То́порів (місцевою — Топорі́в) — село в Україні, в Золочівському районі Львівської області (до 2020 — Буський район). Населення становить 1043 особи. Колишнє містечко.

село Топорів
Topori s.png Toporov.png
Герб Прапор
Панорама центральної частини села
Панорама центральної частини села
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Золочівський район
Громада Буська міська громада
Код КОАТУУ 4620686201
Основні дані
Засноване 1605
Населення 1043
Площа 0,56 км²
Густота населення 1862,5 осіб/км²
Поштовий індекс 80520[1]
Телефонний код +380 3264
Географічні дані
Географічні координати 50°06′26″ пн. ш. 24°43′33″ сх. д. / 50.10722° пн. ш. 24.72583° сх. д. / 50.10722; 24.72583Координати: 50°06′26″ пн. ш. 24°43′33″ сх. д. / 50.10722° пн. ш. 24.72583° сх. д. / 50.10722; 24.72583
Середня висота
над рівнем моря
210 м
Водойми річка Пуста (Радоставка)
Місцева влада
Адреса ради 80520, Львівська обл., Буський р-н, с. Топорів
Сільський голова Ковальчук Ярослав Ількович
Карта
Топорів. Карта розташування: Україна
Топорів
Топорів
Топорів. Карта розташування: Львівська область
Топорів
Топорів
Мапа

CMNS: Топорів у Вікісховищі

Село Топорів розташоване на південний схід від міста Львова та за 20 кілометрів від міста Буська на річці Пусті, притоці річки Стир.[2]

ІсторіяРедагувати

Топорів вперше згадується у письмових документах за 1605 рік, де йдеться про нього як про містечко, якому надане магдебурзьке право.[3]

Містечко засноване сприяння власника — шляхтича Яна з Тенчина. Тривалий час було власністю родини Тенчинських.

Понад 400 років тому на місці населеного пункту росли непроходимі ліси. Під час набігів татар селяни з різних куточків втікали в ті ліси, де згодом почали його вирубувати і на вільних від боліт горбках стали будувати невеличке село, яке і назвали Топорів, тобто від назви інструменту, яким вони орудували. Центр села назвали містом, яке обвели височезним валом, а навколо нього розмістилася чисельна кількість хуторів, які діставали назви від більшої кількості прізвищ людей, що населяли даний хутір.[2]

Містечко «Toporow» зображене на карті України Гійома де Боплана 1650 року.[4]

На території села у 1676 році була збудована дерев’яна церква, яка у 1947 році згоріла. Залишилася лише дзвіниця, яка на сьогоднішній день являється архітектурною пам’яткою того часу. Зараз на місці старої церкви збудовано нову. А також архітектурною пам’яткою ХІХ ст. є костел, який збудований у стилі ренесансу (зараз церква Покрови Пресвятої Богородиці).

 
Топорів на мапі Ф. фон Міґа (1779-1783)

В архівних документах згадується про велику пожежу, яка сталася у містечку Топорові у 1868 році, під час якої згоріла велика частина містечка, в тому числі і школа. У 1870 році у Топорові проживало 3103 жителі. Гміна користувалася великими правами і мала свій бюджет. Панські двори виділяли частину своїх прибутків на розвиток містечка, на оплату праці вчителів.

На той час у Топорові існували самостійна приватна крамниця та самостійна каса взаємопомочі, був створений хор та аматорський гурток.

У 1910 році існували польська каса, польська читальня «школи людової», чотирикласна школа з польською мовою викладання, однокласна школа на присілку з польською мовою викладання і урядовою мовою була польська мова.

У роки Першої світової війни у Топорові згоріло 270 будинків. А в роки громадянської війни територія села була окупована Польщею. Літом 1920 року через село пройшов загін першої кінної Армії. У 1921 році наше село знову потрапило під владу польських панів.

У 1928 році у Топорові налічувалось 4000 жителів, з яких 2800 чол. – це українці. Була створена сільськогосподарська споживча кооператива та каса «взаємної помочі». У 1932 році було створено товариство «Сокіл».

У 1940 році в селі існували амбулаторія та акушерський пункт, який містив 3 ліжка. У роки Другої світової війни село знову було частково зруйноване. Німці винищували єврейське населення, спалювали їхні будинки і з того часу єврейського населення в селі немає. Багато молоді німці вивезли у Німеччину на різні роботи.

У 1949 році в Топорові було створено сільськогосподарський артіль, до якої примусово увійшло 420 господарств. Село у той час не було електрифікованим і не мало транспортного зв’язку з районом.

У 1964 році населення в Топорові налічувалось 2249 жителів – 558 дворів. В селі працювала лікарня, яка містила 25 ліжок. Було 2 лікарі з вищою освітою і 10 – з середньою. В цьому ж році побудували в селі радіовузол; було повністю електрифіковано село; насаджено парк; побудовано аптеку; введено в дію млин, пилораму; відкрито магазини: продовольчий, сільмаг, госпмаг, комісійний магазин готового одягу, їдальню.

В 2005 році було виготовлено проектну документацію на газифікацію села, а 28 вересня 2006 року розпочалися роботи по будівництві підводящого газопроводу. Цей газопровід, протяжність якого становить 22 км, було збудовано за державні кошти та в рекордно стислі строки, до 28 вересня цього року він вже був зданий в експлуатацію.[2]

РелігіяРедагувати

У селі є дві православні церкви:

ХуториРедагувати

В Україні Топорів є селом із найбільшою кількістю хуторів (49). Про це місцеві мешканці жартують: «Сорок дев'ять хуторів, п'ятдесятий — Топорі́в».

Відомі людиРедагувати

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Буський район
  2. а б в Про сільську раду | Топорівська сільська рада. toporiv-rada.gov.ua. Процитовано 2021-08-17. 
  3. Історія міст і сіл Української РСР : Львівська область. Київ: АН УРСР. Інститут історії. 1968. с. 206.
  4. Карта Боплана квадрат 2-4. freemap.com.ua. Процитовано 2021-08-17. 
  5. І.Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму.— Львів: Тріада плюс, 2010.— 228 с.; іл. с.121.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати