або ж, простими словами, старшу школу (10-12 класи).

1971 року в місті відкрили технікум. За тривалий час його назва неодноразово змінювалася, і тепер це Червоноградський гірничо-економічний коледж. Професійне навчання здійснюють 2 професійно-технічні училища.

У січні 2021 р. урочисто відкрився Навчально-практичний центр технології зварювальних робіт, який забезпечить підготовку висококваліфікованих працівників з професій «Електрозварник ручного зварювання» та «Електрогазозварник». Для облаштування Центру, з державного бюджету було виділено 1 млн 800 тис. гривень, більше як 800 тисяч скерували із обласного бюджету, та ще майже чверть мільйона гривень виділили із коштів спецфонду училища.[14]

Дошкільна освіта забезпечується наявністю 20 дошкільних навчальних закладів, в яких виховується понад 5.0 тис. дітей. Охоплення дітей суспільним дошкільним вихованням становить 50 % загальної кількості дітей відповідного віку. У ДНЗ діють 18 груп спеціального призначення, де зміцнюють своє здоров'я 292 дитини з особливими потребами (з вадами зору, мови, опорно-рухового апарату, ранніми проявами туберкульозної інфекції). З пріоритетним спрямуванням навчально-виховного процесу в ДНЗ працює 38 груп художньо-естетичного, математичного, гуманітарного, природничо-економічного профілю.

Культура ред.

Бібліотеки ред.

До міської централізованої бібліотечної системи входить 11 бібліотек. Центральна бібліотека ЦБС міста (вулиця Степана Бандери, 11) заснована у 1957, централізована бібліотечна система — у 1977. Загальна кількість бібліотек, філій — 11, водночас 4 — для дітей, 1 — для юнацтва.

 
Монастир Василіянський

у місті діє Народний дім.

Пам'ятки архітектури ред.

У 17561760 (за іншими даними 17561762) Францішек Салезій Потоцький (внук Фелікса Казимира Потоцького) перебудував Христинопільський замок, який раніше стояв на цьому місці, на палац французького стилю та заклав палацовий садово-парковий ансамбль. Парк і палац був запроектований П'єром Ріко де Тіррґаєм (П'єр Ріко де Тіррґай). Палацом з кінця XVIII ст. володіла Катажина Коссаківська. Після її смерті маєток ще кілька разів змінював господарів. Нині палац залишається в жалюгідному стані.

Зараз у приміщенні — Червоноградська філія Львівського музею історії релігії. У музеї є 4246 одиниць основного і 3152 одиниці науково-допоміжного фондів. Три експонати червоноградського музею внесено до п'ятитомного видання «Історія української культури».

Навесні 1992 року у місті — вперше в Україні — було встановлено пам'ятник українському історику та державному діячу Михайлу Грушевському.[16]

Культові споруди ред.

Українська греко-католицька церква ред.

Римо-католицька церква ред.

  • Костел Зіслання Святого Духа

Православна церква України ред.

Культурницькі об'єднання ред.

 
Палац Потоцьких (Червоноградська філія Львівського музею історії релігії з 1989 р.) (Під час реставрації)

Червоноградське літературне об'єднання ім. В.Бобинського, назване на честь українського поета уродженця Червонограда Василя Бобинського. Голова Є.Кравчук, заступник М.Репецький. Налічує понад три десятки членів — поетів та письменників. Літоб'єднання видає щорічник «Провесень».

Червоноградське літературне об'єднання «Третій горизонт», створенне на базі Львівської обласної організації Асоціації українських письменників. Літоб'єднання налічує більше тридцяти учасників. Колективом видається газета «Червоноград літературний» та журнал «Місцевий часопис», а також проводиться щорічний Всеукраїнський літературний конкурс імені Володимира Дроцика

Червоноградський хор «Просвіта».

Червоноградський драматичний театр імені Лесі Українки

Засоби масової інформації ред.

Газети ред.

Спорт ред.

У місті:

  • Спортивний комбінат — 1,
  • стадіони — 4,
  • спортмайданчики — 39;
  • тенісні корти — 3;
  • футбольні поля — 13;
  • плавальні басейни — 2.

Сфера обслуговування Фізкультурно-спортивна інфраструктура міста:

  • колективи фізкультури загальноосвітніх шкіл;
  • спортивні школи;
  • ФСТП «Україна»;
  • громадські організації і федерації по видах спорту;
  • «Шахтар» — український любительський футбольний клуб;
  • «Шахтар» — Червоноградський спідвейний клуб;
  • Червоноградський флорбольний клуб «Eagles»;
  • ГО "СК «Градієнт» — Червоноградський клуб силових видів спорту.

У Червонограді проводились міжнародні турніри по спідвею, Чемпіонат Європи 2013 р. Також у місті проходили міжобласні та всеукраїнські змгання з футболу, ММА, боксу, баскетболу, волейболу.

Міста-побратими ред.

Соснівка

Видатні особи ред.

Науковці ред.

Лікарі ред.

Діячі культури ред.

Працівники ЗМІ ред.

Політики ред.

Духовні особи ред.

Ігумени місцевого монастиря ред.

Спортсмени ред.

Історичні постаті ред.

Військовики ред.

Див. також ред.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Кристинополь — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 21 листопада 2022.
  3. Чер. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. Том 10. litopys.org.ua. Процитовано 21 листопада 2022.
  4. а б Гриник, Галина. Кристинопіль чи Червоноград?. Туристичний портал Червонограда. Процитовано 21 листопада 2022.
  5. Фаховий висновок щодо належності назви міста Червоноград Львівської області до символіки російської імперської політики
  6. Свобода, Радіо (20 березня 2024). Червоноград може стати Шептицьким, назви змінять Южне, Павлоград, Синельникове – рішення комітету ВР. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 20 березня 2024.
  7. Володимир Семків. Падай, Леніне, падай // Zbruch, 10.08.2015. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 11 серпня 2015.
  8. Historical demographical data of the urban centers. Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 6 червня 2010.
  9. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 80.
  10. а б Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  11. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  12. Червоноград- Радехів «Чеченська дорога» 4. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 2 жовтня 2015.
  13. Банки в Червонограді [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.] ubanks.com.ua
  14. IgnBor. У Червонограді запрацював навчально-практичний центр для підготовки електрогазозварників. Leopolis.news (англ.). Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 29 січня 2021.
  15. Історія римсько-католицької парафії Зіслання Святого Духа в Кристинополі — Червонограді. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 18 лютого 2011.
  16. Михайло Грушевський. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 1 жовтня 2016.
  17. Церква святого Йосафата (м. Червоноград, Львівська область). Інтерактивна карта Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 17 липня 2020.
  18. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 7 листопада 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 6 червня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  20. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 вересня 2015. Процитовано 18 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  21. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 4 лютого 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 22 червня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  23. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 22 червня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  24. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 червня 2012. Процитовано 22 червня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  25. Кузьменчук, Артем (18 січня 2024). «Візьму паузу в стендапі»: стендап-амбасадорка Вечора Алла Волкова про свій відпочинок та радить стендапи в Києві. Вечір.Media (укр.). Процитовано 20 березня 2024.
  26. Обличчя Львівського телебачення Петро Остапишин[недоступне посилання з серпня 2019] // myreport.com.ua]
  27. Видатні люди Червонограда [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт міськради
  28. Варлаам Компаневич* (1777—1858). Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 25 серпня 2016.
  29. ЧЕРВОНОГРАДКА АЛІНА ПАЩУК – СРІБНА ПРИЗЕРКА ЧЕМПІОНАТУ СВІТУ З САМБО
  30. Червоноградець Андрій Філін здобув три медалі на Всесвітніх іграх Спеціальної Олімпіади
  31. Krakowski B. Kossakowska Katarzyna z Potockich (1722—1803) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1969. — Tom XIV/2, zeszyt 61. — S. 259. (пол.)

Джерела та література ред.

Посилання ред.