Новостав (Луцький район)
село в Луцькому районі Волинської області України
Новоста́в — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 602 особи.
| село Новостав | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Луцький район |
| Тер. громада | Боратинська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA07080030140057845 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1390 |
| Населення | 602 |
| Площа | 18 км² |
| Густота населення | 33,44 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45671 |
| Телефонний код | +380 332 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°40′52″ пн. ш. 25°21′39″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
191 м |
| Водойми | р. Чорногузка |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Новостав | |
 Новостав | |
| Мапа | |
| |
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 499 осіб, з яких 227 чоловіків та 272 жінки.[1].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 602 особи.[2]
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,34 % |
| російська | 0,66 % |
Релігія
ред.У 2019 році релігійна громада Новостава офіційно вийшла з підпорядкування УПЦ Московського патріархату і перейшла до ПЦУ[4].
Пам'ятки археології
ред.На території села відомі такі пам'ятки археології:
- За 0,5 км на захід від села, на правому березі Чорногузки — двошарове поселення пізньопалеолітичного часу і культури лінійно-стрічкової кераміки доби неоліту, відкрите в 1978 р. Г. Охріменком.
- За 1,5 км на захід від села, на правому березі Чорногузки — поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, відкрите розвідкою Г. Охріменка у 1978 р.
- За 2 км на захід від села, на правому березі Чорногузки — поселення культури лінійно-стрічкової кераміки. Відкрите розвідкою Г. Охріменка у 1978 р.
- За 1 км на південний схід від села, в урочищі Мачулки, на лівому березі Чорногузки — поселення пізнього періоду трипільської культури, відкрите М. Пелещишиним у 1973 р.
- На мисі лівого берега р. Стир — поселення кінця І тис. н. е. завдовжки 200 і завширшки 100 м. На його площі зібрано фрагменти кераміки культури Луки-Райковецької.
- На території села (садиба Й. Вішнера) — давньоруське городище.
- У північно-східній частині села, на схід від тваринницької ферми і за 400 м на північний схід від дороги Боратин-Мстишин — багатошарове поселення стжижовської культури, милоградської культури ранньозалізної доби та давньоруського часу Х-XI ст.
Відомі мешканці
ред.- Котельчук Михайло Володимирович (1985-2014) — герой АТО.
- Матусевич Ніна Павлівна — депутат Верховної Ради УРСР.
Примітки
ред.- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ На Волині 33 релігійні громади офіційно стали ПЦУ. Конкурент. Процитовано 17 травня 2021.
Література
ред.- Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 232–233.
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |