Белзьке князівство
Руські князівства
Київська Русь Emblem of Kievan Rus.svg
1170 – 1462 Галицько-Волинське князівство Alex K Halych-Volhynia.svg

Герб of Белзьке князівство

Герб

Розташування Белзьке князівство
Белзьке Князівство, в складі Галицько-Волинської Держави
Столиця Белз
Мови Староукраїнська мова
Релігії Православ'я
Форма правління Монархія
Історія
 - Засновано 1170
 - Ліквідовано 1462

Бе́лзьке князі́вство — руське князівство династії Рюриковичів зі столицею у місті Белз. Охоплювало територію Белзької землі, складову частину Київської Русі.

Короткі відомостіРедагувати

 
Лев Данилович — Король Русі, Великий Князь Київський, та Белзький. Правив у Белзі, протягом 1245—1269 рр.

Белзьке князівство існувало у XIIXV століттях, у пасмовому побужжі. Белзьке князівство, виникло близько 1170 року, внаслідок феодального роздроблення Київської Русі. В 1240 році, Белзьке князівство, розгромили татаро-монголи. Відносно самостійним, Белзьке князівство існувало за життя Олександра Всеволодовича (12151233).

Протягом першої третини 13 століття, князь Олександр Всеволодич прагнув закріпитися на Белзькій землі, але зазнав поразки у боротьбі з Данилом Галицьким (1234), після чого Белзьке князівство приєднано до Галицько-Волинського князівства.

Після смерті Олександра Всеволодовича, Белзьке князівство перебувало у складі Галицько-Волинського князівства Романовичів, аж до 1349 р. Белзьке князівство, разом з Холмщиною, було надане як лен Юрію Наримунтовичу, який утримував Княже місто Белз, до походу Людовіка Угорського у 1377р. Після цього, Белзька та Холмська волості, були долучені до Руського домену, яким управляв Владислав Опольський.

З 1388 року — у Белзькому князівстві, закріпилась Мазовецька гілка польських князів П'ястів. Першим її представником був Земовит IV Плоцький. Князівство він отримав від Владислава Ягайла, як посаг за свою дружину Олександру Ольгердівну.

У часі громадянської війни у1431 року, Земовит V Белзький, взяв командування над польськими військами, воював і його брат Владислав І. Князь Казимир II і староста Ян Менжик, з 6-тисячним белзьким військом, обложили Олесько. В розпал цих боїв, у Белзі вибухнуло повстання українського населення. Було організовано ополчення та здобуто місто Буськ, у тилу мазовецького війська. Для втихомирення населення Белзького князівства, король Владислав II Ягайло мусив знімати облогу Володимирської столиці.

Припинення династії західно-мазовецьких князів П'ястів в 1462 році, спричинило входження Белзького князівства безпосередньо до корони Польської.

КнязіРедагувати

 
Король Данило Галицький, Галицько-Волинський правитель, та Князь Белзький.
Белзькі князі
Роки Князь Примітки
11701195 Всеволод I
11951207 Олександр Всеволодович
12081211 Василько Романович
12111215 Всеволод II
12151233 Олександр Всеволодович Вдруге
12331241 Данило I Галицький
12411245 Всеволод III
12451269 Лев I
12691301 Юрій I
13521377 Юрій Наримунтович
13771382 Владислав Опольчик
13831387 Юрій Наримунтович Вдруге
13881426 Земовит IV
14261434 Земовит V
14261442 Казимир II Белзький
14421455 Владислав I Плоцький
14551462 Земовит VI
14551462 Владислав II Плоцький

Джерела та літератураРедагувати