Вікіпедія

Горохівський район

район у Волинській області (Україна)

Горохівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця в Україні, на півдні Волинської області. Адміністративний центр — місто Горохів. Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»[3], територія була приєднана до Луцького району[4].

Горохівський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Волинська область Волинська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УСРР),
Україна Україна
Область: Волинська область Волинська область
Код КОАТУУ: 0720800000
Утворений: 20 січня 1940 року
Ліквідований: 19 липня 2020 року[1]
Населення: ▼ 50761 (на 1.1.2019)
Площа: 1122 км²
Густота: 45,2 осіб/км²
Тел. код: +380-3379
Поштові індекси: 45700—45781
Населені пункти та ради
Районний центр: Горохів
Міські ради: 2
Селищні ради: 2
Сільські ради: 36
Міста: 2
Смт: 2
Села: 90
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Щерблюк Тарас Васильович
Голова РДА: Мишленик Сергій Вікторович[2]
Вебсторінка: Горохівська РДА
Адреса: 45700 Волинська обл., Горохівський район, м. Горохів, вул. Шевченка, 17, 2-15-02
Мапа
Мапа

Горохівський район у Вікісховищі

Географія ред.

Район розташований на півдні Волині. Межує з Іваничівським, Локачинським і Луцьким районами, Львівською і Рівненською областями.

Іваничівський район Локачинський район Луцький район
Львівська область
(Сокальський район) 		  Рівненська область
(Демидівський район)
Львівська область
(Радехівський район) 		Львівська область
(Бродівський район) 		Рівненська область
(Радивилівський район)

Його площа становить 1,1 тис.  км² (5,4 % території Волинської області), сільськогосподарські угіддя — 86,4 тис. га, в тому числі ріллі 74,4 тис. га, площа водного плеса становить 2,0 тис. га, з них ставки −1,5 тис. га. Ліси займають 11,6 тис. га.

Характерною особливістю Горохівського району є те, що через його територію проходить Головний європейський вододіл, який ділить басейни рік Балтійського і Чорного морів. Цей вододіл входить у межі району з Львівщини і простягається звивистою лінією на села Печихвости та Рачин.

На півдні району є поклади торфу, який видобувають у селі Ржищеві Бужанівської сільської ради. Запаси торфу є також у долині річки Липа, поблизу селища Мар'янівки. Великими горбами залягає крейда і мергель, є цінні глини, будівельні піски.

На території Горохівського району є ліси, поля, озера, а також такі річки: Безіменка, Біла, Вигода, Гнила Липа, Луга, Млинівка, Стрипа, Судилівка, Стир, Полонка, Небіжка. Через Горохівщину протікає найбільша на Волині річка Стир (протяжність в межах району 20 км). Липа — друга за величиною річка (протяжність — 43 км), її ліва притока — річка Безіменка (21 км). На південному заході району протікає річка Луга.

Серед дерев переважають дуб, граб, сосна, береза.

Природно-заповідний фонд ред.

  • Гідрологічні заказники:

Гнила Липа.

  • Загальнозоологічні заказники:

Бужанівська Дача.

  • Ландшафтні заказники:

Луга-Рачинська.

  • Орнітологічні заказники:

Холонів.

  • Ботанічні пам'ятки природи:

Бук-Велетень, Бук-Патріарх, Ділянка лісу.

  • Заповідні урочища:

Красна Гора, Холонів.

  • Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва:

Берестечківський, Горохівський, Сидоруків.

Адміністративний устрій ред.

Докладніше: Адміністративний устрій Горохівського району

Район поділяється на 2 міських, 2 селищних і 36 сільських рад, що об'єднують 94 населених пункти. Адміністративний центр — місто Горохів[5].

Бодячівську, Залижнянську, Княжівську, Фусівську, Шпиколосівську сільські ради 1961 р. було передано до складу Сокальського району Львівської області.

Економіка ред.

На території району є чотири будівельні організації різних форм власності. Найпотужніша будівельна організація — ТзОВ «Горохівагробуд». Побутовим обслуговуванням населення займається 90 підприємців та 25 підприємств. У районі функціонує 325 закладів торгівлі, з них 226 магазинів та 46 закладів громадського харчування.

На селі, окрім 26 сільськогосподарських підприємств, діють 102 селянські (фермерські) господарства. Спеціалізація сільського господарства в рослинництві — виробництво зерна, цукрових буряків, у тваринництві — молока та м'яса.

Транспорт ред.

Територією району проходять такі автошляхи: Н17, Т 0302 та Т 1802.

У районі є три залізничні станції: Горохів, Звиняче та Сенкевичівка. Також низка зупинних пунктів: 98 км, Брани, Венгрівка, Галичини, Дубова Корчма, Застав'я та Ниви-Губинські.

Населення ред.

Чисельність населення — 56,0 тис. осіб, у тому числі: міського населення − 15 109 осіб (26,84 %); сільського — 41179 осіб (73,16 %).

В районі є два міста — Горохів і Берестечко, два селища міського типу — Мар'янівка і Сенкевичівка, 89 сіл.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[6]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 26 394 5537 3854 7686 5832 3312 173
Жінки 30 728 5170 3965 7450 6973 6666 504


Соціальна сфера ред.

Освітні заклади Горохівського району — це 68 загальноосвітніх шкіл. Медична мережа району нараховує 84 лікувальні заклади. У містах, селищах, селах району діє 50 клубних закладів, 44 бібліотеки, три народні музеї, три дитячі музичні школи. Три парки озеленюють та прикрашають міста Горохів, Берестечко і Мар'янівка.

Район газифікований. Із 93 населених пунктів району у 67 є природний газ.

Політика ред.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Горохівського району було створено 88 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 79,29 % (проголосували 32 105 із 40 490 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 50,07 % (16 074 виборців); Юлія Тимошенко — 21,29 % (6 836 виборців), Олег Ляшко — 16,29 % (5 231 виборців), Анатолій Гриценко — 4,17 % (1 338 виборців), Олег Тягнибок — 2,24 % (720 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,53 %.[7]

Пам'ятки ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. ↑ Розпорядження Президента України від 24 березня 2020 року № 210/2020-рп «Про призначення С.Мишленика головою Горохівської районної державної адміністрації Волинської області»
  3. ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 30 травня 2021.
  4. ↑ Рада підтримала скорочення кількості районів: на Волині таких тепер чотири. Конкурент (укр.). Процитовано 18 серпня 2022.
  5. ↑ Адміністративно-територіальний устрій Волинської області [Архівовано 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  6. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Волинська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 7 березня 2016.

Джерела ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Горохівський район

Література ред.

  • Горохівський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.165-211


  Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Горохівський_район&oldid=42284323